Showing: 1 - 25 of 14,034 RESULTS
Політика Столиця Шляхта

Перші американські танки Abrams прибудуть до України наступного тижня – Байден

Перші американські танки M1 Abrams вже в дорозі до України і прибудуть туди наступного тижня, заявив президент США Джо Байден.

«Наступного тижня перші американські танки Abrams будуть доставлені в Україну», – заявив Байден у Білому домі на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.

За словами Байдена, ці танки будуть передані на додачу до схваленого ним нового пакету допомоги у сфері безпеки на 325 млн дол.

На початку року Вашингтон пообіцяв Києву 31 танк Abrams. Йдеться про танки, оснащені 120-мм бронебійними снарядами із збідненого урану.

Такі боєприпаси викликають суперечки через можливі проблеми зі здоров’ям у районах, де були застосовані у конфліктах минулого. Втім остаточно не доведено, що саме це стало причиною недуг.

Рішення США надати Україні Abrams змінило раніше висловлену представниками американського Міноборони позицію, що ці танки не підходять для українських військ через складність в експлуатації.

Політика Столиця Шляхта

У Єревані третій день протестів: знову відбулися сутички протестувальників із поліцією

У Єревані третій день тривають протести проти капітуляції невизнаного Нагірного Карабаху. Демонстранти вимагають відставки прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, а опозиція закликає регіони приєднатися до столичних протестів.

Як повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн), під будівлею уряду між протестувальниками і поліцією знову виникли сутички.

Втім акція протесту поширилася і на різні райони столиці Вірменії. До розосередження містом демонстрантів закликав представник блоку «Мати Вірменія» Андранік Теванян. На мітингу, організованому опозицією, він заявив, що у п’ятницю протестувальники спробують оточити будівлю уряду, щоб зірвати його засідання.

Опозиція також анонсувала масові акції непокори, до яких мають приєднатися жителі не лише Єревана, а й регіонів. Опозиціонери оголосили про створення протестного оргкомітету.

19 вересня азербайджанська армія оголосила про «антитерористичну операцію» в Карабаху з метою відновлення конституційного ладу. Баку повідомив про удари по об’єктах вірменської армії та вірменських збройних підрозділів у Карабаху. Єреван присутність своїх військових у регіоні заперечував.

Перед оголошенням операції Баку звинуватив фактичну владу Карабаху в організації терактів. Обидві сторони заявили про жертви в ході операції.

20 вересня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню у сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» і «відновила свій суверенітет».

21 вересня відбулася перша сесія «реінтеграційних» переговорів між представниками Азербайджану і керівництвом сепаратистського регіону Нагірного Карабаху в місті Євлах на заході Азербайджану завершилася без будь-яких ознак прориву. Сторони обмінялися звинуваченнями і запереченнями повідомлень про стрілянину і ймовірні порушення режиму припинення вогню в столиці Нагірного Карабаху, проте заявили, що плануються подальші зустрічі.

Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.

Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.

За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.

Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.

Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.

Політика Столиця Шляхта

Байден вирішив поки не передавати ATACMS Україні, але питання не знімають із порядку денного – Салліван

«На сьогодні президент США вирішив, що не постачатиме ATACMS Україні, але не знімає це питання з порядку денного на майбутнє. Більше про це мені на сьогодні нічого повідомити»

Політика Столиця Шляхта

Дуда: слова прем’єр-міністра Польщі щодо зброї для України неправильно витлумачили

За словами Дуди, які передає агентство AFP, Моравецький мав на увазі, «що ми не будемо передавати Україні нову зброю, яку зараз купуємо, оскільки ми модернізуємо польську армію»

Політика Столиця Шляхта

Зеленський зустрівся з лідером Бразилії. Раніше така зустріч не відбулася через «неспівпадіння графіків»

Попередні спроби організувати зустріч Зеленського і Лули да Сілви не мали успіху. Зокрема, переговори на полях саміту «Групи семи» в Японії наприкінці травня 2023 року не відбулися через «неспівпадіння графіків»

Політика Столиця Шляхта

Польща буде змушена продовжити тимчасовий захист українцям, ЄС затвердить рішення наступного тижня

ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року одностайним рішенням держав-членів і автоматично продовжив її дію на один рік

Політика Столиця Шляхта

Зеленський у США зустрівся з Урсулою фон дер Ляєн, Олафом Шольцем та з кількома світовими лідерами

Президент Володимир Зеленський продовжує серію зустрічей зі світовими лідерами на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, повідомляє пресслужба Офісу президента.

Згідно з повідомленням, Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Болгарії Марією Габріель. Йшлося про збереження принципу єдиного ринку та вільному доступу української аграрної продукції на ринок ЄС.

«Спільно з президентом Румунії та віцепрем’єр-міністром Болгарії сторони обмінялися думками щодо пошуку ефективних рішень у сфері логістики, зокрема збільшення пропускної здатності портів, серед іншого чорноморського порту м. Констанца, та річкового транспорту на Дунаї, а також важливості подальшого нарощування обсягів транзиту української продукції територією Румунії й Болгарії з урахуванням можливостей «Шляхів солідарності» ЄС», – розповіли в ОПУ.

Також Зеленський зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

«Зеленський поінформував Олафа Шольца про ситуацію на лінії фронту й першочергові потреби сил оборони України. Президент відзначив важливість подальшого посилення української ППО для захисту цивільної інфраструктури напередодні зими та функціонування «зернового коридору»… Лідери приділили увагу підготовці до міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться в Німеччині влітку 2024 року», – йдеться в повідомленні.

Крім того, резидент України зустрівся з прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою: «Глава держави високо оцінив внесок Албанії в протидію повномасштабній російській агресії, зокрема в межах непостійного членства країни в Раді безпеки ООН».

Також Володимир Зеленський мав зустріч із президентом Чилі Габріелем Боричем. Він відзначив налаштованість України на поглиблення співпраці з державами Латинської Америки. 

Одна з основних подій середи для президента – виступ на засіданні Ради безпеки ООН. Вже у четвер вранці Зеленський планує відвідати Капітолійський пагорб, щоб зустрітися із законодавцями США, а потім проведе переговори у Білому домі з Джо Байденом.

Політика Столиця Шляхта

Вірменія: протестувальники штурмували будівлю уряду, є затримані

У столиці Вірменії Єревані ввечері 20 вересня в перебігу масової акції протесту під стінами будівлі уряду є затримані через сутички протестувальників з поліцією, повідомила Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн) із посиланням на правоохоронців.

Через масові заворушення затримано низку осіб, повідомив Слідчий комітет Вірменії. Повідомляється про відкриття кримінального провадження за фактами «організації масових заворушень та участі в них, публічних закликів до вчинення масових заворушень».

За повідомленням Слідчого комітету, близько 21:30 за місцевим часом протестувальники спробували взяти штурмом будівлю уряду Вірменії та не реагували на заклики правоохоронців дотримуватися громадського порядку. У відомстві кажуть, що протестувальниками було застосоване насильство до правоохоронців. «Поліцейським, які були при виконанні службових обов’язків, завдали ударів ногами та руками, кидаючи в них каміння та різні предмети», – йдеться в повідомленні вірменського Слідкому.

У мережі є кадри, що силовики у відповідь застосували до протестувальників кийки.

Демонстранти прийшли під будівлю уряду ще вдень із плакатами «Пашинян – зрадник», вимагаючи його відставки.

Перед тим президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» у сепаратистському Нагірному Карабаху і «відновила свій суверенітет». Алієв також заявив, що під час «антитерористичних заходів» армії Азербайджану в Карабаху «цивільне населення не постраждало, не потрапили під удар цивільні об’єкти, але знищена ворожа військова інфраструктура й техніка».

За словами президента Азербайджану, під час переговорів в азербайджанському місті Євлах, які відбудуться 21 вересня, вірменським представникам нададуть план реінтеграції Карабаху. У Кремлі заявили, що російські миротворці виступатимуть посередниками у переговорах.

19 вересня азербайджанська армія оголосила про «антитерористичну операцію» в Карабаху з метою відновлення конституційного ладу. Баку повідомив про удари по об’єктах вірменської армії та вірменських збройних підрозділів у Карабаху. Єреван присутність своїх військових у регіоні заперечує.

Перед оголошенням операції Баку звинуватив фактичну владу Карабаху в організації терактів. За даними азербайджанської сторони, 19 вересня на міни наїхали два автомобілі. Загинули дев’ятеро людей, серед яких були семеро співробітників МВС Азербайджану.

Вірменська служба Радіо Свобода повідомила з посиланням на представників фактичної влади Нагірного Карабаху, що за добу там загинули кілька десятків людей, зокрема і цивільних. Баку повідомив про загибель одного жителя контрольованого Азербайджаном міста Шуша.

20 вересня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню у сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Повідомляли, що досягнуто домовленості про призупинення «локальних антитерористичних заходів» 20 вересня 2023 року о 13:00.

Прем’єр-міністр Нікол Пашинян зазначив, що Вірменія жодним чином не брала участі у розробці тексту угоди та не була стороною обговорень. Він зауважив, що в тексті згадуються збройні сили Вірменії і виведення частин збройних сил Вірменії з сепаратистського регіону Нагірний Карабах, але, за його словами, з серпня 2021 року Вірменія там не тримає своїх військових.

Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.

Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.

За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.

Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.

Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.

Політика Столиця Шляхта

В українському МЗС закликали «відкинути емоції» після виклику Польщею посла України

«Українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики. Очікуємо, що наші пропозиції стануть основою для переведення діалогу в конструктивне русло»