Showing: 151 - 169 of 169 RESULTS
Столиця Шляхта

Вилучення техніки у військових: ДБР повідомило про відсторонення працівників та кримінальні справи

Керівників територіального управління Державного бюро розслідувань в Хмельницькому, а також слідчих і керівника слідчого підрозділу ДБР відсторонили. Про це 3 липня повідомила пресслужба Бюро.

За повідомленням, співробітників відсторонили з посад в рамках службового розслідування.

Крім того, ДБР заявило про відкриття кримінальних справ за фактами можливого перевищення повноважень та диверсії.

«Також Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, окрім кримінального провадження за фактом перевищення влади або службових повноважень працівниками ДБР та СБУ під час вилучення військового майна (частина 3 стаття 365 Кримінального кодексу України), розпочато кримінальне провадження за фактом можливої диверсії (стаття 113 Кримінального кодексу України)», – йдеться в заяві Бюро.

Читайте також: Зеленський просить оцінити дії ДБР щодо вилучення приладів для ППО у Повітряних сил – ОПУ​

1 липня Державне бюро розслідувань провело огляди військової техніки у кількох військових частинах Повітряних сил Збройних сил України. Слідчі вилучили сім клістронів, але до вечора 2 липня усі повернули.

Командування Повітряних сил Збройних сил України вказувало, що обшуки відбулися в одній із військових частин у Хмельницькому (А2860) та в зенітних ракетних бригадах на Одещині (в/ч А2800) та Херсонщині (в/ч А1836). У ЗСУ наголошували, що відсутність клістронів могла призвести до «небажаних наслідків та суттєво збільшити терміни відновлення бойової техніки, що прикриває повітряний простір та важливі стратегічні об’єкти держави».

Керівництво ДБР ініціювало службове розслідування, під час якого буде надана оцінка правомірності дій працівників бюро. Також ДБР відкрило кримінальне провадження через можливе перевищення влади або службових повноважень працівниками бюро та СБУ під час вилучення військового майна.

Столиця Шляхта

Катування в Кагарлику: суд взяв під варту ще одного поліцейського, іншого відправив під домашній арешт

Голосіївський суд Києва відправив під домашній арешт двох поліцейських, підозрюваних у катуваннях громадян у травні, повідомляє Державне бюро розслідувань 3 липня.

«За рішенням суду, оперуповноважений Кагарлицького відділення поліції, який у ніч з 23 на 24 травня 2020 за вказівкою безпосереднього керівника утримував руки потерпілої у той час, як його керівник надягнув протигаз на жінку та з метою отримання викривальних показів періодично затискав дихальну трубку, обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Правозахисники про катування в Україні: за останні роки краще не стало​

Іншого поліцейського, якого вважають причетним до іншого випадку катувань ще в січні 2020 року, суд взяв під арешт без можливості застави.

ДБР також закликало мешканців Кагарлика повідомляти про «факти протиправних дій правоохоронців».

Напередодні ДБР повідомило про виявлення нових фактів тортур у Кагарлицькому відділенні поліції.

25 травня Державне бюро розслідувань повідомило, що в Київській області затримані двоє поліцейських з Кагарлицького відділення поліції. За попередніми даними слідства, у ніч з 23 на 24 травня оперуповноважний у своєму службовому кабінеті застосував тортури до жінки й кілька разів її зґвалтував.

 

Крім того, ДБР заявляє, що правоохоронці застосували фізичну силу до чоловіка, який у цей час перебував у приміщенні відділення поліції. Йому теж погрожували зґвалтуванням.

26 травня Голосіївський районний суд Києва заарештував поліцейських без права застави.

Столиця Шляхта

Аеропорт «Київ» опинився на межі банкрутства через коронавірус (відео)

Керівництво другого за величиною аеропорту України – імені Сікорського в Києві – оголосило про скорочення половини співробітників. Відновлення авіаперельотів після карантину не врятувало міжнародний аеропорт «Київ» від фінансових труднощів. На відміну від «Борисполя», більша частина підприємства перебуває у приватному володінні. Тому за період карантину ніякої підтримки від держави аеропорт не отримав. У той час як підприємство змушене платити чималі податки за землі, доходи аеропорту впали майже до нуля. Його керівництво неодноразово зверталося до влади за допомогою, але відповіді від них наразі не надійшло. У мережі навіть запустили флешмоб «Врятуємо аеропорт«Київ».

Столиця Шляхта

У сімох футболістів запорізького «Металурга» підозра на COVID-19

У пресслужбі футбольного клубу «Металург» (Запоріжжя» повідомли, що у сімох футболітсів команди – підозри на COVID-19.

«Результати ПЛР-тестування, яке було проведено перед виїздом до Львова, показали наявність інфекції. Таким чином матч 22-го туру з «Рухом» перенесено. Команда повертається додому. Дослідження виявили коронавірусну хворобу в семи гравців. По приїзду вся команда і персонал клубу проведуть повторне поглиблене тестування на COVID-19», – йдеться в повідомленні.

У ФК «Металург» зазначили, що попереднє тестування на коронавірус показало негативний результат.

Раніше про випадки COVID-19 і підозри інфікування у гравців повідомляли ФК «Балкани», «Рух» і «Волинь».

В Україні станом на ранок 3 червня коронавірус виявили у 46 763 людей, померли 1 212 пацієнтів, одужали 20 558.

 

Столиця Шляхта

Голова Мінкультури повідомив, що фінансування Центру Довженка відновили

Міністерство фінансів підписало паспорт бюджетної програми на відновлення фінансування Центру Довженка, повідомив у фейсбуці міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко

«Сума, яку отримає центр – 7,6 мільйона гривень. Тобто ми повністю виділяємо фінансування за всі 10 місяців вимушеного «простою», як наслідок карантину. Відповідно до плану, гроші почнуть заходити протягом одного-двох днів. Одразу ж підписав відповідні накази від нашого міністерства щодо розподілення коштів на Мінфін, Держкіно та Держказначейство», – повідомив Ткаченко.

Він додав, що грощі для центру Довженка дозволять відновити його діяльність в нормальному режимі, а співробітники зможуть повернутися до роботи.

«Далі розпочинаємо переходити до визначення поетапної стратегії виходу центру з фінансової кризи», – додав міністр.

10 червня провів нараду щодо фінансування Центру Довженка і погодився, що закладові потрібно понад 8 мільйонів гривень.

28 травня Центр Довженка повідомив про обшуки і про настання стану неплатоспроможності. Директор Центру Іван Козленко уточнив, що обшуки із заявою про банкрутство установи не пов’язані. Пізніше поліція вказала що йдеться про справу щодо привласнення і розтрати майна. Сам Козленко повідомив, що йде у відставку.

Національний центр Олександра Довженка – найбільший кіноархів України, в якому зберігається понад 6000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно.

Заснований у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики (заснованої в 1948 році).

 

 

 

Столиця Шляхта

Апеляційний суд залишив Стерненка під домашнім арештом

Апеляційний суд Києва 3 липня залишив без змін запобіжний захід у вигляді домашнього арешту громадському активісту Сергію Стерненку.

Відповідне рішення винесли судді Валерій Лашевич, Микола Ященко та Іван Рибак після того, як у суді виступили охочі взяти Стерненка на поруки. Серед них – ексголова Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун, лідерка партії «Голос» Кіра Рудик, колишній політв’язень Володимир Балух.

Читайте також: Судові процеси проти опозиції та активістів стали «червоною зоною», в яку зайшла влада – видання (огляд преси)​

«Щоб ви так жили, як ви судите», – прокоментував рішення Стерненко і вийшов з зали суду ще до того, як суддя дочитав текст ухвали.

Виступаючи перед мітингом, який зібрався на його підтримку під судом, Стерненко заявив про намір звертатися до Європейського суду з прав людини.​

26 червня Київський апеляційний суд почав розгляд скарги на запобіжний захід громадському активісту, але увечері оголосив про перерву.

 

17 червня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив про намір оскаржувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який йому призначив Шевченківський суд за клопотанням прокурора.

Увечері 15 червня суддя Володимир Бугіль задовольнив клопотання прокурорів і обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем прописки на 60 діб. Згодом суд змінив адресу запобіжного заходу активістові Сергієві Стерненку на фактичну адресу його проживання.

 

Столиця Шляхта

«Суд» у Севастополі зобов’язав надати житло українській викладачці, яку виселили російські військові

Підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд апеляційної інстанції підтвердив своїм рішенням, що російський уряд зобов’язаний надати житло колишній викладачці Української банківської академії Людмилі Ключинській та її неповнолітній доньці, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

До апеляційної інстанції справа потрапила після аналогічного рішення Гагаринського суду Севастополя 31 січня 2020 року. Житло повинна надати окупаційна російська влада міста. 

Після розпорядження влади міста гуртожиток колишньої Української банківської академії, в якому мешкає Ключинська з іншими колишніми українськими викладачами, було передано у власність Росії. Про мешканців гуртожитка в розпорядженні не йшлося.

Читайте також: Після окупації Криму Росія стає «величезним заповідником фальсифікацій та брехні» – Віталій Портников​

За інформацією кореспондента Крим.Реалії, російські військові стверджують, що наявність колишніх українських викладачів у гуртожитках заважає «ефективно розпоряджатися майном».

Представники департаменту капітального будівництва Севастополія на засідання першої та другої інстанції не з’являлися.

Разом із Ключинською за право на житло борються інші колишні співробітники Української банківської академії – Ольга Огородник і Тетяна Потапська.

 

6 вересня 2017 року Крим.Реалії повідомляли, що суд відмовив Міноборони Росії і Чорноморському вищому військово-морському ордена Червоної Зірки училищу імені Нахімова у вимозі виселити Ключинську з донькою з гуртожитку.

Читайте також: Кулеба: Україна добивається санкцій проти Росії за залізничний рух Керченським мостом​

Тоді військові вимагали позбавити Ключинську та її малолітню доньку права користування кімнатою в гуртожитку, яку їй надала колишня Українська банківська академія. У позовних вимогах представники Міноборони Росії і Нахімовського училища просили виселити їх «без надання іншого житла». Така норма і формулювання передбачена російським законодавством.

У 014 році після анексії півострова Українська банкова академія в Севастополі вимушено припинила свою роботу. У будівлі гуртожитку залишалися мешкати кілька сімей співробітників.

Столиця Шляхта

На ліквідацію трьох спеціалізованих судів держава витратила майже 160 млн гривень, але вони і досі існують – «Схеми»

На ліквідацію Вищого господарського, Вищого адміністративного і Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за два роки з державного бюджету витратили 157 мільйонів гривень, але вони і досі існують, а його судді продовжують отримувати заробітну плату. Заплановані витрати і на 2020 рік – майже 73 мільйони. Про це йдеться у розслідуванні «Суддівська корпорація» програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»). 

Згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів» з середини грудня 2017 року в Україні мали бути ліквідованими вищі спеціалізовані суди – зокрема, Вищий господарський, Вищий адміністративний і Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також Верховний суд України. Замість них був створений Верховний суд, у складі якого, в тому числі, – касаційні суди відповідної спеціалізації.

«Водночас вони й досі не ліквідовані, судді у таких судах не здійснюють правосуддя, але продовжують отримувати заробітну плату», – розповідають журналісти. 

На запит «Схем» Вищий господарський суд надав кошторис за останні два роки: з держбюджету на його утримання у 2018-2019 роках було витрачено майже 54 мільйони гривень, а на 2020 рік заплановані витрати у понад 18 мільйонів гривень.

На Вищий адміністративний суд витрати з бюджету за 2018-2019 роки склали майже 63 мільйони гривень, а на цей рік заплановано ще близько 32 мільйонів.

На Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ за два роки – майже 41 мільйон гривень, а на 2020 – ще 22,5 мільйона.

Тобто, загалом на утримання трьох ліквідованих судів з бюджету пішло близько 157 мільйонів гривень, а цього року мають витратити ще понад 70 мільйонів гривень. 

«Суди не можуть бути ліквідовані, поки судді не переведені або не звільнилися за власним бажанням», – пояснила журналістам голова ліквідаційної комісії Вищого господарського, Вищого адміністративного та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Любов Соловйова. 

За її словами, нині у Вищому господарському суді продовжують працювати 13 суддів, серед яких, у тому числі, Артур Ємельянов. 

«У Громадській раді доброчесності його називали «обличчям судової системи часів Януковича». А «Схеми» в 2017-му розповідали, як його родина набула елітного майна по всьому світі», – мовиться у матеріалі.

У ліквідованих Вищому адміністративному і Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишилось по вісімнадцять суддів. 

Оцінює, набирає, рекомендує до переведення і звільнення суддів спеціалізований орган – Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Остаточне рішення ухвалює Вища рада правосуддя.

«Утім, перша ланка щодо переведення суддів – Вища кваліфкомісія суддів – майже 8 місяців не працює. Конкурс для відбору нового складу цієї комісії мала провести Вища рада правосуддя. Але не провела», – розповідають журналісти.

Раніше «Схеми» також виявили, що у справі судді Окружного адмінсуду Павла Вовка троє членів ВРП не взяли самовідвід, хоча у них – можливий конфлікт інтересів. Журналістів також не пускали на засідання ВРП, що медіаюристи назвали «перешкоджанням професійній діяльності».

Столиця Шляхта

Огляди техніки у військових частинах Повітряних сил були санкціоновані, вилучені прилади повернуть – ДБР

У Державному бюро розслідувнь повідомили, що провели санкціоновані дії у кількох військових частинах Повітряних сил Збройних сил України і вилучили прилади військового призначення, які будуть повернуті.

«Слідчі Державного бюро розслідувань у рамках розслідування кримінального провадження, відкритого за матеріалами Головного управління військової контррозвідки СБУ, 1 липня 2020 року провели санкціоновані огляди військової техніки на території кількох військових частин Повітряних сил Збройних сил України.  У ході  слідчих дій було вилучено 7 приладів НВЧ (клістрони). Того ж дня слідчі ДБР повернули 3 прилади  до однієї з військових частин, ще 4 прилади буде повернуто сьогодні», – йдеться в повідомленні.

У відомстві зазначили, що керівництво ДБР ініціювало службове розслідування, під час якого буде надана оцінка правомірності дій працівників бюро.

«Завдяки резонансу, жвавому обговоренню в суспільстві, розумінню керівництва правоохоронних органів, вдалось досягти консенсусу у вирішенні питання повернення вилучених НВЧ приладів (клістронів) до частин зенітних ракетних військ Повітряних сил Збройних сил України», – прокоментувало комендування Повітряних сил.

Командування Повітряних сил Збройних сил України раніше 2 липня повідомило, що напередодні в одній із військових частин у Хмельницькому (А2860) відбулися обшуки із вилученням окремих приладів військового призначення – клістронів та документацію до них. Військові заявили, що в зенітних ракетних бригадах на Одещині (в/ч А2800) та Херсонщині (в/ч А1836) мали місце такі ж «дзеркальні дії». У ЗСУ вказували, що відсутність клістронів може призвести до «небажаних наслідків та суттєво збільшити терміни відновлення бойової техніки, що прикриває повітряний простір та важливі стратегічні об’єкти держави».

Столиця Шляхта

Кінотеатри працюють: як тепер їсти попкорн у масці? (відео)

Другого липня кінотеатри вперше за час карантину запрацювали і почали приймати відвідувачів. Умовами є дистанція і маски у відвідувачів. Квитки продають лише на половину зали і розсаджують глядачів так, щоб навколо були вільні крісла. У Києві діє ще одне обмеження через зростання захворюваності: робота закладів і культурні заходи не можуть продовжуватися після 22:00. Що дивляться у столиці і як себе відчувають глядачі та працівники кінотеатрів у нових умовах – в матеріалі Радіо Свобода.

Столиця Шляхта

На одеському пляжі готуються до підняття затонулого танкера

Бункерувальник Delfi, що затонув на одеському пляжі, планують поставити на воду та відбуксирувати до порту Чорноморськ орієнтовно упродовж трьох тижнів, заявив журналістам Дмитро Євдокімов, представник компанії Smart Marine Concept, яка займається підняттям судна.

За його словами, із судном працювали останні півтора місяця водолази під водою, там виконано 85% всієї роботи з підйому Delfi.

«Залучались технології, які відсутні в Україні. Внутрішні приміщення оглядав робот. Його запускали  всередину для огляду і перевірки судна – шукав тріщини та перевіряв корпусну цілісність. На підставі цієї інформації склали план робіт, який передали капітану порту та в інші профільні організації для огляду і підтвердження», – повідомив Євдокімов.

 

Наразі проводиться витіснення води із затоплених відсіків за допомогою надувних понтонів. Вони частково вже закладені в корпус судна. Після цього будуть встановлюватися зовнішні понтони – вони допоможуть повернути його вертикально, на рівний кіль. Підіймати його планують приблизно через два тижні, проте наразі компанія працює швидше, аніж планувалось.

Євдокімов стверджує, що на роботи поки що виділили близько пів мільйона гривень. Його компанія поки не отримує прибуток, судновласник тільки оплачує роботу водолазів та купує необхідне обладнання. Всі роботи проводяться за рахунок судновласника.

Раніше представники Адміністрації морських портів України повідомляли, що комплексна вартість робіт з прибирання судна становитиме 20-25 мільйонів гривень. Євдокімов припустив, що ця вартість є завищеною і настільки високі ціни називали інші комерційні компанії.

Обстеження судна показало, що в його корпусі є дві пробоїни – одна невеличка на кормі, а одна тягнеться впродовж всього корпусу. Частини корпусу відірвались та лежать у воді неподалік від Delfi, розповів Євдокімов.

«Велика пробоїна виникла внаслідок постійних ударів бортом об хвилелом, через неї і надходила вода. Є дві невеличкі пробоїни у машинному відділені, але вони не критичні. За цей час є певний розвиток тріщин, на щастя, поки не критично», – заявив він.

Чи піддаватиметься судно ремонту стане зрозуміло після підйому, додав експерт.

Судно Delfi сіло на мілину поблизу одеського пляжу 22 листопада 2019 року. До цього бункерувальник кілька днів дрейфував акваторією Одеської затоки.

Столиця Шляхта

У Дніпрі з’явилися графіті з портретом Романа Шухевича

На Січеславській набережній у Дніпрі з’явилися графіті із портретом головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. Його створили громадські активісти до дня народження відомого українського політичного діяча, головнокомандувача УПА, повідомив Радіо Свобода один з ініціаторів Андрій Куліш.

Новий об’єкт, за його словами, створили за кілька годин у місці, яке має неформальну назву «арт-квартал».

Поряд з портретом розмістили слова Романа Шухевича: «Мудрого не одурити, чесного не купити, сильного не здолати».

У листопаді 2015 року в Дніпрі на виконання «законів про декомунізацію» змінили назви 259 об’єктів топоніміки. Тоді в місті і з’явилась вулиця Романа Шухевича. Пропозиція ж щодо перейменування однієї з центральних вулиць міста на вулицю Степана Бандери так і залишилась пропозицією.

Столиця Шляхта

Майже 38 млн грн штрафів сплачено від початку запровадження автофіксації порушень ПДР – Мінфін

Міністерство фінансів України повідомило, що майже 38 мільйонів гривень надійшло до державного бюджету від початку запровадження автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху.

«За перший місяць, від моменту запровадження автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху (ПДР), сплачено штрафів на загальну суму 37,7 млн грн. Кошти, які сплачують порушники ПДР, зараховуються до загального фонду державного бюджету та спеціального фонду державного бюджету (утримання Міністерства внутрішніх справ) порівну», – йдеться в повідомленні.

Ц відомстві нагадали, що оплатити штраф можна впродовж 30-ти днів із дати набрання постановою законної сили. Якщо його буде сплачено впродовж 10-ти банківських днів із моменту отримання постанови, розмір штрафу зменшуватиметься на 50%.

За перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год встановлених обмежень, штраф складає 255 грн, а при перевищенні більш ніж на 50 км/год – 510 гривень.

1 червня система автоматичної фотовідеофіксації порушень ПДР запрацювала в місті Києві та на автомагістралях Києва та області. Камери встановлені у місцях концентрації ДТП з тяжкими наслідками.

 

 

 

Столиця Шляхта

«День без поліетилену»: киян запрошують 3 липня долучитися до екологічної акції

Киян та гостей столиці 3 липня у Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів запрошують приєднатися до акції «День без поліетилену».

«Маємо чудову пропозицію – цього дня треба спробувати обійтися без пластикових пакетів, яким давно є альтернативні варіанти у вигляді екоторбинок, паперових пакетів, сіток, що називають «авоськами». Стильно та екологічно. Інформуйте друзів, викладайте фото в соціальних мережах, просувайте ідею екологічного способу життя», – звернувся виконувач обов’язків начальника Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Савченко.

У КМДА кажуть: мета акції – сформувати нову екологічну поведінку, у повсякденному житті застосувати модель, притаманну для жителів ЄС та привернути увагу до проблеми надмірного споживання одноразових пластикових виробів.

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому щорічно до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари, у тому числі, поліетиленових пакетів. У середньому період розкладу одного пакету – 100-200 років.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, у разі ухвалення якого, в Україні буде істотно обмежено використання пластикових пакетів.

Столиця Шляхта

Перші уроки онлайн-школи перед випуском ніхто не перевіряв – голова освітнього комітету

Перші уроки Всеукраїнської онлайн-школи перед виходом в ефір ніхто не перевіряв, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань освіти та науки Сергій Бабак. 

«Ми запускали за один тиждень Всеукраїнську онлайн-школу. І перші уроки, які виходили в понеділок, вони ще вночі в неділю монтувалися. І їх ніхто не переглядав. Ми не встигали це фізично зробити. Не було ще алгоритму роботи точного», – пояснив він. 

При цьому Бабак визнає, що в низці онлайн-уроків, які вийшли в ефір, справді були помилки, і пізніше команда, яка працювала над проєктом, «зробила роботу над помилками». 

«Після цього в нас вже експерти були на кожному уроці, які самі оцінювали те, що зараз онлайн відбувається: могли зупинити урок, проговорити якісь спірні моменти, перевірити їх і змінити. З’явився іще другий рівень: у нас була ще команда, яка відслідковувала вже відзняті уроки після монтажу. Вже мали час на це. І тому помилок стало значно менше», – розповів Бабак.

6 квітня в Україні стартувала «Всеукраїнська школа онлайн» для учнів 5-11 класів, а пізніше і для 1-4 класів. 

Через низку помилок учителів під час відеоуроків проєкт зазнав критики в соціальних мережах.

 

 

Столиця Шляхта

Україна технологічно не готова до повноцінного запровадження дистанційного навчання – Бабак

Голова парламентського комітету з питань освіти та науки, представник партії «Слуга народу» Сергій Бабак в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Україна не готова до дистанційного навчання в умовах, пов’язаних із коронавірусом викликів.

За його словами, наразі дистанційна освіта і онлайн-освіта в Україні не можуть замінити очну освіту, а лише можуть слугувати «додатковим інструментом» для отримання знань.

«Робити її повноцінною? Вона ще до цього не готова технологічно і це зовсім інші методи викладання», – сказав Сергій Бабак.

Водночас він додав, що саме дистанційна освіта може бути виходом в умовах пандемії, попри критику, в тому числі з боку батьків.

«Щодо першого вересня. Я розумію, що люди не хочуть дистанційної освіти. Я розумію, що часто це свої власні інтереси («Мені немає з ким залишити дитину»)… Я все розумію. Є дуже багато причин і всі вони мають право на життя. Єдине, що в мене є до всіх батьків просте запитання: а якщо 1 вересня заборонять дітям іти в школу, що робити? Взагалі нічого не робити? Тоді, може, все ж таки краще дистанційна освіта? Ну, це хоч якийсь елемент доступу до знань», – сказав Бабак.​

23 червня т.в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій заявила, що робота шкіл у новому навчальному році, який розпочнеться 1 вересня, залежатиме винятково від епідеміологічної ситуації. Вона наголосила, що Міносвіти не переводить школи на обов’язкову дистанційну форму навчання.

Столиця Шляхта

«Енергоатом» хоче через суд позбутися контролю Міненерго

Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яка об’єднує всі діючі атомні електростанції в Україні, звернулася до господарського суду Києва з позовом. В ньому вона просить визнати недійсним статут підприємства, затверджений наказом Міністерства енергетики в грудні 2019 року і який, за версією держпідприємства, встановлює над ним надмірний контроль. Про це йдеться у позові «Енергоатому» до Міненерго, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

Експерти галузі вважають такі дії «безпрецедентними», адже це «це вперше, коли «Енергоатом» оскаржує дії свого акціонера».

Статут «Енергоатому» в чинній редакції передбачає, що тільки за погодженням з Міненерго компанія має право безоплатно передавати належне їй майно іншим юридичним та фізичним особам, складати фінансовий план, затверджувати загальну організаційну структуру підприємства та його підрозділів, чисельність та штатний розпис. 

Читайте також: Разом з Коломойським на постачанні вугілля на державне «Центренерго» заробляє і Медведчук – «Схеми»

«Чинна редакція статуту містить значну кількість норм, які порушують права та законні інтереси компанії, а також створюють перешкоди та унеможливлюють нормальну й ефективну роботу суб’єкта господарювання – суб’єкта ринку електричної енергії – державного підприємства», – йдеться у позові «Енергоатому».

«Затвердження статуту «НАЕК «Енергоатом» уповноваженим органом можливе лише за умови розгляду і прийняття відповідного рішення правлінням. Однак правління НАЕК «Енергоатом» не приймало такого рішення», – стверджується у документі. 

Крім того, будь-які зміни до статуту «Енергоатому», підкреслюють у держпідприємстві, попередньо повинні узгоджуватися з Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) та Європейським співтовариством з атомної енергії (Євратом).«Однак чинна редакція статуту не була погоджена ЄБРР та Євроатом в установленому порядку і навіть не направлялася», – йдеться у позові.

Читайте також: НКРЕКП звинувачує ДТЕК у обвалі цін на електроенергію, компанія вимагає «справедливого розслідування»

Т.в.о. міністра енергетики Ольга Буславець у коментарі Радіо Свобода повідомила, що їй відомо про таке звернення «Енергоатому» до суду.

«Надала відповідним службам опрацювати це питання. Це були внесені зміни до статуту «Енергоатому» попереднім керівником міністерства. Тому після надання правової оцінки будуть прийматися відповідні рішення», – заявила Буславець.

Голова профільної громадської організації «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко вважає такий крок з боку «Енергоатому» «безпрецедентним». 

Читайте також: Запорізька АЕС за підсумками травня скоротить виробництво майже вдвічі – «Енергоатом»​

«На моїй пам’яті це вперше, коли «Енергоатом» оскаржує дії свого акціонера – Міністерства енергетики. Держпідприємства, як і всі інші підприємства, повинні мати право вести самостійну господарську діяльність. Але «Енергоатом» занадто довго був потужним джерелом корупції. Тому додатковий контроль з боку акціонера – Міністерства енергетики – це правильне рішення», – каже він.

Відповідно до інформації Єдиного реєстру судових рішень, підготовче засідання по справі призначено на 22 липня.

«Енергоатом» – найбільший виробник електроенергії в Україні, компанія відповідає за безпеку експлуатації всіх діючих АЕС країни.