Showing: 101 - 125 of 134 RESULTS
Столиця Шляхта

Посольство США в Києві відновлює обмежену видачу віз студентам

Посольство Сполучених Штатів у Києві заявило про часткове відновлення візових процедур. Як повідомив 10 серпня генеральний консул посольства Джон Баллард, наразі дипломатична установа відновлює співбесіди зі студентами.

«Протягом останніх кількох місяців заради вашої безпеки та безпеки наших співробітників ми зупинили звичайні візові процедури. Зараз я радий повідомити, що ми відновлюємо обмежену видачу неіміграційних віз. Наразі ми будемо проводити співбесіди тільки зі студентами. Ми розуміємо, що вони мають потрапити до навчальних закладів до початку осіннього семестру, і хочемо допомогти», – сказав він.

 

Баллард додав, що посольство відновить видачу віз іншим категоріям людей, щойно це стало можливо, проте охочі можуть залишити запит на термінову зустріч у посольстві або ж перевірити перелік категорій, для яких можливі винятки, на сайті установи.

Він також нагадав про обов’язкове носіння захисних масок при відвідуванні дипломатичного представництва США.

14 липня Білий дім скасував обов’язкову вимогу для іноземних студентів залишити країну, якщо заняття в їхніх університетах і коледжах будуть повністю переведені в режим онлайн через епідемію коронавірусної інфекції.

 

Столиця Шляхта

Шмигаль повідомив, коли в Україні почнеться «нормальний навчальний рік»

«Нормальний навчальний рік» в Україні розпочнеться 1 вересня, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Навчальний рік почнеться в Україні 1 вересня. Нормальний навчальний рік. Це важливо. Тому що люди переживають. Є якісь спекуляції, маніпуляції, що всі будуть вчитися вдома, що соціалізація дітей не відбудеться. Є маса прохань: пустіть хоч у перший клас, хоч на один день дітей, щоб діти побачили, що це таке. Ні. В нас навчальний рік починається 1 вересня. Ми вже провели всі необхідні заходи, наради. Ми запустили процеси в областях. Голови ОДА контролюють», – сказав Шмигаль.

 

За його словами, у тих регіонах, що потраплять до «червоної» зони за поширенням COVID-19, «буде введений карантин такий самий, який вводиться при інших епідеміях».

«Наприклад, коли епідемія грипу або якась інша інфекція, то закривають школи на тижні тижні, діти вчаться вдома дистанційно, а потім знову йдуть у школу», – пояснив прем’єр.

У Міністерстві охорони здоров’я раніше наголосили, що дистанційного навчання для всіх, як це було навесні, не буде, а «з вересня учні мають повернутися за парти». Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко розробив рекомендації навчання для закладів освіти, їх підтримали і в Міністерстві освіти і науки (МОН).

 

У МОЗ і МОН висловили впевненість у тому, що більшість дітей із вересня навчатимуться очно. Утім, в окремих регіонах можлива і дистанційна форма навчання.

З 1 серпня Україна ділиться на чотири зони, відповідно до ситуації з поширенням COVID-19 у регіонах: «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону». Не зможуть відвідувати заклади освіти, згідно з постановою Кабінету міністрів, лише діти, які перебуватимуть у так званій «червоній» зоні.

 

Столиця Шляхта

Національний художній музей закривається через обвал портика

Національний художній музей тимчасово зупиняє роботу через обвал портика. Про це повідомив сам заклад, а також міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За словами Ткаченка, кошти на ремонт має виділити Кабінет міністрів.

«Також звернемося з пропозиціями щодо фінансування ще декількох об’єктів, аби запобігти подібним випадкам. Ця ситуація вкотре підкреслює важливість старту проєкту «Велика реставрація» для нашої країни», – заявив міністр.

За його оцінкою, на ремонт лише будівлі НХМУ потрібно 68 мільйонів гривень, з них до кінця року треба виділити 30 мільйонів.

 

«Серед першочергових робіт: ремонт портику, який руйнується, встановлення риштувань та скульптурна група «Аполлон і музи». Процедуру оформлення коштів запустимо вже з понеділка, 10 серпня», – анонсував він.

Пресслужба НХМУ повідомила про закриття музею від 8 серпня.

Національний художній музей України розташований в центрі Києва, на вулиці Грушевського. Будівлю звели за проєктом Петра Бойцова, доопрацьованим Владиславом Городецьким, наприкінці 19 століття. Заснування музею частково фондувала родина меценатів Терещенків.

Столиця Шляхта

Поліція не перевірила квартиру журналіста Ткача професійним обладнанням щодо ймовірного прослуховування

Протягом дня 8 серпня, відколи журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач повідомив про ознаки встановлення пристрою для прослуховування, Національна поліція порушила у цій справі кримінальне провадження, але не перевірила помешкання спеціальною технікою для виявлення обладнання або слідів його інсталяції. Дві оперативно-слідчі групи, які приїжджали до будинку, не були забезпечені для цього технічно, а під час здійснення огляду користувались «підручними» засобами. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми». Ввечері 8 серпня поліцейські «опечатали» виходи на горище з різних під’їздів будинку, та залишили місце події.

8 серпня до будинку в Києві, де знаходиться квартира журналіста Михайла Ткача, приїжджали по черзі дві оперативно-слідчі групи. Спочатку поліцейські провели зовнішній огляд приміщення, піднялися на горище, яке знаходиться прямо над квартирою журналіста, взяли зразки з будівельних матеріалів, прийняли заяву та поїхали. Вдруге експерти Нацполіції прибули також без спеціальної техніки, яка виявляє приховані засоби прослуховування. 

«Вони користувалися «підручними» засобами. Гілочкою від дерева, що лежала на горищі, спицею, виламаною з розкладної сушилки журналіста, за допомогою них намагалися зрозуміти, що там в отворі над стелею. Зі собою в групи була хіба що викрутка», – пише у фейсбуці головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька. 

 

Після загального огляду приміщень поліцейські скотчем наклеїли папірці зі словами «опечатано» на виходи на горище з різних під’їздів будинку – і поїхали.

«Такого способу збереження речових доказів, як поміщення слова «опечатано» на якийсь клаптик паперу і обклеювання ним проходу, взагалі ніде не передбачено. Це – по-перше. По-друге, це взагалі не захист. Це просто ніщо. Воно ні до чого нікого не зобов’язує абсолютно. Це не захист, це профанація захисту», – вважає адвокат Михайла Ткача Анатолій Попов.

«Відколи поліція залишила місце подій, журналісти-розслідувачі та інші члени команди «Схем» залишилися тут самі. Тобто поліція так і не встановила, чи є за отвором у стелі ще й пристрій, чи його немає – бо приїжджала без необхідного обладнання для його пошуку. Але тепер ми навіть не можемо самостійно простежити за тим, щоб хтось не проникнув на горище для знищення можливих речових доказів – як робили протягом доби до цього, бо більше не маємо туди доступу. А усі чотири під’їзди чатувати для нашої редакції самотужки – фізично нереально», – розповіла головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька. 

 

«Спецтехніка потрібна, тому що ми не знаємо, де, можливо, розташовані засоби прослуховування. Є такі питання, коли щось може бути доведено тільки доказами, інше – неможливо. Так і тут. Ви не можете впевненими у тому, що тут немає прослуховуючої апаратури, якщо ви не перевірили це спеціальним засобом. Все інше – візуалізація, проходження повз, огляд – взагалі не має значення. Без спецтехніки за умови існування загрози, що Михайла Ткача прослуховують, поліція не може вважатися такою, що вирішила питання для себе, для Михайла – про запобігання самому злочину», – вважає адвокат Михайла Ткача Анатолій Попов.

Поліція розпочала кримінальне провадження за статтею про порушення недоторканності приватного життя журналіста програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайла Ткача, який зранку 8 серпня повідомив, що виявив вдома ознаки встановлення пристрою для прослуховування.

У поліції зазначили, що провели огляд місця події та опитали заявника – і що під час перевірки виявили на стелі у квартирі пошкодження.

 

Водночас спершу правоохоронці повідомили, що після проведеного огляду у квартирі і на даху «жодних технічних засобів там не виявили». Згодом поліція внесла корективи, додавши, що запланували проведення повторного огляду і судових експертиз, «аби з’ясувати, чи був там встановлений будь-який прослуховувальний пристрій».

У другій половині дня 8 серпня Михайло Ткач звернувся із заявою до керівника районного відділу Нацполіції, яке займається розслідуванням цього кримінального провадження, в якій вказав на «неповноту обсягу проведення перевірки» та попросив вжити заходів для всебічної перевірки за допомогою спеціальної техніки, якою оснащена для подібних цілей Національна поліція. Журналіст та його адвокат були в райвідділку для оформлення протоколу допиту, а також додали заяву.

Столиця Шляхта

Громадянин України загинув через вибух у Бейруті – посол

Серед загиблих внаслідок вибуху в Бейруті є громадянин України, повідомив посол України в Лівані Ігор Осташ.

За даними Осташа, загиблий – 32-річний Вільям Азар.

«Молодий перспективний економіст вийшов з офісу компанії KPMG, щоб поїхати додому… Страшний вибух забрав життя громадянина України Вільяма Азара», – написав посол на своїй Фейсбук-сторінці.

 

Він додав, що вже зв’язався із матір’ю Азара, яка живе в Києві, і висловив їй співчуття.

4 серпня в Бейруті стався великий вибух. У засобах масової інформації з’явилися дані, що, попередньо, причиною вибуху була недбалість: 2 750 тонн аміачної селітри, яку використовують у добривах та бомбах, протягом шести років зберігали без відповідних заходів безпеки. Втім, президент Лівану Мішель Аун також припустив, що вибух міг бути умисним.

За останніми даними, число жертв вибуху в порту Бейрута, що стався 4 серпня, сягнуло 154 людей, поранень і травм зазнали понад 6 тисяч людей.

 

Столиця Шляхта

День на Донбасі: штаб повідомляє про п’ять «порушень домовленостей»

Штаб Операції об’єднаних сил зафіксував п’ять порушень режиму тиші з боку російських гібридних сил протягом дня 8 серпня. Про це йдеться у вечірньому зведенні.

За повідомленням, в чотирьох випадках бойовики вдалися до вогневих провокацій.

«По одному пострілу з автоматичного станкового гранатомету ворог здійснив біля Попасної і Гнутового, а з підствольного гранатомету – неподалік Шумів. Також зі стрілецької зброї противник вистрілив поблизу Новоолександрівки. Усі порушення режиму тиші не несли загрози життю чи здоров’ю українських армійців. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає», – заявляє штаб.

 

Українські військові не відкривали вогонь у відповідь.

Ще одним порушенням домовленостей у штабі назвали «інженерні роботи» поблизу окупованого села Пікузи.​

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу українські військові не повідомляють про поранених та вбитих.

Станом на вечір 4 серпня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 251 порушення нового перемир’я на Донбасі.

Читайте також: Росії це перемир’я йде тільки на рікі – Михайло Жирохов (рос.)

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 

Столиця Шляхта

«Медіарух» вимагає розслідувати ймовірне прослуховування оселі журналіста «Схем» Ткача

Журналісти низки видань і представники руху «Медіа за усвідомлений вибір» оприлюднили відкриту заяву, у якій відзначили, що «схвильовані втручанням в роботу свого колеги журналіста-розслідувача програми «Схеми: корупція в деталях» Михайла Ткача». Звернення з’явилося після того, як Ткач зранку 8 серпня повідомив, що виявив вдома ознаки встановлення пристрою для прослуховування.

«Ми вважаємо неприпустимим стеження за журналістами та прослуховування журналістів, які виконують свою роботу, зокрема, проводять розслідування та виявляють факти корупції серед українських високопосадовців», – йдеться в оприлюдненій заяві медіаруху.

Підписанти висунули низку вимог до Нацполіції, зокрема: «зареєструвати кримінальне провадження також за статтями про «перешкоджання професійній журналістській діяльності», «незаконне збирання інформації» та «втручання в приватне життя»; «зафіксувати та вжити заходів для збереження ймовірних речових доказів, особливо за межами квартири Михайла Ткача» та «швидко та неупереджено розслідувати справу про перешкоджання роботі нашого колеги Михайла Ткача».

Читайте також: Ромалійська припускає, що приводом для депортації з Білорусі став ефір «Настоящего времени»

Серед тих, хто долучився до заяви, значаться медіарух «Медіа за усвідомлений вибір», ГО «Громадське телебачення», ГО «Громадське радіо», ГО «Інститут масової інформації», ГО «Інститут демократії їм. Пилипа Орлика», ГО «Детектор медіа» та ГО «Інтерньюз Україна».

Раніше Нацполіція повідомила, що відкрила кримінальне провадження за статтею порушення недоторканності приватного життя журналіста «Схем» Михайла Ткача. Спершу там повідомили, що після проведеного огляду у його квартирі і на даху «жодних технічних засобів там не виявили». Згодом поліція внесла корективи, додавши, що запланували проведення повторного огляду і судових експертиз, «аби з’ясувати, чи був там встановлений будь-який прослуховувальний пристрій».

8 серпня головна редакторка програми «Схеми» Наталка Седлецька повідомила у фейсбуці, що журналісти цього проєкту розслідувань самотужки охороняють горище у будинку колеги Михайла Ткача, щоб захистити можливі докази.

 

«Після того, як журналіст «Схем» Михайло Ткач знайшов у себе вдома ознаки встановлення прослуховуючої апаратури – ми викликали поліцію. «Отвір» довжиною щонайменше 60 см проходить у стелю, а Михайло живе на останньому поверсі. Над квартирою – спільне горище, до якого є доступ із різних під’їздів», – вказала Седлецька.

За її словами, на виклик спершу прибув поліцейський патруль, а згодом слідчо-оперативна група. Поліцейські провели зовнішній огляд приміщення, піднялись на горище, взяли зразки з будівельних матеріалів, прийняли заяву та поїхали.

Адвокат Михайла Ткача Анатолій Попов заявив, що очікує належного огляду квартири журналіста на предмет можливої наявності професійного обладнання для стеження.

Раніше знімальна група «Схем» неодноразово зазнавала перешкоджання своїй професійній законній роботі.

У жовтні 2015 року під час зйомок сюжету про дорогі автомобілі працівників СБУ, що не відповідають їхнім офіційним доходам, на знімальну групу «Схем» у складі Михайла Ткача й Кирила Лазаревича скоїли напад співробітники СБУ. Під час затримання, як свідчать записи відеокамер, вони застосували силу до знімальної групи, відібрали і пошкодили техніку. Пізніше за фактом перешкоджання співробітниками СБУ законній професійній діяльності журналістів було відкрито кримінальне провадження. У листопаді 2018-го суд вчетверте повернув матеріали кримінального провадження до Військової прокуратури Київського гарнізону, де тричі закривали справу за фактом перешкоджання роботі журналістів співробітниками СБУ.

 

У вересні 2017 року співробітники Державного управління охорони скоїли напад на знімальну групу «Схем» біля одного з ресторанних комплексів під Києвом, де, за інформацією журналістів, святкували весілля сина тодішнього генпрокурора Юрія Луценка Олександра. У момент, коли закриту вечірку мав залишити на той час президент України Петро Порошенко, працівники УДО напали на знімальну групу програми, в результаті чого оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку та пошкодження руки. Журналісти написали заяву до поліції про перешкоджання законній журналістській діяльності. Згодом тодішній начальник УДО Валерій Гелетей зателефонував до журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача і вибачився за інцидент. Він також повідомив, що наразі призначив службове розслідування щодо дій його підлеглих. Однак уже згодом заявив, що службова перевірка не знайшла порушень у діях співробітників УДО, які напали на «Схеми».

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука, коли журналісти проводили зйомки біля аеропорту «Київ» (Жуляни), фіксуючи прямі перельоти Медведчука до Росії. Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця в масках і балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу. У грудні того ж року одному з нападників оголосили підозру. Судовий розгляд справи по суті триває і досі.

 

27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головної редакторки «Схем» Наталки Седлецької. В ухвалі йшлося про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької. Таке рішення там ухвалили невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року. Того ж дня ЄСПЛ вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки. 25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали. У липні 2019 року ЄСПЛ завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти ГПУ і перейшов до стадії винесення рішення. За словами адвоката Седлецької Сергія Зайця, цей етап може тривати протягом року або півтора.

 

22 лютого 2019 року журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Згодом в Ахметова заперечили звинувачення в стеженні та заявили про втручання в особисте життя олігарха журналістом «Схем» Михайлом Ткачем – таку відповідь охоронна фірма ТОВ «Дельта Донбас» Ріната Ахметова оприлюднила в ефірі телеканалу «Україна», який також належить йому.

26 лютого у Нацполіції відкрили провадження щодо стеження охоронців Ахметова за журналістами «Схем». Згодом прокуратура міста Києва також відкрила кримінальне провадження через стеження охоронцями Ріната Ахметова за знімальною групою програми «Схеми» – на основі інформації, розміщеної в ЗМІ.

 

6 березня 2019 року під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої. Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

 

1 листопада 2019 року ексдепутат та чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що редакція готує розслідування щодо впливу та зв’язків колишнього посадовця з новою українською владою. Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані та домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми», а також тиск і погрози на їхню адресу з боку Андрія Портнова і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.

Столиця Шляхта

«Укрзалізниця» відновлює зупинку потягів далекого сполучення в Луцьку й Тернополі

Державний перевізник «Укрзалізниця» відновлює зупинки низки потягів далекого сполучення в Луцьку та Тернополя на виконання рішень місцевих обласних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Про це компанія повідомила 8 серпня.

Скасування обмежень стосуватиметься поїздів: №41/42 сполученням Дніпро-Трускавець, №98/97 Ковель-Київ, №88/87 Ковель-Новоолексіївка, №12/11 Одеса-Львів, №81/82 Київ-Ужгород, №49/50 Київ-Трускавець, №136/135 Чернівці-Одеса, №108/107 Одеса-Ужгород, №110/109 Львів-Херсон, №86/85 Львів-Новоолексіївка, №715/716 Київ-Львів.

Крім того, повідомляє перевізник, з 8 серпня в Луцьку та Тернополі відновлюються зупинки приміських поїздів. З 10 серпня планується відновити зупинки всіх приміських поїздів, які курсують через ці міста.

Читайте також: «Червона зона»: про що свідчить «карантинне» протистояння Луцька, Тернополя і центральної влади​

«Усі пасажирські поїзди проходять посилену дезінфекційну обробку перед та після рейсу. Поїзні бригади забезпечені засобами індивідуального захисту, пройшли відповідні інструктажі та медогляд», – запевняють в «Укрзалізниці».

При цьому пасажири повинні носити захисні маски чи респіратори та «суворо дотримуватися усіх рекомендацій МОЗ для запобігання поширенню коронавірусної інфекції».

«Укрзалізниця» повідомила про скасування зупинок поїздів далекого сполучення в Луцьку та Тернополі 3 серпня, коли ці міста потрапили в «червону зону» загрози коронавірусної хвороби COVID-19. 7 серпня статуси цих міст змінилися.

 

Столиця Шляхта

Журналіст «Схем» Михайло Ткач повідомив, що виявив вдома ознаки встановлення пристрою для прослуховування

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайло Ткач у ніч на 8 серпня повідомив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою прослуховування. Про це він написав на власній сторінці у фейсбуці.

«Виявив вдома ознаки прослуховуючого пристрою. Протягом кількох тижнів я декілька разів отримував попередження про те, що моя журналістська діяльність дратує високопосадовців і по мені почали активно працювати. Від одного джерела була інформація про те, що планують «сверлитись». Сьогодні зрозумів, що це означає», – написав він.

На місці подій з ночі перебувають адвокат Анатолій Попов, головна редакторка програми Наталка Седлецька та частина редакції.

«Схеми» викликали поліцію.

«Отвір» довжиною щонайменше 60 см проходить у стелю, а Михайло живе на останньому поверсі. Над квартирою – спільне горище, до якого є доступ з різних під’їздів. На виклик прибув спершу поліцейський патруль, а згодом слідчо-оперативна група з Шевченківського райвідділку Нацполіції. Поліцейські провели зовнішній огляд приміщення, піднялись на горище, взяли зразки з будівельних матеріалів, прийняли заяву. Та поїхали. Тобто «глибше» не шукали», – повідомила головна редакторка програми «Схеми» Наталка Седлецька. 

«Сьогодні журналіст Михайло Ткач встановив, що в його помешканні ймовірно було встановлено прослуховуючий пристрій. Принаймні, ми побачили місця для їхніх закладок. Слідчо-оперативна група зняла з місця події зразки з матеріалів, які, схоже, є будівельними – і які, очевидно, використовувалися для маскування зроблених отворів для закладок таких прослуховуючих пристроїв», – зазначив адвокат журналіста Анатолій Попов.

«Правоохоронці могли на місці невідкладно провести обшук, вилучивши всі речі, які вони знайдуть. Але поки не зробили цього. На жаль, ми не змогли також вирішити питання про охорону місця події для збереження можливих речових доказів. І тому потерпілі тепер самі мають у нас організовувати зазначене зберігання – певний час принаймні, поки органи поліції не влаштують це належним чином», – повідомив адвокат.

Анатолій Попов заявив, що очікує якнайшвидшої реєстрації кримінального провадження за статтями перешкоджання професійній журналістській діяльності, незаконне збирання інформації, втручання в приватне життя та якнайскорішого належного огляду квартири Михайла Ткача на предмет можливої наявності професійного обладнання для стеження за журналістом.

Слідчо-оперативна група повідомила, що є 24 години на відкриття кримінального провадження за заявою журналіста Михайла Ткача. Дізнатись про внесення відомостей в ЄРДР журналісти мають в Шевченківському управлінні Національної поліції міста Києва. 

Раніше знімальна група «Схем» неодноразово зазнавала перешкоджання своїй професійній законній роботі.

У жовтні 2015 року під час зйомок сюжету про дорогі автомобілі працівників СБУ, що не відповідають їхнім офіційним доходам, на знімальну групу «Схем» у складі Михайла Ткача й Кирила Лазаревича скоїли напад співробітники СБУ. Під час затримання, як свідчать записи відеокамер, вони застосували силу до знімальної групи, відібрали і пошкодили техніку. Пізніше за фактом перешкоджання співробітниками СБУ законній професійній діяльності журналістів було відкрито кримінальне провадження. У листопаді 2018-го суд вчетверте повернув матеріали кримінального провадження до Військової прокуратури Київського гарнізону, де тричі закривали справу за фактом перешкоджання роботі журналістів співробітниками СБУ.

У вересні 2017 року співробітники Державного управління охорони скоїли напад на знімальну групу «Схем» біля одного з ресторанних комплексів під Києвом, де, за інформацією журналістів, святкували весілля сина тодішнього генпрокурора Юрія Луценка Олександра. У момент, коли закриту вечірку мав залишити на той час президент України Петро Порошенко, працівники УДО напали на знімальну групу програми, в результаті чого оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку та пошкодження руки. Журналісти написали заяву до поліції про перешкоджання законній журналістській діяльності. Згодом тодішній начальник УДО Валерій Гелетей зателефонував до журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача і вибачився за інцидент. Він також повідомив, що наразі призначив службове розслідування щодо дій його підлеглих. Однак уже згодом заявив, що службова перевірка не знайшла порушень у діях співробітників УДО, які напали на «Схеми».

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука, коли журналісти проводили зйомки біля аеропорту «Київ» (Жуляни), фіксуючи прямі перельоти Медведчука до Росії. Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця в масках і балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу. У грудні того ж року одному з нападників оголосили підозру. Судовий розгляд справи по суті триває і досі.

27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головної редакторки «Схем» Наталки Седлецької. В ухвалі йшлося про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької. Таке рішення там ухвалили невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року. Того ж дня ЄСПЛ вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки. 25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали. У липні 2019 року ЄСПЛ завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти ГПУ і перейшов до стадії винесення рішення. За словами адвоката Седлецької Сергія Зайця, цей етап може тривати протягом року або півтора.

22 лютого 2019 року журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Згодом, в Ахметова заперечили звинувачення в стеженні та заявили про втручання в особисте життя олігарха журналістом «Схем» Михайлом Ткачем – таку відповідь охоронна фірма ТОВ «Дельта Донбас» Ріната Ахметова оприлюднила в ефірі телеканалу «Україна», який також належить йому. 26 лютого у Нацполіції відкрили провадження щодо стеження охоронців Ахметова за журналістами «Схем». Згодом прокуратура міста Києва також відкрила кримінальне провадження через стеження охоронцями Ріната Ахметова за знімальною групою програми «Схеми» – на основі інформації, розміщеної в ЗМІ.

6 березня 2019 року під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва. На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої. Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

1 листопада 2019 року ексдепутат та чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що редакція готує розслідування щодо впливу та зв’язків колишнього посадовця з новою українською владою. Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані та домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання. Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми», а також тиск і погрози на їхню адресу з боку Андрія Портнова і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.

Столиця Шляхта

СБУ розслідує розкрадання коштів на соцвиплати учасникам бойових дій

Служба безпеки України заявила про блокування розкрадання бюджетних коштів, призначених на соціальні виплати учасникам бойових дій, йдеться в повідомленні відомства 7 серпня.

Як стверджують в СБУ, до оборудок причетні посадовці лікарень та соціальних установ Києва, Київської та Тернопільської областей.

«Фігуранти сприяли безпідставному оформленню інвалідності атовцям (учасникам Антитерористичної операції – ред.) та привласнювали передбачені законом виплати. Задокументовано 17 епізодів, пов’язаних із призначенням неправомірних виплат у 2018-2019 роках», – стверджують у відомстві.

Читайте також: Мінветеранів заявило, що самостійно ініціювало перевірку підозрюваного в корупції посадовця

За повідомленням, чотирьом неназваним фігурантам повідомили про підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах, в їхніх домівках відбулися обшуки.

Збитки державному бюджету в СБУ оцінюють в 7 мільйонів гривень. Як зазначають у відомстві, слідство в цій справі триває.

4 серпня поліція Луганської області повідомила, що викрила схему вимаганяня коштів в учасників бойових дій.

Столиця Шляхта

Офіс омбудсмана заявляє про Телеграм-канал, який поширює дані військових

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини виявив чат-бот у Телеграмі, який поширював персональні дані українських військових. Про це Офіс Омбудсмана повідомив 7 серпня.

За повідомленням, про це співробітники секретаріату дізналися в ході моніторингу захисту персональних даних.

«Виявлено чат-бот в месенджері Telegram, в якому оприлюднено табличний файл з персональними даними (ПІБ, номерами військових частин, стверджувальними датами самовільного залишення військових частин). Загалом список містить дані щодо 6 907 військовослужбовців», – повідомляє Офіс.

 

В установі зазначають, що Секретаріат направив листи до Служби безпеки України та Національної поліції, закликавши їх зреагувати в межах їхньої компетенції, зокрема заблокувати Телеграм-бот.

За заявою, 6 серпня Національна поліція повідомила, що Головне управління Нацполіції в Києві про відкриття кримінального провадження за фактом порушення недоторканності приватного життя.

Ця санкція в разі обвинувального вироку передбачає штраф, виправні роботи, арешт до шести місяців або ж обмеження волі на термін до трьох років. В разі повторного порушення або завдання істотної суд може засудити до арешту від трьох до шести місяців, умовно або реально ув’язнити на термін від трьох до п’яти років.

Столиця Шляхта

Фільм про хлопчика з Донбасу номінований на премію Emmy

Документальний фільм The Distant Barking of Dogs («Віддалений гавкіт собак») данського режисера Саймона Леренґа Вілмонта став номінантом престижної американської телевізійної премії Emmy. Про це повідомив асистент знімальної групи фільму Азад Сафаров. 

За його словами, фільм потрапив у категорію «Видатний документальний фільм про сучасні події» (Outstanding Current Affairs Documentary). 

«У мене грандіозна новина! Фільм про Україну номінований на найпрестижнішу у світі нагороду Emmy! Той самий наш фільм «Віддалений гавкіт собак», про 10-річного хлопчика з Донбасу, який живе біля лінії фронту», – написав Азад Сафаров у фейсбуці. 

Сафаров зазначив, що загалом цього року номінантів обирали з-поміж 2000 робіт. Переможців оголосять 20 і 21 вересня в США. 

11 січня 2019 року документальний фільм здобув нагороду кінопремії Cinema Eye Honors у Нью-Йорку, США. 

 

Події у фільмі розгортаються на сході України поблизу лінії фронту. У центрі сюжету – життя 10-річного хлопчика Олега, який живе зі своєю бабусею Олександрою у Гнутовому на Донеччині.

Після початку бойових дій на Донбасі вони залишаються в селі і спостерігають за тим, як виїжджають інші. Через цю історію у фільмі показано, що для дитини значить виростати у зоні війни.

 

 

Столиця Шляхта

«Укрзалізниця» продаватиме квитки на 100% місць у регіональних потягах, що прямують із та до Києва

Із 7 серпня «Укрзалізниця» продаватиме квитки на усі місця у поїздах зі 800-ю нумерацією, які прямують із або до Києва.

«Продаж проїзних документів у межах 100% місць відкрито на підставі прийнятих рішень регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 31.07.2020», – мовиться у повідомленні.

Як нагадали на підприємстві, було подовжене курсування 17 регіональних поїздів.

 

«Завдяки регіональним поїздам пасажири мають можливість подорожувати з Києва до Конотопа, Фастова, Шостки, Чернігова, Жмеринки, Рівного та інших міст», – заявили у «Укрзалізниці».

Там запевнили, що поїзди проходять посилену дезінфекцію перед та після рейсів, а персонал забезпечений засобами індивідуального захисту.

Пасажиром для посадки необхідно вдягти захисну маску, а також пройти температурний скринінг.

Столиця Шляхта

Кордони для українців відкрили з різними умовами 38 країн – Кулеба

На сьогодні для громадян України свої кордони без чи з певними умовами відкрили 38 країни. Про це на брифінгу розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Серед країн, чиї кордони відкриті для українців, Албанія, Багамські острови, Білорусь, Болгарія, Велика Британія, Еквадор, Єгипет, Ірландія, Мальдіви, Мексика, ОАЕ, Пуерто-Рико, США, Сербія, Словенія, Туреччина, Туніс, Хорватія, Чорногорія, Ямайка та інші.

 

У МЗС рекомендують попередньо вивчати правила перетину кордону, перш ніж вирушати у подорож. Це можна зробити, зокрема, й на сайті міністерства.

Столиця Шляхта

Перший прем’єр Фокін ще не знає, «в якій іпостасі» працюватиме в ТКГ

Перший прем’єр-міністр незалежної України Вітольд Фокін прокоментував Радіо Свобода свою участь у Тристоронній контактній групі. За словами Фокіна, його конкретна посада в українській делегації ще не визначена.

«Ця робота має аматорський присмак, бо ще не визначено мою роль у групі, я ще не знаю, в якій іпостасі маю там виступати. Бо те, що на язиці в інших людей, що координатор, розмови і таке інше – це мене не задовольняє, я не хлопчик, щоб займатися, чим хто скаже… Я чекатиму зустрічі перед тим, як почну працювати офіційно. А якщо відверто, то я вже, звичайно, веду розмови з тими людьми, на яких можна спертися, яких я поважаю», – сказав він.

Політик припустив, що міг би бути заступником нового голови української делегації і першого президента України Леоніда Кравчука, проте ця позиція вже зайнята.

Читайте також: «Затулін – небезпечний хід»: що робив в Україні новий «радник Кремля»​

«Я знаю, що робити, я готовий ці дії робити й діяти, але я не знаю, в якій іпостасі я маю це робити? Хто я, п’яте колесо до возу? Це мене не влаштовує. Якщо я буду членом делегації, то, скажімо, заступником Кравчука – я погодився б – там є людина, яка є заступником. Для мене місця там я не бачу, немає», – зазначив колишній голова уряду, додавши, втім, що вже почав «на любительському, аматорському рівні щось робити, бо відкладати цю справу просто не можна».

Фокін також прокоментував слова представника ОРДЛО в політичній підгрупі ТКГ Сергія Гармаша. Той раніше зазначив, що його здивував вислів «народ Донбасу», вжитий експрем’єром на зустрічі делегації.

«Пан Гармаш правильно звернув увагу, я скажу більше: для мене народ Донбасу – це мої брати і сестри. Я понад чверть століття працював і був із ними в одній сім’ї, в одній родині. Тому він не помилився. Але він мене насмішив, коли сказав, що схоже на те, що Фокін багато дивіться телевізор. Якщо можливість є, передайте йому, він помиляється, я дивлюся тільки футбол і теніс. І більше нічого по телевізору не дивлюся», – запевнив політик.

За словами Фокіна, інформацію про події на Донбасі він дізнається з інтернету, також спілкується з переселенцями та людьми, які проживають в Золотому, Попасній та окупованому Донецьку.

 

На питання, чи вважає він «народ Донбасу» народом України, Фокін відповів ствердно.

«Я ж казав, що для мене родина – Україна і Донбас, Донбас був, є і буде українським. Іншого я не знаю Донбасу», – заявив він.

Політик не розповів детальніше про плани роботи в Тристоронній контактній групі, пославшись на те, що це ґрунтовна розмова і передусім він мусить знати свою роль у делегації.

30 липня Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі замість Леоніда Кучми. Згодом стало відомо, що до делегації також погодився долучитися прем’єр-міністр України в 1990-1992 роках Вітольд Фокін.

ТКГ – уповноважена група представників України, ОБСЄ та Росії з мирного врегулювання ситуації на сході України.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 

Столиця Шляхта

Держстат назвав середню вагу та зріст українських чоловіків і жінок

Середні зріст та вага повнолітніх українців становить 169 сантиметрів і 75 кілограмів, свідчать дані на сайті Державної служби статистики України.

Середній зріст жінок становить 164 сантиметри, вага – 71 кілограм (це на один кілограм більше, ніж 2019 році).

Середні зріст та вага українських чоловіків за рік не змінилася – 175 сантиметрів та 80 кілограмів.

Столиця Шляхта

Погодні підсумки липня в Києві: кількість опадів становила 53% від кліматичної норми

Температура повітря в Києві у липні перевищила норму на 2,6°С, а кількість опадів становила 53% від норми, повідомила Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.

Погодні підсумки липня в Києві в обсерваторії оприлюднили 3 серпня.

«За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського середньомісячна температура повітря липня у Києві становила +21,9°С, що перевищило кліматичну норму на 2,6°С. Найхолодніше було 8 липня, коли мінімальна температура під ранок опустилась до +11,7°С, а найспекотніше – 29 липня, коли максимальна температура після полудня досягла +32,7°С», – йдеться в повідомленні. 

Загалом у липні в Києві було вісім днів із температурою повітря вище ніж 30°С. 

Опадів у Києві випало лише 46,5 мм, що склало 53% кліматичної норми за місяць, наголосили кліматологи.

 

Столиця Шляхта

Криклій закликав уряд дозволити зупинки потягів у «червоних зонах»

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій закликав уряд дозволити зупинки потягів у «червоних зонах» карантину для висадки пасажирів. Про це він заявив в ефірі «Громадського радіо».

«Наразі ми звернулись до уряду, щоб можна було висадку забезпечити, тому що тут питання у тому, щоб мобільність коронавірусу не розповсюджувалась, зрозуміло, що висадку зробити це не проблема. Людина може вийти з потягу , але назад уже не зайде і зрозуміло, що підсідати на зупинці у Тернополі вже не буде. Зараз ми підходимо до цієї логіки, і я сподіваюсь, що завтра на уряді такі зміни до постанов зроблять», – сказав Криклій.

 

Раніше «Укрзалізниця» скасувала зупинку низки поїздів далекого сполучення в Луцьку та Тернополі. Обмеження діє для поїздів №41/42 сполученням Дніпро-Трускавець, №98/97 Ковель-Київ, №88/87 Ковель-Новоолексіївка, №12/11 Одеса-Львів, №81/82 Київ-Ужгород, №49/50 Київ-Трускавець, №136/135 Чернівці-Одеса, №108/107 Одеса-Ужгород, №110/109 Львів-Херсон, №86/85 Львів-Новоолексіївка, №715/716 Київ-Львів.

Зупинку скасували через те, що Луцьк та Тернопіль потрапили до «червоної» зони загрози COVID-19.

Столиця Шляхта

ЮНІСЕФ закликає уряд України відновити «пакунок малюка»

Дитячий фонд Організації об’єднаних націй ЮНІСЕФ оприлюднив заклик до Кабінету міністрів України відновити послугу «пакунок малюка» і не замінювати її грошовими виплатами.

За даними фонду, «більшість батьків» підтримує саме допомогу у вигляді товарів для новонародженого, а не виплати.

«Критично важливо, що ця програма універсальна для всіх родин, незалежно від їхнього соціально-економічного статусу. «Пакунок малюка» поєднує у собі предмети першої необхідності для догляду за дитиною протягом перших днів життя, матеріали для раннього розвитку дитини та навчальні матеріали для батьків, наприклад, щодо вакцинації та грудного вигодовування», – йдеться в звернення ЮНІСЕФ.

Фонд вказує на те, що збирав відгуки батьків протягом двох років, і Міністерство соціальної політики враховувало їхні побажання щодо вдосконалення вмісту пакунків. За твердженням ЮНІСЕФ, протягом цих двох років кількість продуктів у них зросла в 2,5 рази, і більшість отримувачів позитивно оцінюють ці набори.

Читайте також: «Діти страждають найбільше»: як трагедія виявила проблеми кримських політв’язнів і їхніх сімей​

«Якщо у 2018 році лише 35% батьків надавали перевагу пакунку перед грошовою виплатою, то тепер 8 із 10 сімей хочуть отримувати допомогу саме у натуральному вигляді. Аналітика ЮНІСЕФ підтверджує й економічну ефективність пакунків малюка для сімейного бюджету. Фінансова вартість товарів із пакунку малюка обійдуться батькам дорожче на 50-200%», – стверджують у фонді ООН.

29 липня Кабінет міністрів повідомив про намір з 1 вересня замість «пакунку малюка» виплачувати одноразову допомогу в обсязі 5 тисяч гривень. Ці кошти мають зараховуватися на банківські рахунки в «Приватбанку» зі спеціальним режимом використання.

Ініціатива «пакунок малюка» запрацювала восени 2018 року. До цих наборів входили предмети гігієни, одяг для новонароджених, підгузки та інші товари.

Столиця Шляхта

На Закарпатті триває розчищення сміттєвого затору після червневого паводка

Рятувальники продовжують розчищати сміття на річці Боржава після паводка у червні, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 3 серпня.

«Понад 110 кубічних метрів сміття та 60 кубічних метрів деревини зібрано рятувальниками під час розчистки затору, що утворився внаслідок червневого паводка на річці Боржава біля села Нижні Ремети Берегівського району», – повідомляє ДСНС.

 

Служба повідомляє, що наслідки затору ліквідують три одиниці техніки, човни та 10 працівників.

Наприкінці червня захід України вразили сильні повені, що завдали значних руйнувань і підтоплень. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що затоплення в західних областях України, спричинені сильними дощами, перевершують масштаб 2008 року.

 

Столиця Шляхта

Київська влада попереджає про щорічне закриття фунікулеру на ремонт

Київський фунікулер не працює через планові ремонтні роботи, повідомляє комунальне підприємство «Київпастранс» 3 серпня.

За повідомленням, фунікулер на схилі Володимирської гірки запрацює 21 серпня.

«Протягом серпня будуть відремонтовані машинний, компресорний та теристорний зали. Замінять шпали та оновлять контактну мережу. У вагонах підйомника замінять колеса та обшивку, проведуть повний огляд обладнання. Після всіх робіт будуть проведені статичні та динамічні випробування обладнання під навантаженням», – планують у комунальному підприємстві.

Читайте також: З 1 серпня починають діяти нові правила адаптивного карантину​

«Київпастранс» пояснює, що ремонт проводиться в серпні, тому що в цей період пасажиропотік падає до мінімум – в межах 2 тисяч людей на день.

В інші сезони, за даними підприємства, фунікулером користується близько 4 тисяч киян та гостей міста.