Столиця Шляхта

«Центренерго» заробляє мільярди за рахунок державного «Енергоатому», торгуючи «повітрям» – «Схеми»

Компанія ПАТ «Центренерго» заробляє мільярди гривень на енергетичному ринку за рахунок використання виробничих потужностей атомних електростанцій, чим наносить збитки державному НАЕК «Енергоатом». Від «маніпуляцій» «Центренерго» страждають і інші учасники ринку, в тому числі державне підприємство «Гарантований покупець». Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).

Журналісти встановили, що масштабна схема працює таким чином: «Центренерго» продає за двосторонніми договорами та на «ринку на добу наперед» великий обсяг електроенергії, яку насправді не збирається виробляти. Зокрема, для того щоб гарантовано знайти покупця на цей об’єм, держкомпанія встановлює ціну, яка іноді нижче собівартості виробництва. Така низька ціна дозволяє «Центренерго» продати весь заявлений обсяг, «закривши» велику частину попиту.

Через це – держкомпанія «Енергоатом» та держпідприємство «Гарантований покупець» не можуть продати на «ринку на добу наперед» увесь обсяг електроенергії, яка, на відміну від «Центренерго», буде вироблена у заявленому об’ємі точно, йдеться у розслідуванні.

Коли настає час постачання електроенергії, то оператор ринку – державна НЕК «Укренерго» на підставі оперативних даних бачить ризик великого майбутнього дисбалансу. Але зупинити атомні енергоблоки «Енергоатому» в оперативному режимі неможливо, на відміну від теплових електростанцій «Центренерго». Для того, щоб уникнути розбалансування ринку та запобігти негативним наслідкам, пов’язаним з енергобезпекою, оператор ринку – «Укренерго» просить «Центренерго» не виробляти заявлені раніше об’єми електроенергії. «Центренерго», який і створив цей штучний дисбаланс, – охоче погоджується це зробити, але висуває умову, якщо йому продадуть електроенергію зі знижкою (для забезпечення вже укладених контрактів).

Щоб забезпечити виробіток «Енергоатому», «Укренерго» змушене погодитись на такі дії «Центренерго» та продає їй необхідний обсяг зі знижкою, купуючи цю електроенергію у «Енергоатому» та «Гарантованого покупця».

Таким чином, підкреслюється у розслідуванні, «Центренерго», фактично нічого не роблячи, отримує електроенергію для продажу майже вдвічі дешевше ніж ринкова ціна, а «Енергоатом», який витратив кошти на виробництво, вимушено продає свою електроенергію з дисконтом.

При чому, таке право прописано в правилах енергоринку, затверджених державним регулятором НКРЕКП. До червня закладена в правилах знижка становила майже 50%, з червня її зменшили до 20%.

Масштаби ймовірних оборудок з боку «Центренерго», як виявили «Схеми», обчислюються мільярдами. Згідно з фінансово-господарською діяльністю «Центренерго», яку журналісти отримали від джерел у податковій, держкомпанія почала активно заробляти на цій схемі, починаючи з кінця 2019 року. Так, журналісти виявили, що з жовтня 2019-го до кінця лютого 2020 року «Центренерго» отримало від «Укренерго» майже 1 ГВт*годин електроенергії для балансування на загальну суму 1,06 мільярда гривень.

«Починаючи з березня, масштаби використання цієї схеми з боку «Центренерго» суттєво збільшились», – йдеться в журналістському розслідуванні.

Так, загальний обсяг проданої, але не виробленої «Центренерго» електроенергії за період з 1 березня до 15 травня склав 2,1 ГВт*годин. Ці дані «Схеми» отримали від джерел у Кабінеті міністрів.

Про те, що електроенергія була вироблена «Центренерго» у меншому обсязі, аніж попередньо продана за двосторонніми договорами на ринку, свідчать дані підготовлені ГО Save Dnipro на базі системи SaveEcoBot та німецьким проектом технічної підтримки уряду України Low Carbon Ukraine, який моніторить та аналізує реформу енергоринку.

В «Енергоатомі» підтвердили, що відколи запрацював новий ринок електроенергії, становище держкомпанії стало поступово погіршуватись: «На сьогодні ані «Енергоатом», ані ДП «Гарантований покупець» не можуть продати «на добу наперед» (РДН) весь обсяг виробленої на АЕС електроенергії через перенасиченість».

І додали: «Результат – «Енергоатом» щоденно завершує торги на РДН з небалансами на рівні від 20% до 40% продукції, виставленої на продаж, а «Гарантованому покупцю» вдається реалізувати продукцію АЕС лише в окремі години доби».

Можливість продавати «повітря» і заробляти на цьому – створила саме держава, зокрема регулятор – НКРЕКП, йдеться у матеріалі.

НКРЕКП у відповідь на запит «Схем» повідомили, що неодноразово вживали заходи для того, щоб державні «Гарантований покупець» та «Енергоатом» не зазнавали таких фінансових збитків через ситуацію на балансуючому ринку. В регуляторі визнали, що надлишок електроенергії на ринку міг призвести до «маніпуляцій з продажем обсягів електричної енергії деякими учасниками ринку, зокрема, ТЕС/ТЕЦ». Для того, щоб обмежити такі маніпуляції, 3 червня НКРЕКП ухвалила постанову, відповідно до якої продавати електроенергію можна тільки за умови підтвердження фізичної можливості її виробити.

Згідно з аналізом «Схем», відтоді «Центренерго» продовжило знаходити шляхи для використання цієї схеми, щоправда, купуючи електроенергію зі знижкою у 20%, а не 50%, як раніше.

В «Центренерго» не відповіли на запитання «Схем». Утримались від коментарів і в Фонді держмайна, який володіє 78% акцій «Центренерго».

Після попереднього розслідування «Схем» голова енергетичного комітету Верховної Ради ініціював аудит «Центренерго», який контролюючі органи пообіцяли провести з 20 липня. 

Столиця Шляхта

Кримськотатарський орнамент включили до попереднього списку ЮНЕСКО

Кримськотатарський орнамент «Орьнек» внесений до попереднього списку ЮНЕСКО для можливого включення його до переліку нематеріальної культурної спадщини людства. Про це повідомляється на сайті ЮНЕСКО.

У громадській організації «Алем» повідомили, що засідання, де вирішитися це питання, має відбутися у 2021 році.

«Розробка номінаційного досьє «Орьнек – кримськотатарський орнамент» було довгостроковій ініціативою ГО «Алем». Його подача до переліку НКС стала результатом тісної співпраці з майстрами прикладного мистецтва, а також за сприяння Міністерства культури і інформаційної політики України», – мовиться у повідомленні організації.

 

У 2018 році Міністерство культури України включило кримськотатарський орнамент «Орьнек» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Тоді у відомстві уточнили, що кримськотатарський орнамент і його елементи переважно використовуються у вишивці, на одязі, взутті, головних уборах як декор, на різних видах аксесуарів, в ювелірних прикрасах, на предметах побуту: керамічному і металевому посуді, виробах з деревини, домашньому приладді, в обробці меблів, килимових покриттях. Це важливий елемент самоідентифікації і невід’ємна частина життя кожної кримськотатарської сім’ї.

Столиця Шляхта

Інспектора ювенальної превенції підозрюють у зґвалтуванні неповнолітньої – ДБР

Слідчі територіального угруповання Державного бюро розслідувань у Миколаєві разом із Нацполіцією Одеської області повідомили про підозру співробітнику поліції в зґвалтуванні неповнолітньої дівчини. Про це 15 липня заявила пресслужба ДБР.

Йдеться про інспектора сектору ювенальної превенції Таїровського відділення Київського відділу поліції в Одесі. За даними слідства, подія сталася ще в лютому цього року. У січні мати дівчинки звернулася до поліції через її зникнення після сварки, після чого на неї склали адміністративний протокол, а з дитиною «провели бесіду».

Читайте також: Катування в Кагарлику: суд взяв під варту ще одного поліцейського, іншого відправив під домашній арешт​

«11 лютого підозрюваний, який на той час працював на посаді інспектора сектору ювенальної превенції, змусив неповнолітню поїхати до нього додому, де зґвалтував її, а потім відвіз на місце зупинки громадського транспорту. За кілька днів потерпіла наважилася розповісти про злочин своєму вчителеві, який переконав її звернутися із заявою до правоохоронців», – йдеться в повідомленні.

Зараз правоохоронці вирішують питання про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту.

Столиця Шляхта

Низка ГО, в тому числі StopFake, закликають захистити співзасновницю «Заборони» від тиску

Кілька громадських організацій оприлюднили спільну заяву на захист співзасновниці видання «Заборона» Катерини Сергацкової. Відповідне звернення вони орилюднили 15 липня.

«Ми, організації та медіа, в тому числі – учасники Медіаруху, категорично засуджуємо тиск та погрози життю головній редакторці видання «Заборона» Катерині Сергацковій. Ми також глибоко вражені інформацією про те, що журналістка змушена була покинути Київ внаслідок цього тиску і погроз, в тому числі, з боку праворадикалів, а також масового булінгу в соцмережах», – йдеться в заяві правозахисників та журналістів.

Читайте також: HRW закликала українську владу розслідувати погрози на адресу співзасновниці «Заборони»​

Автори заяви назвали «надзвичайно обурливим» ту обставину, що тиск на Сергацкову почався після того, як її колишній колега оприлюднив допис про неї, розмістивши фото журналістки з її малолітнім сином. Саме цей допис вони вважають поштовхом до цькування Сергацкової.

«Якість журналістських матеріалів та порушення журналістських стандартів мають бути предметом ґрунтовної професійної дискусії, за участі організацій саморегулювання, таких як Комісія журналістської етики, Незалежна медійна рада. Але у жодному разі не може слугувати підставою для закликів до розправи, погроз смертю і не має ставати причиною для переслідування чи припинення роботи журналістів», – стверджують підписанти.

Вони також закликали правоохоронців «втрутитися в ситуацію та захистити журналістку Катерину Сергацкову та її родину».

Заява відкрита для підписання, наразі під нею підписалися сім організацій:

Інститут масової інформації
«Детектор медіа»
StopFake
Центр прав людини Zmina
«Платформа прав людини»
Донецький інститут інформації
Харківська правозахисна група

Напередодні британське видання Independent повідомило, що Катерина Сергацкова залишила Київ та звернулася до поліції через погрози. На уточнююче запитання Радіо Свобода вона повідомила, що «виїхала з Києва, але поки не з України». Також Сергацкова підтвердила, що її адвокат надіслав заяву в поліцію.

3 липня «Заборона» опублікувала статтю про ймовірні зв’язки між лідерами ультраправих та неонацистських груп з керівництвом фактчекінгового проєкту StopFake. У відповідь організація розкритикувала матеріал і назвала його частиною тренду «цькування та залякування від проросійського медіа».

Згодом коментатори в соціальних мережах почали погрожувати Сергацковій через нібито проросійську пропаганду. 11 липня український журналіст зі 130 тисячами підписників опублікував у Facebook фото Сергацкової та її сина, розповів деталі її біографії та припустив, що вона працює на російську розвідку.

У коментарях дописувачі погрожували співзасновниці «Заборони» вбивством та фізичним насиллям, публікували її адресу та фотографію її будинку. Хоча пост згодом видалили, журналіст продовжив висловлюватися на адресу Сергацкової.

У великій кількості дописів згадується, що вона була громадянкою Росії. Український паспорт журналістка отримала у 2015 році.

Столиця Шляхта

Львів’яни попрощалися з Героєм України Тарасом Матвіївим

Натовп людей зібрався біля Гарнізонного храму Петра і Павла у Львові, куди ввечері привезли тіло загиблого Героя України, молодшого лейтенанта 24-ї Королівської бригади імені Данила Галицького, 31-річного Тараса Матвіїва.

 

Український офіцер загинув 10 липня близько 20 години біля села Троїцьке Луганської області.

Рятуючи побратимів, воїн отримав смертельні поранення від міни. Бойовики обстріляли позиції спершу зі стрілецької зброї, а потім з мінометів і артилерії.

«Тарас був багатогранною людиною і скрізь його було багато, все, за що брався, мало результат. Ми підтримували постійно зв’язок. Він писав, що конфлікт на Донбасі в активній фазі. Його смерть дала розуміння багатьом людям того, що війна продовжується. Його загибель торкнулася багатьох людей, тому так багато прийшли попрощатися», – каже Антон Петрівський, доброволець та побратим загиблого.

Панахиду у львівському храмі провів священник УГКЦ Степан Сус. Попрощатися з Матвіївим прийшли його побратими, військовослужбовці, друзі по волонтерській і громадській роботі, однокурсники.

«Його смерть промовляє, що ми просто маємо гідно жити. Шкода, що такі люди гинуть і суспільство цього не цінує», – говорить побратим Тараса Захар Саджаниця.

Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 року року на Волині. Проживав у місті Жидачів на Львівщині, куди тіло загиблого Героя України повезли зі Львова і де його поховають 15 липня.

Батьки втратили єдину дитину.

 

Столиця Шляхта

Черговий обстріл на Донбасі: семеро українських військових поранені – штаб

Семеро українських військовослужбовців отримали поранення через обстріли гібридних російських сил, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил увечері 14 липня.

«На Донеччині поблизу Новомихайлівки, збройні формування Російської Федерації застосували протитанковий ракетний комплекс «Фагот». Шестеро військовослужбовців отримали осколкові поранення. Ще один воїн був поранений внаслідок обстрілу з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї неподалік Водяного», – йдеться в заяві штабу.

 

За повідомленням, всіх поранених евакуювали до лікарень, вони отримують медичну допомогу. Також Об’єднані сили відповіли на вогонь бойовиків.

Раніше протягом дня 14 липня бойовики тричі порушили режим припинення вогню.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 

Столиця Шляхта

Ахтем Сеітаблаєв готує прем’єру вистави «Лісова пісня» кримськотатарською мовою

Український режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв почав роботу над постановкою вистави за драмою-феєрією української поетеси Лесі Українки «Лісова пісня» в перекладі кримськотатарського поета Юнуса Кандимова «Orman tyrkysy».

Сеітаблаєв зазначив, що у 2003 році постановка даного спектаклю під його керівництвом пройшла в Сімферополі.

«І ось тепер ця вистава повернеться у новому унікальному форматі. Ми будуємо її на переосмисленні цього легендарного твору Лесі Українки. Це буде певний симбіоз двох культур – кримськотатарської та української. Шляхом мистецького висловлювання тут поєднаються дві культури, роз’єднані через анексію Криму», – написав Сейтаблаєв у «Фейсбуці».

Як зазначив режисер, постановка спектаклю буде кримськотатарською мовою з використанням музичних імпровізацій на основі кримськотатарської та української музики.

Цей проєкт Сеітаблаєв реалізує з продюсером Юлією Синькевич за підтримки Українського культурного фонду. Незабаром планують оголосити кастинг на головні ролі у виставі.

 

Ахтем Сеітаблаєв відомий своїми режисерськими роботами над фільмами «Хайтарма», «Чужа молитва», «Кіборги» та інші. Останнім часом він працював над створенням стрічки «Номери» за п’єсою Олега Сенцова. В акторському багажі Ахтема ролі в понад 25 фільмах і серіалах. З недавніх – головна роль у фільмі Нарімана Алієва «Додому», який брав участь в одній з програм 72-го Канського міжнародного кінофестивалю і отримала Гран-прі 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

Столиця Шляхта

Денісова заявляє, що Марків не може отримувати медичну допомогу

Ув’язнений в Італії військовий Національної гвардії України Віталій Марків не може отримувати необхідну медичну допомогу через карантинні обмеження, повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

За її словами, суд досі не обрав дату розгляду апеляції у справі Марківа через карантин, запроваджений через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19.

«Через продовження карантинних заходів судом не визначено дату апеляційного засідання, а також відсутня можливість особистого відвідання українця в італійській в’язниці. Ці обмеження не дають змоги Віталію отримувати необхідну медичну допомогу. Звертаюся до Посла Італійської Республіки в Україні пана Давіде Ла Чечіліа, Президента Асамблеї омбудсменів регіонів та автономних провінцій Доктора Андреа Нобілі та Комісара з прав людини Ради Європи з проханням забезпечити права і свободи нашого захисника під час перебування в ув’язненні», – заявила вона.

 

Денісова також вказала на те, що Національна поліція України в травні 2020 року здійснила слідчий експеримент та досліджень стосовно обставин загибелі італійського журналіста Андреа Роккеллі, через яку ув’язнили Марківа. Вона висловила сподівання, що під час розгляду апеляції суд врахує ці відомості.

Марків перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд назвав причетним до умисного вбивства двох іноземних громадян на війні біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Унаслідок того ж інциденту зазнав поранень французький репортер Вільям Руґелон, який був разом із загиблими.

Читайте також: Справа солдата Марківа й України: рік після вироку в Італії​

Суд присяжних міста Павії, який виніс вирок, стверджує, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів із боку Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цих цивільних і передавав інформацію побратимам.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що група репортерів потрапила під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали заяву до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції.

Київ категорично не погоджується з рішенням суду і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ.

Столиця Шляхта

Російська співачка Zivert, яка виступала в Криму, збирається дати концерти в Одесі та Києві

Російська співачка Юлія Зиверт, відома під псевдонімом Zivert, яка раніше виступала в анексованому Криму, планує два концерти в Україні – в Одесі (24 липня) та в Києві (4 серпня). Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Квитки на концерт у Одесі продаються на сайті concert.ua, заявлена вартість – від 1000 гривень.

У Києві концерт планується провести в закладі OSOCOR RESIDENCE, на офіційному сайті якого також продаються квитки. Вартість – від 2 200 гривень.

На питання користувачів про те, чи не заборонять російській співачці в’їзд до України через виступи на анексованому Росією півострові, організатори OSOCOR RESIDENCE зазначили, що вона вже приїздила виступати минулого року.

Про виступи Zivert у Криму повідомяли російські медіа. Афіша її концерту також збереглася на сторінці готелю Yalta Intourist.

13 липня Державна прикордонна служба України заборонила в’їзд до України російському актору, який зіграв одну з головних ролей у знятому зокрема на території окупованого Кримського півострова фільмі «Балканський кордон» (2019 рік), затримали в аеропорту «Бориспіль» у Києві, заборонили в’їзд в Україну на три роки.

У червні Державна прикордонна служба Україна повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода, що від початку 2014 року до 9 червня 2020-го ухвалила 10612 рішень про заборону в’їзду іноземцям в Україну.

Столиця Шляхта

Суд у Києві оголосив вирок колишньому «міністру Криму»

Дніпровський районний суд Києва 13 липня засудив до 10 років тюрми колишнього голову російського «Міністерства охорони здоров’я» анексованого Криму Петра Михальчевського, якого звинувачують у державній зраді, але одразу ж його виправдав. Про це з зали суду повідомив кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу (державна зрада – ред.) і призначити йому покарання за цей злочин у вигляді 10 років позбавлення волі. Визнати невинним у висунутому обвинуваченні в скоєнні кримінального злочину, передбаченого частиною 2 статті 110 Кримінального кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України – ред.) і виправдати його в зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 110 Кримінального кодексу», – повідомила суддя Мирослава Марченко.

Читайте також: Проблеми на адмінкордоні Криму: з чим зіштовхуються при виїзді з півострова та на зворотному шляху​

На засіданні суду 9 липня Михальчевський виступив з останнім словом.

Раніше повідомлялося, що Михальчевському хочуть призначити покарання у вигляді 13 років позбавлення волі.

З 8 січня 2018 Петро Михальчевський перебував під вартою: спочатку він утримувався в слідчому ізоляторі Херсона, влітку його перевезли до київськогоо СІЗО.

У червні минулого року розслідування у справі екс-міністра було завершене. 9 липня минулого року суд перевів Михальчевського з ізолятора під домашній арешт.

Читайте також: ОГП розслідує поїздку депутатів ОПЗЖ до Москви за статтею «державна зрада»​

Петро Михальчевський обіймав посаду міністра охорони здоров’я Криму з 27 лютого по 10 червня 2014 року в підконтрольному Росії уряді. Прокуратура Автономної республіки Крим вважає, що тим самим він скоїв діяння, передбачені статтею 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність) і статтею 111 (державна зрада).

Сам Михальчевський визнав, що працював міністром охорони здоров’я, але не вважає це держзрадою. Він обґрунтовує це тим, що його обирала на пост Верховна Рада АРК відповідно до законодавства України.

Столиця Шляхта

ДТП під Києвом: причетному водію повідомили про підозру

Водію автомобіля «Мерседес», який спричинив аварію в Київській області, внаслідок якої загинули четверо людей, повідомили про підозру. Про це 13 липня повідомив Офіс генерального прокурора.

За повідомленням, чоловіка підозрюють у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що призвело до загибелі кількох людей.

«Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчим управлінням Головного управління Нацполіції у місті Києві», – йдеться в заяві Офісу генпрокурора.

 

Раніше цього ж дня поліція повідомила про відкриття кримінального провадження через ДТП в Київській області.

12 липня, за даними слідства, нетверезий водій «Мерседеса» зіткнувся з іншим авто, яке рухалося попереду в попутному напрямку. Після цього він виїхав на зустрічну смугу й зіткнувся з автомобілем «Хюндай». Унаслідок інциденту водій та троє пасажирів авто «Хюндая» загинули. Серед них – двоє дітей восьми та 10 років.

Хлопчика 2006 року народження доставили до лікарняного закладу для надання медичної допомоги.

39-річного водія «Мерседеса» затримали. Наразі він перебуває в лікарні.

Столиця Шляхта

Кремінь: показ фільмів українською мовою з російськими субтитрами у Москві – одне з наших завдань

«Нам спочатку треба розібратися зі своїм медіаконтентом. Але думаю, що у нас величезні перспективи по відродженню українського кінематографу…»

Столиця Шляхта

Рятувальники попередили про загрозу нових паводків на заході України

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що в найближчі дні очікується зміна гідрологічної ситуації на низці річок в західних областях України.

«Ввечерi 11-го та впродовж 12-13 липня на рiчках басейнiв Сяну, Днiстра (Львiвська, Iвано-Франкiвська обл.) очiкується пiдйом рiвнiв води на 0,3-1,3 метра над рiвнями 10 липня на 8:00 годину. При значних дощах можливе формування значного мiсцевого та схилового стоку. На фонi пiдвищеної водностi на річці Стрв’яж бiля села Луки (Самбiрський р-н Львiвська обл.) можливий початковий вихiд води на заплаву», – попередили у ДСНС.

За даними Укргідрометцентру, 11 липня в більшості західних областей удень грози, в деяких районах град і шквали 15-20 м/с. 12 липня – значні грозові дощі, в Карпатах і Закарпатті сильні дощі.

Наприкінці червня захід України вразили сильні повені, що завдали значних руйнувань і підтоплень.

 

Столиця Шляхта

Суд із розгляду позову Медведчука щодо заборони книжки про Стуса перенесли на серпень

Дарницький районний суд Києва проведе 14 серпня о 10:00 наступне засідання із розгляду справи за позовом голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя», народного депутата Віктора Медведчука проти журналіста та історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання та поширення книги «Справа Василя Стуса».

На засіданні у п’ятницю суд заслуховував аргументи сторін.

Як повідомили агенції «Інтерфакс-Україна» адвокати на процесі, на наступному засіданні, найімовірніше, відбудуться дебати сторін і процес буде завершено.

Повідомляється, що під час сьогоднішнього судового засідання біля будівлі суду відбувалася акція на підтримку автора та видавців книги – зібралися приблизно 200 людей.

У вересні 2019 року Віктор Медведчук заявив, що просить суд заборонити книжку журналіста й історика Вахтанга Кіпіані про «Справа Василя Стуса», бо та містить «висловлювання, які не відповідають дійсності». Сам журналіст назвав позов тиском на свободу слова.

Тепер суд має вирішити, чи справді у 9 епізодах книги Кіпіані дозволив собі висловлювання, які не відповідають дійсності і принижують честь та гідність політика. У цих епізодах автор розповідає про Медведчука як адвоката поета Василя Стуса в судовому процесі 1980 року.

У видавництві Vivat, яке видало книжку, прогнозують, що Дарницький районний суд Києва таки може винести рішення на користь Медведчука і заборонити розповсюдження книжки «Справа Василя Стуса» та поширення будь-якої інформації про неї у ЗМІ та інтернеті.

Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року.

У ній зібрані ключові документи з колишнього архіву КДБ, які пояснюють, як і за що насправді судили українського дисидента. За словами Кіпіані, ця книжка не лише проливає світло на кримінальну справу, а й дає зрозуміти, якою Василь Стус був людиною.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

Столиця Шляхта

Зеленський підписав закон про вступ без ЗНО для випускників із ОРДЛО та Криму

Президент України Володимир Зеленський підписав міни до закону «Про вищу освіту» щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Криму та Севастополя, Донецької та Луганської областей, повідомила у п’ятницю пресслужба Офісу президента.

«Ми боремося за молодь на тимчасово окупованих територіях, за їхній розум і талант. Тому потрібно максимально заохочувати таких випускників переїжджати на підконтрольну Україні територію, вступати в наші заклади освіти, навчатися в українській системі освіти», – цитує Офіс президента слова Володимира Зеленського.

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування, зазначили в ОПУ.

3 липня Верховна Рада ухвалила законодавчі зміни, що, зокрема, передбачають можливість вступу до всіх українських вишів за вступними іспитами (або на основі ЗНО – за власним вибором) в межах встановлених квот для абітурієнтів, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія і територія на лінії зіткнення. Раніше вступ за квотою передбачався лише для жителів тимчасово окупованого Криму та Севастополя, і тільки до обмеженого переліку закладів вищої освіти.

Столиця Шляхта

Пожежа на Луганщині локалізована, тліють окремі осередки – ДСНС

У Держслужбі з надхвичайних ситуацій повідомили, що на сьогодні пожежу сухої трави та лісового масиву на території Новоайдарського району Луганської області локалізували, відкритого вогню немає.

«На 15:00 10 липня триває гасіння окремих осередків тління на всій площі пожежі. Залишаються 5 окремих осередків пожежі в кварталах Борівського лісництва ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» та загоряння на полігоні твердих побутових відходів комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» на площі близько 6 га. На даний час загрози розповсюдження немає. Але гасіння пожежі ускладнюється поривчастим вітром 5-8 м/с», – повідомили у ДСНС.

Повідомляється, що на місці пожежі продовжує залишатися розгорнутий оперативний штаб.

Лісова пожежа на території Новоайдарського району Луганщини виникла 6 липня і через сильний поривчастий вітер поширилась на хвойні лісові квартали поблизу сіл Капітанове, Воронове і Смолянинове. 9 липня лісову пожежу у Новоайдарському районі Луганської області визнали надзвичайною ситуацією регіонального рівня. Жертвами пожежі стали п’ятеро людей, 34 госпіталізували, повністю зруйновані або частково пошкоджені десятки будинків. Також Луганської ОДА повідомляла, що вигоріло близько п’яти тисяч гектарів лісу.

 

Столиця Шляхта

Навчання з 1 вересня: МОЗ обіцяє оголосити «правила і алгоритми» протягом 10 днів

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов повідомив, що МОЗ спільно з Міністерством освіти і науки розробляє правила і алгоритми щодо того, як відбуватиметься навчання в новому навчальному році.

«Звичайно, ми хочемо, щоб наші діти повернулися до звичайного режиму навчання… Але COVID-19 вносить свої корективи, тому ми зараз в умовах адаптивного карантину розробляємо механізми, правила, в який спосіб наші діти будуть навчатися, за яких умов вони можуть навчатися в звичайному режимі, за яких умов вони будуть навчатися в дистанційному режимі, і як ми можемо поєднати ці два способи. Разом із МОН ми розробляємо відповідні правила і алгоритми», – сказав Степанов.

За його словами, ці правила будуть виписані протягом тижня – 10 днів, і тоді про них повідомлять громадськості.

 

Напередодні президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що до 1 вересня ситуація з COVID-19 в Україні поліпшиться, і діти зможуть піти до школи. 

23 червня тодішня т.в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій заявила, що робота шкіл у новому навчальному році, який розпочнеться 1 вересня, залежатиме винятково від епідеміологічної ситуації. Вона наголосила, що Міносвіти не переводить школи на обов’язкову дистанційну форму навчання.