Showing: 26 - 50 of 1,181 RESULTS
Столиця Шляхта

У Львові вшанували роковини Голодомору

Сьогодні у Львові у День пам’яті жертв Голодоморів 19210-1922, 1932-1933, 1946-1947 років на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулась екуменічна панахида і хвилиною мовчання згадали невинних жертв. Львів’яни запалили лампадки.

«Найважливіше це пам’ять. Ми маємо пам’ятати те, що було в минулому і якщо це трагічні сторінки, як Голодомор, ми маємо робите все, щоб це не повторити. Ми маємо говорити з дітьми про Голодомор, казати про те, що померли діти, що ми маємо про них пам’ятати, що ми робимо добрі справи для тих, які потребують», – заявив почесний консул Канади у Львові, педагог Оксана Винницька-Юсипович.

Юсипович започаткувала з львівськими вчителями традицію з Канади: учні у День вшанування Голодомору виготовляють паперові синьо-жовтні незабудки з написом про Голод 1932-1933 років і роздають їх людям на вулицях, а також їх наклеюють на мапі, де був Великий Голод.

У Львові проживає 89 людей, які пережили Голодомор 1932−1933 років. З міського бюджету їм виплатили одноразову матеріальну допомогу в розмірі тисячі гривень.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада. Цього року він припадає на 28 листопада.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

 

Столиця Шляхта

Фоторепортаж: у Києві вшанували пам’ять жертв Голодомору

Щороку в останню суботу листопада українці вшановують мільйони загиблих у часи голоду 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років. Голодомор 1932–33 років визнано геноцидом українського народу

Столиця Шляхта

«Інтернат» Сергія Жадана вийшов італійською

Роман українського письменника Сергія Жадана «Інтернат» вийшов у світ італійською мовою. Твір у перекладі Джованни Броджі та Мар’яни Прокопович накладом у понад півтори тисячі примірників випустило римське видавництво Voland Edizioni, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Книжка під заголовком Il Convitto з’явиться в італійських книгарнях вже на початку грудня.

В Італії «Інтернат» Жадана став першим перекладеним художнім твором про українсько-російську війну на Донбасі, зазначають видавці та перекладачки.

Післямову до роману написала одна з перекладачок, відома літературознавиця-славістка Джованна Броджі.

За її словами, розповідь про збройний конфлікт на сході України зацікавить італійського читача, хоча для повного розуміння тексту слід мати бодай мінімальну політичну і навіть літературну обізнаність.

«Безумовно, це не є традиційна книжка про війну, як хтось може стереотипно уявляти сторони конфлікту, де відомо, хто проти кого воює. Тут немає чіткого поділу на поганих і хороших. Так, у творі присутня війна, однак головна тема роману – не війна сама по собі, а спільна людська трагедія, яка стосується усіх», – зазначила Броджі у коментарі Радіо Свобода.

Одним із проблематичних моментів перекладу книжки Жадана став вибір заголовку італійською мовою, ділиться підсумками річної перекладацької роботи науковиця Джованна Броджі.

За її словами, нелегко було знайти точний італійський відповідник українському «інтернат», адже цією метафорою письменник говорить про невпорядкованість і загубленість українського суспільства, що пов’язане і з радянським минулим, і це італійському читачеві непросто зразу зрозуміти. Власне, у післямові до роману, каже Броджі, вона намагалася пояснити ширше український контекст подій, описаних часто метафорично у Жадана.

Презентаційний тур був запланований на грудень, але через пандемічні обмеження презентація Il Convitto відбулася 28 листопада онлайн за сприяння Італійської асоціації українських студій (AISU ), яка об’єднує науковців та публіцистів-дослідників україністики.

Сергій Жадан під час онлайн презентації зауважив, що переклад саме цього роману для нього є особливим, бо «Інтернат» розповідає про українсько-російську війну, що триває 7-й рік.

«Я перечитував класичні воєнні романи Гемінгвея і Ремарка. Ясно, що кожна війна страшна і несправедлива, але якісь речі є актуальними для будь-якої війни. А саме відчуття відчаю, несправедливості було актуальним для Італії часів Першої світової війни, описаної у творі «Прощавай, зброє!», так само це актуально для нинішньої ситуації в Україні», – сказав письменник.

Роман Сергія Жадана «Інтернат» став третьою його книжкою, перекладеною і надрукованою видавничим домом Voland Edizioni. Раніше у цьому видавництві вийшли у світ роман «Ворошиловград» (La strada del Donbas) (2016) і збірка прозових історій і віршів «Месопотамія» (2018). 

Ще раніше, 2008 року, в Італії у перекладі Лоренцо Помпео надрукували книжку Depeche Mode. За спостереженнями місцевих літературознавців і видавців, з українських сучасних прозаїків Сергій Жадан нині найбільш популярний в Італії. Останніми роками він кілька разів відвідував країну для участі у книжкових форумах і презентації своїх книжок місцевій публіці.

Літературні вечори із Жаданом збирають повні зали шанувальників його творчості й активної громадської діяльності.

Столиця Шляхта

У Запоріжжі вшанували пам’ять жертв Голодомору

У Запоріжжі відбулася акція вшанування пам’яті загиблих під час Голодомору 1932–33 років. Її учасники поклали квіти до пам’ятника жертвам Голодомору , встановленого на центральному проспекті міста.

«Яблука дітям принесла. Я думаю, що вони дивляться на нас, і ми за них проживаємо життя. Мама мені з дитинства розповідала про Голодомор. Ми завжди знали, що він був. Коли люди сміялися, говорили, що його не було, я завжди знала, що голод був. Мама більше розповідала про 46-47-ий роки, а про 32-33-ій завжди у сім’ї пошепки розповідали», – каже учасниця акції на ім’я Наталя.

 

Окрім квітів, запорожці також несли до пам’ятника жертвам Голодомору лампадки з запаленими свічками, хліб, різну випічку та зерно пшениці.

В акції вшанування жертв Голодомору у 1932–33 роках взяли участь близько сотні містян. Серед них представники обласної та міської влад, священники різних конфесій, бійці місцевих частин Національної гвардії, активісти, волонтери та ветерани війни на Донбасі.

Також уподовж дня окремі городян несли квіти та солодощі до будівлі колишнього будинку немовляти, де, за а даними істориків, у роки Голодомору померли майже 800 дітей.

 

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

Столиця Шляхта

У Дніпрі просто неба показали страви років Голодомору

У центрі Дніпра активісти організації «Пласт» показали страви, які змушені були їсти українські селяни, аби вижити в Голодомор.

У рамках акції «Їдло 1932-1932» вони створили інсталяцію – стіл із «наїдками». Серед страв, які приготували «пластуни», були млинці з кормового буряка та ріпака, з картопляного лушпиння та качанів кукурудзи, з перетертої кори дерев. Охочі могли спробувати.

За словами співорганізаторки акції Ірини Трифунтової, рецепти цих страв брали зі спогадів, записаних від свідків Голодомору.

«Ми хочемо привернути увагу насамперед молодого покоління, яке мало що знає про ті події. Ці страви ні з чим не можна порівняти. Воно несолене, смажене просто так, без олії. У млинцях з буряку відчувається трішки смак буряку і гірчинка від ріпаку. Власне, все», – розповіла Трифунтова.

 

Учасники акції також виклали напис «32-33» лампадками.

У цей же час на привокзальній площі, де раніше стояв пам’ятник Григорієві Петровському, відбувся мітинг-реквієм, присвячений пам’яті жертв голодоморів в Україні. У пам’ять про загиблих учасники акції запалили лампадки та свічки. Священики кількох конфесій – УПЦ Київського патріархату, УАПЦ та УГКЦ – відслужили панахиду.

Також у суботу неподалік від Дніпра, на 9-му кілометрі Запорізького шосе, біля Меморіалу жертвам Голодоморів та політичних репресій, відбулось покладання квітів.

За даними істориків, Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору 1932-33 років.

Столиця Шляхта

«Білих хакерів» за гроші просять зламати тестовий застосунок «Дія», щоб визначити вразливе у справжньому

Міністерство цифрової трансформації запустило програму з пошуку вразливостей у застосунку «Дія», повідомив у фейсбуці очільник відомства Михайло Федоров.

«Мінцифри запускає багбаунті (Bug Bounty – пропонована розробниками програма за винагороду із вивчення і визначення помилок у певній продукції – ред.) з пошуку вразливостей у застосунку «Дія» із призовим фондом 1 млн грн. Ми постійно працюємо над посиленням безпеки застосунку. Для нас надзвичайно важливо, щоб користувачі були впевнені в захищеності своїх персональних даних… Плануємо провести багбаунті для білих хакерів з усього світу на платформі Bugcrowd – це одна з найвідоміших міжнародних компаній, що спеціалізується на кібербезпеці та багбаунті-програмах», – повідомив Федоров.

За його словами, нагороди будуть розподілені за 5 категоріями вразливостей – від найменш до найбільш небезпечних.

Читайте також: Мільйон українців використовує оновлений мобільний застосунок «Дія» – Мінцифри

«Чи загрожує багбаунті застосунку «Дія»? Ні. Білі хакери ламатимуть «тестовий застосунок». Ми створимо окреме середовище для пошуку багів, яке не буде містити персональні дані. Зараз фіналізуємо деталі щодо правил багбаунті, умов участі та класифікації типів вразливостей по категоріях. У грудні відкриваємо прийом заявок», – додав посадовець.

Єдиним державним порталом електронних послуг в Україні є сайт і застосунок «Дія». Він вважається ключовим сервісом у проєкті «Держава в смартфоні», що об’єднує послуги, які надає держава громадянам і бізнесу.

Столиця Шляхта

Влада Києва заборонила допуск батьків на новорічні свята у дитсадки і школи

Новорічні свята у дитсадках та школах столиці відбудуться без присутності батьків та гостей. Таке рішення 27 листопада ухвалив міський штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

«Ми всі розуміємо, що епідеміологічна ситуація – складна. І разом ми повинні робити все, аби упередити стрімке розповсюдження вірусу. Тому новорічно-різдвяні свята в закладах дошкільної освіти та в школах столиці відбуватимуться без батьків та запрошених гостей», – прокоментував рішення мер Києва Віталій Кличко.

Він заявив, що сподівається на розуміння з боку батьків та на чітке виконання рішення керівниками шкіл та садочків.

«Свята в навчальних закладах будуть. Але тільки для дітей», – додав Кличко.

Раніше у КМДА закликали дітей та їхніх батьків утриматися від відвідування масових заходів під час різдвяно-новорічних свят. Влада також розглядала можливість взагалі відмовитися від проведення традиційних концертів у школах і дитсадках. Таку пропозицію пов’язували із тим, що у грудні і так спостерігається збільшення захворюваності на грип та ГРВІ, а цього року додався ще й COVID-19.

Столиця Шляхта

Пасажири просять повернути чай та каву: УЗ повідомила про відновлення продажу напоїв у поїздах з 1 грудня

З 1 грудня «Укрзалізниця» поновлює реалізацію чайно-кавової продукції у пасажирських поїздах, повідомляє у п’ятницю пресслужба залізничного перевізника.

«Таке рішення прийнято через численні звернення та побажання пасажирів повернути чай та каву. Зі свого боку «Укрзалізниця» надаватиме послуги відповідно до санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм. Усі напої надаватимуться в одноразовому посуді – гофрованих стаканах місткістю 250 мл. Ціна послуги для пасажирів не зміниться: як і раніше, чай, кава та вода у пляшці (0,5 л) коштуватимуть по 10 грн», – йдеться в повідомленні.

В УЗ кажуть, що, як і раніше, замовити та оплатити напої можна буде при оформленні проїзних квитків онлайн. Продаватимуть у поїздах і іншу продукцію в індивідуальному пакуванні: печиво, вафлі тощо.

Раніше «Укрзалізниця» заявила про активну підготовку до новорічних свят, призначивши низку додаткових поїздів.

Столиця Шляхта

Українському шахісту пропонували зіграти в серіалі «Хід королеви»

Команда міні-серіалу «Хід королеви» стрімінгового сервісу Netflix пропонувала українському шахісту Василю Іванчуку зіграти одну з ключових ролей в проєкті. Про це чемпіон світу з бліцу та швидких шахів розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами львів’янина, його розглядали на роль російського гросмейстера Василя Боргова, який у заключному епізоді серіалу зустрічається за шахівницею з головною героїнею – Елізабет Хармон. Втім, попри інтерес з боку шахіста, роль йому так і не дісталась.

«Мені написали на мейл, що от є така пропозиція – зіграти роль Боргова. З’ясував, що компанія солідна, що дійсно готується такий фільм. Тоді написав – що ви конкретно пропонуєте? Я повинен знати більш-менш обсяг роботи. Пройшов, можливо, тиждень між тим як я отримав лист і відповів на нього. І вони відповіли – перепрошуємо, ми вже знайшли іншого актора на цю роль», – розповів шахіст.

Втім, цим епізодом участь Іванчука в проєкті не обмежилась. Тринадцятий чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров, який був консультантом творців серіалу, вирішив покласти в основу фінальної партії всього серіалу реальний шаховий поєдинок. Йдеться про зустріч Василя Іванчука та американського шахіста Патріка Вольфа, яку вони зіграли у 1993 році(закінчилась внічию – ред.).

Прем’єра міні-серіалу «Хід королеви» відбулася наприкінці жовтня. За чотири тижні він встановив новий рекорд для стрімінгового сервісу Netflix. За цей час міні-серіал, заснований на однойменному романі американського письменника-фантаста Уолтера Тевіса, подивилися 62 мільйони користувачів.

Столиця Шляхта

Українці знову отримали найбільше дозволів на проживання в країнах ЄС – Євростат

Громадяни України у 2019 році отримали найбільше дозволів на проживання в країнах, що входять до Європейського союзу, повідомила у п’ятницю Статистична служба ЄС (Євростат).

Згідно з повідомленням, торік 757 тисяч перших посвідок на проживання дісталося українцям. Громадяни України посідають перше місце за кількістю отриманих дозволів серез усіх осіб, кому вони були видані. Майже чотири з п’яти таких дозволів видала Польща. Зокрема, 87% українців отримали дозвіл для працевлаштування.

На другому місці йдуть громадяни Марокко – їм було видано 133 тис. дозволів, з яких 47% видала Іспанія. На третьому місці – громадяни Індії, яким було видано 131 тис. дозволів, з них 19% у Німеччині.

Загалом у 2019 році в Євросоюзі було видано близько 3 мільйонів перших дозволів на проживання. У порівнянні з 2018 роком це більше на 6% або на 163 тис.

Минулого року найбільша кількість дозволів була видана у зв’язку з працевлаштуванням (41%), а також з родинних причин (27%) та освітніх причин (14%). Інші причини, зокрема й міжнародний захист, склали 18%.

Читайте також: Зеленський: ЄС запевнив, що безвізовий режим для України скасований не буде

Найбільше в Євросоюзі дозволів для працевлаштування видала Польща – 52% або 625 тис., з них 551 тис. дозволів було видано українцям. Франція видала найбільше дозволів для навчання (23% або 90 тис.), Німеччина – дозволів з сімейних причин (21% або 167 тис.).

Це вже четвертий рік поспіль, коли українці отримали найбільше посвідок на проживання в ЄС.

Столиця Шляхта

У Києві за 11 місяців уклали на 34% менше шлюбів в порівнянні з минулим роком – Кличко

У Києві у січні-листопаді уклали на 34 відсотки менше шлюбів, ніж за цей де період минулого року. Про це на брифінгу заявив мер Києва Віталій Кличко.

Втім, як зазначив мер, кількість розлучень за цей період також скоротилася – на 19%.

Раніше у Міністерстві юстиції повідомили Радіо Свобода, що кількість зареєстрованих в Україні шлюбів за час дії карантину в 2020 році зменшилася майже на третину порівняно з таким же періодом 2019 року.

Столиця Шляхта

У Львові до роковин Голодомору пікетували російське генконсульство (фото)

Біля приміщення генерального консульства у Львові у п’ятницю невелика група учасників бойових дій на Донбасі, представників «Об’єднання добровольців», а також громадських активістів провели пікет. Як передає кореспондент Радіо Свобода, таким чином, як кажуть самі активісти, вони хотіли вказати Росії на відповідальність за смерті мільйонів українців у роки Голодомору 1932-1933 років та вимагали визнання цієї трагедії геноцидом українського народу.

«П’ятий рік я сюди приходжу на цю акцію, щоб їм нагадати, що вони творять з українцями, як у 1932-1933 роках, так і сьогодні. Хочу, щоб Україна пам’ятала свого ворога. Росія має нести відповідальність, як за 30-ті роки, та і за сьогодні. Подивіться на мене, я пересуваюсь у візку, маю нести відповідальність за це», – каже Михайло Єдинак, доброволець, який був поранений на Донбасі у 2016 році.

Учасники акції на воротах перед генеральним консульством вивісили плакат з написом «Голодомор 1932-1933. Пам’ятаємо. Помстимося». Перед будівлею запалили свічки у пам’ять жертв Голодомору, а на гілці дерева вивісили опудало у формі працівника НКВС

«Голодомор 1932-1933 років світ визнав геноцидом українського народу. Це було геноцидом української нації і Росія теж це має визнати. Організатори Голодомору були керівники НКВС, Сталін, всі ті, які сиділи в Москві», – говорить колишній доброволець Олег Одуван.

Акцію-пам’яті біля генконсульства Росії у Львові проводять п’ятий рік поспіль.

Також сьогодні школярі принесли у школи по яблуку, долучившись до акції «Принеси мені яблуко», мета якої вшанувати пам’ять дітей, які загинули під час Голодомору. У Львові торік зробили соціальний ролик «Ти приніс мені яблуко», присвячений жертвам Голодомору і його учні переглянули у школі. Зібрані яблука передадуть на благочинність.

28 листопада у День пам’яті жертв голодоморів у Львові відбудеться екуменічна молитва біля пам’ятника Шевченкові, де кожен охочий зможе запалити лампадку.

Столиця Шляхта

На Херсонщині планують відкрити філіал «Артеку»

У Херсонській області планують відкрити філіал дитячого центру «Артек». Відповідний меморандум підписаний між головою Херсонської обласної державної адміністрації Юрієм Гусєвим і керівником Державного управління справами Ігорем Лисим.

«Ми об’єднуємо зусилля, щоб забезпечити найкращі умови для оздоровлення та відпочинку дітей Херсонщини і всієї України в нашій неймовірною області! Меморандум передбачає створення інфраструктури та необхідної матеріально-технічної бази Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр« Артек» і комунальних дитячих оздоровчих закладів Херсонщини», – написав Гусєв у фейсбуці.

 

Після анексії підконтрольна Кремлю влада Криму «націоналізувала» дитячий центр «Артек», а потім передали його майно у власність Росії.

У відповідь Міністерство закордонних справ України закликало ЮНЕСКО, провідні міжнародні організації, світове співтовариство засудити передачу «Артеку» у федеральну власність Росії. У міністерстві вказали на те, що у 2006 році між урядом України та ЮНЕСКО була підписана угода про надання державному підприємству України «Міжнародний дитячий центр« Артек» статусу центру під егідою ЮНЕСКО.

Прокуратура АРК у квітні 2015 року відкрила кримінальне провадження за фактом «націоналізації» міжнародного дитячого центру «Артек» у Криму. У квітні 2016 року Оболонський суд Києва наклав арешт на майно «Артеку».

Після анексії Криму «Артек» переїхав на територію материкової частини України і зараз розташований у Пущі-Водиці під Києвом.

Столиця Шляхта

УЗ відновлює курсування поїзда «Гуцульщина» «на період масових зимових перевезень»

«Укрзалізниця» відновлює курсування пасажирського поїзда «Гуцульщина» №357/358 Київ – Рахів на період масових зимових перевезень, повідомляє пресслужба компанії. Поїзд курсуватиме щодня у складі 12 вагонів: один спальний вагон, п’ять купейних і шість плацкартних.

Із Києва поїзд вирушатиме о 14:28 і прибуватиме до Рахова о 09:22. Відправлення з Рахова – о 11:18 і прибуття до Києва – о 06:43. Ключовими станціями цього поїзда є Тернопіль, Чортків, Кіцмань, Чернівці, Коломия, Яремче, Ворохта, Ясіня, Кваси, Рахів.

«Для відновлення курсування поїзда «Укрзалізниця» вжила заходів з модернізації інфраструктури. Зокрема, на деяких ділянках колії був проведений середній та капітальний ремонт, замінено понад шість тисяч старопридатних дерев’яних шпал. У результаті буде збільшено швидкість і покращиться стан безпеки руху поїздів», – йдеться в повідомленні.

В УЗ заявили, що цей поїзд є соціально важливим для жителів Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької областей і «має значний вплив на розвиток туристичної інфраструктури регіону».

За результатами 2019 року населеність цього поїзда у сполученні Київ – Рахів склала 89%, у зворотному напрямку – 94%. Лише на ділянці Теребовля – Рахів посадка і висадка пасажирів у середньому становила 332 й 390 осіб відповідно, додали в «Укрзалізниці».

Цього тижня «Укрзалізниця» заявила про активну підготовку до новорічних свят і призначення низки додаткових поїздів.

Тим часом, в уряді обговорюють можливість запровадження повного локдауну до чи під час свят. Про те, чи буде в разі локдауну працювати залізниця – наразі невідомо.

Столиця Шляхта

В Україні видали 1740 «зелених» номерів для електромобілів – МВС

В Україні видали 1740 номерних знаків для електромобілів, повідомив Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України на запит Радіо Свобода.

«За даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 24 листопада 2020 року видано 1740 номерних знаків для транспортних засобів, які приводяться в рух електричним двигуном і не мають двигуна внутрішнього згоряння», – повідомили у МВС.

За даними Головного сервісного центру МВС, закупівля згаданих номерних знаків здійснюється відповідно до укладеного договору про закупівлю, згідно з умовами якого виготовлення номерних знаків здійснюється протягом семи календарних днів із моменту отримання заводом заявки на партію товару в кількості не більше ніж 25 тисяч одиниць.

«Вартість послуги реєстрації/перереєстрації колісних транспортних засобів передбачена постановою Кабінету міністрів України від 4 червня 2007 року № 795 і становить для транспортних засобів усіх категорій вітчизняного виробництва та країн СНД – 152,63 грн, для транспортних засобів усіх категорій іноземного виробництва – 190,15 грн, за виключенням вартості бланків і номерних знаків», – додали у відомстві.

На початку жовтня в Україні почали видавати «зелені» номерні знаки для електромобілів.

У жовтні в Укравтопромі повідомляли, що в Україні налічується 23,3 тисячі електромобілів.

 

Столиця Шляхта

Студенти створили онлайн-ресторан зі стравами, які допомогли українцям вижити у Голодомор (фотогалерея)

До 28 листопада, у День пам’яті жертв Голодомору, студенти Української академії лідерства запустили онлайн-ресторан зі стравами з продуктів, якими українці харчувалися під час Голодомору 1932-33 років.

До «меню сайту» увійшли: затеруха з кори дерев, паляниці з картопляних відходів, хлібці з запеченої соломи тощо. У графі «Дізнатися ціну» замість вартості – інформація про те, як кожна з цих страв допомогла свого часу тисячам людей вижити. Також на сайті можна подивитися відео з історіями очевидців, яким вдалося вціліти, і прочитати історії постраждалих сімей.​

Онлайн-ресторан є мультимедійним продовженням проєкту «Uncounted since 1932», метою якого є поширення знань про Голодомор, геноцид української нації та злочини радянської влади. Минулі три роки студенти організовували вуличні поп-ап ресторани зі стравами часів Голодомору і пригощали всіх охочих у семи містах країни, а також в Ізраїлі та Бельгії. ​

Світлини проєкту «Uncounted since 1932», надані Українською академією лідерства.

Столиця Шляхта

Попри обіцянку Зеленського високопосадовці продовжують непублічно зустрічатись із впливовими бізнесменами – «Схеми»

Високопосадовці продовжують проводити непублічні зустрічі з впливовими бізнесменами попри обіцянку Володимира Зеленського, що за його президентства відносини між владою та представниками великого бізнесу стануть винятково прозорими. Низку таких таємних зустрічей вдалось зафіксувати журналістам «Схем» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший), йдеться у розслідуванні «Гра у хованки-2».

13 листопада «Схеми» помітили автівку охорони неформальної групи «Приват», яка супроводжувала BMW на виїзді з Міністерства внутрішніх справ, а згодом кортеж заїхав до підземного паркінгу столичного офісу Ігоря Коломойського.

У коментарі «Схемам» олігарх підтвердив, що мав зустріч з очільником МВС Арсеном Аваковим: «Каву випив, давно не бачилися. Жодних справ».

Інший бізнесмен та представник неформальної групи «Приват» Михайло Кіперман 21 жовтня мав зустріч із головою правління НАК «Нафтогаз» Андрієм Коболєвим у п’ятизірковому готелі Hyatt.

За два тижні після цієї зустрічі Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, який передбачає погашення податкових боргів найбільшої нафтовидобувної напівдержавної компанії «Укрнафта» на 30,35 млрд гривень, йдеться у розслідуванні.

Коболєв повідомив, що не може коментувати зустрічі «подібного роду», підкреслив, що зобов’язаний вести переговори з різними групами людей, але водночас зазначив, що «всі зустрічі з приводу саме цього питання (заборгованості «Укрнафти» – ред.) були закінчені з представниками групи «Укрнафта» ще декілька місяців тому».

Він також висловив думку щодо законопроєкту: «Було знайдене проєктне збалансоване рішення, яке враховує і історію, і можливості всіх сторін».

Зустріч свого соратника з Коболєвим Ігор Коломойський прокоментував так: «Точно вони не займалися питаннями погашення цього боргу. Це не в компетенції Кіпермана».

І схвально відгукнувся щодо законопроекту: «Це перший крок, який зробив НАК «Нафтогаз» і переконав у цьому державу для того, щоб вийти на якийсь шлях врегулювання. Тобто, ці гроші держава покриває, наскільки я розумію, НАКу, те, що вона йому заборгувала, НАК ці гроші повертає «Укрнафті», а «Укрнафта» гасить свої борги перед бюджетом. Ну, тобто і вовки ситі, і вівці цілі».

При цьому, зазначають журналісти, Михайло Кіперман до 2017 року входив в наглядову раду ПАТ «Укрнафта», а до 2015 року контроль над компанією належав олігарху Ігорю Коломойському, структури якого володіють близько 40% компанії.

«Схеми» регулярно фіксували заїзди автівок й інших бізнесменів до правоохоронного відомства. Тричі – бізнесмена, товариша міського голови Харкова Геннадія Кернеса Павла Фукса: 14 вересня, а також 10 листопада – у компанії іншого підприємця та позаштатного радника міністра Авакова Ігоря Котвіцького – та 12 листопада.

18 червня до Міністерства внутрішніх справ приїжджав бізнесмен Ілля Павлюк, якого у ЗМІ пов’язують із впливом на митницю та формуванням підконтрольної групи у складі фракції «Слуга народу».

А 5 листопада, як помітила знімальна група, Павлюк відвідав Офіс президента.

17 листопада – туди також приїздив інший бізнесмен Борис Кауфман, участь якого у відчуженні одеського аеропорту раніше досліджувало НАБУ, а Антимонопольний комітет підозрював його компанію-дистриб’ютора тютюнових виробів «Тедіс» у «антиконкурентних діях».

Автомобіль Кауфмана, як помітила знімальна група, виїхав з арки, яка веде до бокових воріт ОП, і попрямував до будівлі, де знаходиться офіс підприємця.

7 травня його «Мерседес» також відвідував Кабінет міністрів. А 16 червня, як зафіксувала знімальна група, він також перебував на території Міністерства внутрішніх справ.

Знімальна група фіксувала також, як високопосадовці відвідували представників бізнесу. Зокрема, в офіс до бізнесмена Кауфмана 17 листопада навідувався чоловік, схожий на віцепрем’єр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського.

Пізніше, 19 листопада, туди приїздив чоловік, схожий на першого заступника міського голови Харкова – Ігоря Терехова. На виході, як помітили журналісти, він був у компанії Ігоря Котвіцького і сів в автомобіль, яким користується бізнес-партнер родини Авакова.

«Схеми» звернулись до усіх вищезгаданих осіб і опублікують позицію, щойно її отримають.

В Офісі президента зазначили: «Президент України та керівник Офісу глави держави не зустрічалися у названі дні зі згаданими особами (мова про бізнесменів Іллю Павлюка та Бориса Кауфмана – ред.), зокрема 17 листопада вони взагалі були відсутні в приміщенні Офісу президента України». І додали: «Президент Володимир Зеленський завжди виконує свої обіцянки. Його стосунки з представниками українського та міжнародного бізнесу є чесними та прозорими. Всі важливі зустрічі глави держави або керівництва Офісу президента з представниками бізнес-спільноти обов’язково висвітлюються. Немає жодних нічних візитів і кулуарних домовленостей».

«Це розслідування вкотре доводить, що попри одну з головних обіцянок команди кандидата Зеленського про те, що відносини між високопосадовцями і олігархами у разі його перемоги мають стати публічними і прозорими, за його президентства залишаються таємними та кулуарними», – йдеться у розслідуванні.

Раніше «Схеми» вже розповідали про непублічні зустрічі представників «нової влади» президента Зеленського з великими забудовниками та олігархами, які можуть мати значний вплив на життя всієї країни.

Так, журналісти зафіксували, як наприкінці жовтня 2019-го перший помічник президента Володимира Зеленського Сергій Шефір неафішовано приїжджав до офісу олігарха Ігоря Коломойського. А заступник голови Офісу президента Богдана Андрій Смирнов таємно навідувався до будівлі, де розташований офіс колишнього очільника СБУ часів Януковича та віцепрем’єр-міністра уряду Азарова Валерія Хорошковського. А наближений до президента Володимира Зеленського актор студії «Квартал 95» Міка Фаталов непублічно відвідував у вересні прем’єр-міністра України Олексія Гончарука разом зі столичним забудовником Артуром Мхітаряном.

 

Столиця Шляхта

«Укрзалізниця» каже про готовність брати у підвідомчі їй лікарні хворих на COVID-19 за умови виділення коштів

Залізничні лікарні готові розпочати лікування хворих на COVID-19 у разі виділення коштів Міністерством охорони здоров’я, передає пресслужба «Укрзалізниці» за підсумками зустрічі голови правління УЗ Володимира Жмака із міністром охорони здоров’я Максимом Степановим.

«Під час зустрічі йшлося про отримання додаткового фінансування в розмірі 82 млн грн для забезпечення залізничних лікарень медичним обладнанням і киснем, закупівлі апаратів ШВЛ, кисневих концентраторів та засобів індивідуального захисту. Кошти мають бути виділені Фондом боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками. У разі виділення коштів для підготовки та укомплектування необхідним обладнанням, залізничні лікарні готові приймати хворих із коронавірусною хворобою», – повідомляє у четвер пресслужба УЗ.

Згідно з повідомленням, у Харківській клінічній лікарні на залізничному транспорті для цього планують передбачити два окремі приймальні відділення, щоб хворі на COVID-19 та інші пацієнти не контактували між собою.

«Потрібні кошти, щоб закупити обладнання та медикаменти, а також засоби індивідуального захисту для працівників. Наприклад, ми знайшли потужний кріогенний газифікатор, який може забезпечити подачу кисню до 70 точок одночасно. Але наразі ми не можемо його придбати для лікарні, оскільки обмежені фінансово», – заявив очільник Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1 Віктор Лещенко.

Раніше Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт, яким пропонується залучити відомчі заклади охорони здоров’я до надання стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з COVID-19.

В Україні минулої доби виявили 15 331 новий випадок COVID-19. За весь час пандемії в Україні захворіли 677 189 людей, 317 395 – одужали, померли – 11 717.

Столиця Шляхта

Радуцький: мобільний COVID-госпіталь будуть розгортати у Слов’янську, а не в Краматорську

Мобільний госпіталь для хворих на COVID-19 у Донецькій області буде розгорнутий у Слов’янську Донецької області, на базі обласної психіатричної лікарні. Про це у коментарі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) повідомив голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (фракція «Слуга народу») Михайло Радуцький.

«Уряд виділив 118 мільйонів гривень на розгортання трьох польових шпиталів – Київ, Одеса і Донецька область. Спочатку планувався Краматорськ, але потім обласна адміністрація обрала місто Слов’янськ – обласну клінічну психіатричну лікарню. Площа будівлі – 7 тисяч квадратних метрів, вона забезпечена водо- і теплопостачанням, там є, найголовніше, достатня кількість електроенергії. Що зроблено на сьогодні – за даними виконавчої влади, визначений керівник шпиталю, це важливо; сформований загін лікарів, немедичного і середнього медичного персоналу, розроблено поповерховий план, що де має бути розташоване, та опрацьовано логістичний план – харчування, прання, білизна та інше. Проблема у тому, що область ще не зробила закупівлю препаратів, засобів індивідуального захисту, харчування і обладнання. Але вони кажуть, що цим займаються», – розповів Радуцький.

Радуцький додав, що рішення про організацію шпиталів було ухвалене на нараді у президента 10 жовтня. Формально, показники для відкриття такого шпиталю ще не досягнуті (у Донецькій області, за даними МОЗ, завантаженість ліжок менше 60%), але він має бути готовий до розгортання вже зараз, вказав він.

«Розгортання ковідних шпиталів є виконанням одного з пунктів постанови Верховної Ради щодо заходів з протидії коронавірусній хворобі. Ці шпиталі мають розгортатись, коли завантаженість ліжок у регіоні перевищує 70%», – сказав Михайло Радуцький.

Читайте також: Мобільний госпіталь для хворих на COVID-19 у Краматорську – під питанням

Раніше центральна та обласна влада повідомляла, що схиляється до організації закладу у Краматорську. Однак з відповіді на запит Радіо Свобода виявилося, що виконавчий комітет міської ради Краматорська досі не отримував розпоряджень щодо розташування мобільного госпіталю.

17 листопада міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що уряд дав 118 мільйонів гривень для облаштування мобільних госпіталів в Одесі, Києві та (на той момент планувалось) Краматорську.

18 листопада представник департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА Олександр Педенко повідомив, що рішення щодо розташування мобільного госпіталю ще не ухвалили. За його словами, департамент охорони здоров’я обладміністрації підготував розрахунки на розгортання мобільного госпіталю на 220 ліжок з розрахунком щодо необхідного обладнання.

Столиця Шляхта

Влада Києва пропонує відмовитися від концертів у школах і дитсадках під час новорічних свят

Департамент освіти та науки Київміськадиміністрації закликав дітей та їхніх батьків утриматися від відвідування масових заходів під час різдвяно-новорічних свят, зокрема, від проведення традиційних концертів у школах і дитсадках.

«Станом на 25 листопада у двох третинах столичних закладів загальної середньої освіти є класи, закриті на карантин. У кожному четвертому садочку міста також є закриті групи. Відвідуваність садків складає 51% від загального списку», – заявив в.о. першого заступника голови КМДА Валентин Мондриївський.

Він каже, що, за щорічною статистикою, у грудні спостерігається збільшення захворюваності на грип та ГРВІ, а цього року додався ще й COVID-19.

«Ми закликаємо дітей та їхніх батьків, окрім щоденного моніторингу температури та обов’язкового носіння масок у громадських місцях, утриматися від відвідування масових заходів під час новорічних свят», – звернувся посадовець.

За даними КМДА, минулої доби у Києві на COVID-19 захворіли 45 дівчаток від дев’яти місяців до 17 років та 43 хлопчики від одного місяця до 17 років.

З початку пандемії у Києві виявили 64 019 випадків захворювання, 1227 киян померли, одужали – 21 942.

Столиця Шляхта

У Дніпрі – день жалоби за гендиректором конструкторського бюро «Південне» Олександром Дегтяревим

У Дніпрі 26 листопада день жалоби за гендиректором конструкторського бюро «Південне» Олександром Дегтярьовим, який помер два дні тому на 70-ому році життя. За розпорядженням міського голови Бориса Філатова, у місті приспустили прапори й обмежили розважальні заходи, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Прощання з Дегтяревим відбувається у Будинку культури машинобудівників.

На жалобну церемонію з вінками та квітами прийшли сотні дніпрян, зокрема працівники ракетно-космічної галузі.

У прощанні взяв участь президент України Володимир Зеленський.

Олександр Дегтярев народився в Росії. У державному конструкторському бюро «Південне» в Дніпрі працював з 70-х років минулого століття: пройшов шлях від інженера до гендиректора.

Брав участь у розробці й модернізації ракетних комплексів SS-17, SS-18 і SS-24 (за класифікацією НАТО) та ракет-носів «Зеніт» і «Дніпро». 

За його участі українські підприємства і наукові організації об’єднались в єдину кооперацію та створили асоціацію високотехнологічних підприємств «Космос», налагодили контакти зі світовими компаніями космічного профілю.

Автор близько 200 наукових публікацій, статей та ряду монографій, більш ніж 50 винаходів і патентів, які покладено в основу створення ракетно-космічних комплексів.