ПАНСТВО

На сайті президента України Ворлодимира Зеленського електронна петиція із закликом заборонити впровадження технології 5G через «вкрай негативне впливання на здоров’я» набрала необхідну для розгляду кількість голосів. Тепер Зеленський має відповісти на звернення громадян.

Громадянка України Юліана Гордей зареєструвала петицію 7 квітня 2020 року. Станом на 6 липня вона набрала 25 473 голоси, статус звернення змінився на «очікує на розгляд».

«Без клінічно підтвердженої доказової бази щодо безпечності даного виду зв’язку просимо не вводити його в нашій країні», – закликає авторка тексту.

17 травня 2019 року п’ятий президент України Петро Порошенко підписав указ про підготовку до запровадження 5G в Україні.

Технологія стільникового зв’язку п’ятого покоління (5G) почала розгортатися по всьому світу в 2019 році. Вона обіцяє більшу пропускну здатність і набагато швидшу передачу даних, до 10 гігабіт в секунду, що приблизно в 100 разів швидше, ніж нинішня технологія 4G.

Це досягається за рахунок використання більш високої, ніж в мережах 4G, радіочастоти. Радіус дії таких частот у середньому 1,6 кілометра, крім того вони слабко проникають крізь деякі види будівельних матеріалів, в зв’язку з чим мережа 5G вимагає набагато більш купчастого розгортання антен. Станом на квітень 2019 року, 224 оператори в 88 країнах приступили до розгортання технології 5G.
…

Цьогорічна ніч на 5 липня у столиці України виявилась найтеплішою за 140 років, повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.

«За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського ніч на неділю у Києві виявилась найтеплішою, адже її температура не опустилася нижче +20,6°С. Попереднє рекордне значення +20,5°С 1988 року перевищено на 0,1°С», – йдеться в повідомленні.

В обсерваторії нагадали, що загалом від початку року в Києві встановлено 24 температурні рекорди.

 
…

Київський апеляційний суд 6 липня переніс розгляд скарги адвокатів Андрія Антоненка, підозрюваного у справі про вбивство Павла Шеремета.

«Відкладено розгляд апеляційної скарги до 9 липня, 16 години», – зачитав рішення головуючий суддя.

Адвокати Антоненка просили суд долучити до апеляційної скарги доповнення та відеозапис судового засідання попередньої інстанції як доказ процесуальних порушень.

Читайте також: Сенцов, Балух та інші колишні політв’язні закликали владу припинити тиск на активістів​

Крім того, адвокати клопотали про можливість Антоненку перебувати не в клітці, а поруч із ними.

На це прокурори заявили, що не знали про такі доповнення до цього засідання, хоча захист заявив, що направив їх прокурорам у п’ятницю, а матеріали отримав від сторони обвинувачення.

В результати колегія суддів вирішила відкласти засідання, щоб дати стороні обвинувачення ознайомитися з доповненнями до апеляційної скарги. Також судді долучили до матеріалів справи заяви 10 охочих взяти Антоненка на поруки.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. 22 травня поліція повідомила, що завершила досудове слідство.

2 липня Національна поліція повідомила, що справа Шеремета готова для передачі до суду.

Антоненко та Кузьменко перебуватимуть під арештом до 23 і 24 липня відповідно. Дугарь у травні відпустили під заставу в 168 тисяч гривень, яку зібрали громадяни.
…

Про це йдеться в листах, які є в розпорядженні Радіо Свобода
…

За шість місяців 2020 року експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 112 випадків порушень свободи слова, з яких 86 стосувалися фізичної агресії проти журналістів, ідеться в повідомленні організації.

Експерти вказують, що суттєвих змін у цьому питанні не відбулося: протягом такого ж періоду 2019 року було зафіксовано 116 випадків порушень свободи слова, і теж переважно це була фізична агресія (88).

У моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова» також вказано, що зафіксовано 61 випадок перешкоджання законній журналістській діяльності (більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було зафіксовано 56 перешкоджань);

побиття – 13 (більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було зафіксовано дев’ять побиттів);

юридичний тиск – 11 (минулого року за такий самий період зафіксовано вісім випадків юртиску);

погрози – дев’ять (менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було зафіксовано 15 випадків погроз).

Згідно з результатами моніторингу, право журналістів на професію переважно порушували приватні особи, місцева влада, правоохоронці, судова влада, Офіс президента та інші.

Також 6 липня результати свого моніторингу Індекс фізичної безпеки журналістів України» оприлюднила Національна спілка журналістів. За цими даними, протягом першого півріччя 2020 року працівники ЗМІ в Україні 40 разів зазнавали фізичної агресії.
…

Якби в ніч з 4 на 5 липня 2014 року силам АТО вдалося зупинити колони бойовиків на чолі з Ігорем Гіркіним, які тікали з міста, ситуація на Донбасі могла б кардинально змінитись. Таку думку висловив Михайо Забродський, народний депутат від «Європейсьої солідарності» та колишній командир 95 десантно-штурмової бригади ЗСУ, яка брала участь в операції зі звільнення Слов’янська.

«Відчуття досади від того, що, якби тоді в Слов’янську з ними покінчили, то, можливо, зовсім по-іншому розвивалися б події, наприклад, в тому ж Донецьку. Тому що зараз ми знаємо, що все, що відбувалося в Донецьку, воно отримало зовсім новий імпульс після прибуття туди групи бойовиків разом з Гіркіним. Був досить унікальний шанс завершити антитерористичну операцію тоді раз і назавжди», – розповів в інтерв’ю проекту «Донбас.Реалії» Михайло Забродський.

Читайте також: Як Росія «управляє Україною зсередини», та загроза нового наступу Кремля: тиждень на Донбасі​

В ніч з 4 на 5 липня 2014 року угрупування бойовиків, які захопили Слов’янськ, змогли вийти з оточення. Спершу колони перемістилися до сусіднього Краматорська, а звідти попрямували в Донецьк.

Водночас, на думку Віктора Муженка, який з 2014 по 2019 роки очолював Генеральний штаб ЗСУ, вихід колон зі Слов’янська і їх переміщення в Донецьк, не могло відчутно вплинути на подальший хід бойових дій на Донбасі.​

«Якщо загальна чисельність цих терористичних угрупувань нами оцінювалась на середину, на кінець червня порядку 20 000 людей, – ці півтори тисячі, які вийшли зі Слов’янська і Краматорська могли могли суттєво посилити угруповання в Донецьку, Луганську, Шахтарську, на кордоні і таке інше? Я не думаю, що це кардинально змінило співвідношення сил та засобів сторін», – вважає Муженко.

Читайте також: Муженко розповів, чому сили АТО не зупинили вихід бойовиків Гіркіна зі Слов’янська

5 липня 2014 року сили АТО відновили контроль над Слов’янськом та Краматорськом. На той момент угрупування бойовиків залишили ці населені пункти.

Більше про операцію зі звільнення Слов’янська та обставини втечі бойовиків ви можете дізнатись, переглянувши фільм проекту «Донбас.Реалії» «Прорив в Донецьк: чому Україна не зупинила бойовиків».

 
…

Заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос, який 2014 року керував обороною Краматорського аеродрому, вважає, що сили Антитерористичної операції могли зупинити колони бойовиків, які виходили зі Слов’янська та Краматорська 5 липня 2014 року.

«Маючи певну інформацію зі своїх джерел зі Слов’янська і Краматорська, ми розуміли, що вони будуть виходити. Це розуміння було чітко сформоване між 2 і 3 липня. І вже 4 числа було зрозуміло, що вони підуть в цю ніч з 4 на 5 (липня – ред.). Ми активно вели розвідку і давали координати безпосередньо і по нічному пересуванню колони, і по денному розташуванню противника в Краматорську і потім по виходу колон Гіркіна з Краматорська. Ці координати давалися. Реалізації цих координат не було», – розповів Кривонос в інтерв’ю проекту «Донбас.Реалії».

Читайте також: Був шанс завершити АТО раз і назавжди – Забродський про втечу бойовиків Гіркіна зі Слов’янська​

В ніч з 4 на 5 липня 2014 року угрупування бойовиків, які захопили Слов’янськ, змогли вийти з оточення. Спершу колони перемістились в сусідній Краматорськ, а звідти попрямували в Донецьк.

Водночас, за словами начальника Генерального штабу ЗСУ в 2014-2019 року Віктора Муженка, обстріли колон бойовиків не велись через ризик для життя місцевих мешканців.

«По-перше, була проблема з застосуванням артилерії, бо були вже максимальні дальності, а то й поза максимальними дальностями можливого ураження артилерії. А якщо б ми застосували авіацію бомбардувальну чи штурмову? Які могли б бути наслідки? Не розуміючи, хто там у нас внизу. Нас і так звинувачують у багатьох моментах, що ми діяли, умовно кажучи, неадекватно обстановці. Тобто набагато більше застосовували сил і засобів, чим було потрібно. А якщо б це було підтверджено масовими жертвами? Яке було б ставлення до сил АТО і як би оцінювалася ситуація по кожному військовослужбовцю, який приймав у цьому участь? Це питання серйозної відповідальності», — говорить Муженко.

Читайте також: Муженко розповів, чому сили АТО не зупинили вихід бойовиків Гіркіна зі Слов’янська​

5 липня 2014 року сили АТО відновили контроль над Слов’янськом та Краматорськом. На той момент угрупування бойовиків залишили ці населені пункти.

Більше про операцію зі звільнення Слов’янська та обставини втечі бойовиків ви можете дізнатись, переглянувши фільм проекту «Донбас.Реалії» «Прорив в Донецьк: чому Україна не зупинила бойовиків».

 
…

Дисидент та проукраїнський активіст, плавець-марафонець Олег Софяник повідомив, що 5 липня його дружину Анжеліку Софяник вчергове не випустили з території анексованого Кримського півострова. Про це він розповів кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Дружина спробувала вчергове виїхати (з анексованого Криму – ред.), тому що треба було вже поспішати. Тому що ця неправдива сфальсифікована справа розкручується проти неї і буквально в четвер був поліграф, на який вона по глупоті погодилася. На нього не можна було погоджуватися, тому що поліграфіст, який детектор брехні проводить, він за російськими законами є свідком. І він може підтасувати (результати – ред.). Дуже багато людей сіли в Росії просто тому, що поліграфіст давав такі свідчення, що людина вважався учасником злочину», – розповів Софяник.

На думку дисидента, його дружину можуть заарештувати«буквально наступного тижня».

Читайте також: «Це російська рулетка. Може б, уже в камері сидів» – проукраїнський активіст і спортсмен, який виїхав із Криму​

«І ось у неділю (5 липня – ред.) вона спробувала знову виїхати з Криму, це було годину тому на контрольно-пропускному пункті «Чонгар». З двома дітьми… Вони намагалися виїхати з валізами. Її знову провели там до кімнати, почали допитувати: «Чому виїжджаєте? Де ваш чоловік? Чи ви брали участь у референдумі?». Знову ж таки, їхні питання – політичні. І потім їй відмовили через відсутність українських документів», – повідомив дисидент.

За словами Софяника, його дружина загубила український паспорт у 2014-2014 році. Він підкреслив, що російська «влада» кілька днів тому заявляла, що для в’їзду на анексований півострів та виїзду з нього можна використовувати лише російські документи.

«А наявність українського паспорта буде навіть штрафуватися від 2 до 5 тисяч рублів. Тим не менш, така ось причіпка була. Ну і кажуть, з міркувань державної безпеки – все, відправили її назад. Така залізна завіса, така тактика розділених сімей. Як за радянських часів», – резюмував він.​

Російські силовики наразі ніяк не прокоментували заяви Софяника.

Читайте також: Дисидент Софяник має підстави для звернення до ЄСПЛ проти Росії – юрист​

Дисидент і проукраїнський активіст, плавець-марафонець Олег Софяник, який нещодавно залишив Крим й оселився на Дніпропетровщині, 25 червня заявив про фабрикування справи окупаційною «владою» півострова проти його дружини Анжеліки Софяник, яка залишилася в Криму.

14 листопада 2019 року російські силовики затримували Олега Софяника на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонщиною. До цього він здійснив заплив від мису Лукулл (на заході Криму) до бухти Омега в Севастополі. Відстань у 30 км він подолав за 10 годин – без відпочинку і супроводу. Цей заплив Софяник присвятив 75-річчю депортації кримських татар.

Олег Софяник – відомий севастопольський плавець-марафонець, рекордсмен Книги рекордів України. Станом на травень 2012 року Софяник здійснив понад 50 марафонських запливів, найдовший з них – через Південно-Китайське море завдовжки 350 км.

Севастополец является диссидентом. За отказ от службы в армии и гражданства СССР его принуждали к психиатрическому лечению.
…

Понад 70 квартир отримають моряки Військово-морських сил Збройних сил України, повідомив у день їхнього професійного свята в Одесі президент Володимир Зеленський.

Серед тих, хто отримає житло, є вихідці з Криму. Як заявив на урочистостях президент, йдеться про тих, хто залишився вірним присязі та залишив півострів після анексії. 

«Я радий, що нарешті справедливість перемогла. Ми, українці, ніколи не пробачимо тих, хто анексував Крим. І ніколи не пробачимо тих, хто не дав українським морякам завадити цьому», – сказав Зеленський. 

До дня ВМС нагороди і ордени отримали близько десяти матросів, старшин і офіцерів.

Також золоті зірки і звання Героя України посмертно отримали командир відділення державного пожежно-рятувального загону ДСНС Сергій Шатохін і викладачка Одеського коледжу економіки Ганна Бортюк. Обоє загинули під час пожежі в коледжі у грудні 2019 року. 

День Військово-морських сил Збройних сил України відзначають з 2015 року в першу неділю липня..
…

В Україні станом на 5 липня зафіксовано 823 нових випадки інфікування COVID-19. Про це свідчать дані системи моніторингу поширення коронавірусної інфекції РНБО. Згідно з повідомленням, за останню добу 22 людини померли через хворобу, 221 – одужали.

Від початку епідемії коронавірусу в Україні інфікувалися 48 500 громадян, померли 1249 людей, одужали – 21376.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 5 липня зафіксовано 11 272 342 випадки інфікування коронавірусом, померли 530 898 людей, одужали понад 6 мільйонів.

 
…

У Дніпрі відновили зіпсоване невідомими графіті з портретом Романа Шухевича. Про це Радіо Свобода повідомив голова громадської організації «Суспільство майбутнього» Кирило Дороленко.

За його словами, графіті відновили патріотично налаштовані дніпряни. Разом з тим, триває пошук тих, хто зіпсував малюнок.

Днями до дня народження Романа Шухевича в Дніпрі, на набережній, активісти створили графіті з портретом Романа Шухевича. За кілька днів невідомі замалювали його синьою фарбою й написом «Ворог України». Творці вирішили відновити малюнок й оголосили про грошову винагороду за інформацію, яка дасть можливість знайти тих, хто зіпсував портрет.

2018 року в Дніпрі активісти також створили графіті з написом «Дивізія Галичина». Один з мешканців мікрорайону замалював напис. Коли активісти «С14» прийшли його відновити, тоді виникла конфліктна ситуація зі штовханиною. Пізніше графіті замалювали зображеннями героїв радянських мультфільмів. 

У листопаді 2015 року в Дніпрі на виконання «законів про декомунізацію» змінили назви 259 об’єктів топоніміки. Тоді в місті з’явилась вулиця Романа Шухевича. Пропозиція ж щодо перейменування однієї з центральних вулиць міста на вулицю Степана Бандери так і залишилась пропозицією.
…

Командування Медичних сил повідомило про 17 нових випадків захворювання на COVID-19 у Збройних силах України.

«З них, у закладах охорони здоров’я перебуває 6 осіб (Військово-медичний клінічний центр Західного регіону – 4 військовослужбовця, лазарет військової частини Львівської області – 2 військовослужбовця). Стан здоров’я пацієнтів задовільний, отримують необхідне лікування. На лікуванні в дома під наглядом медичної служби знаходиться 11 осіб», – йдеться в повідомленні.

Наразі в Збройних силах України хворіє на COVID-19 168 осіб, одужали – 377, померли – 5.

Від початку епідемії коронавірусу станом на ранок 5 липня в Україні інфікувалися коронавірусом 48 500 громадян, померли 1249 людей, одужали – 21376.

 
…

У Львові вперше провели операцію з пересадки серця, повідомляє пресслужба Львівської міськради з посиланням на головного лікаря Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Олега Самчука. Саме в цій лікарні провели трансплантацію львівські лікарі спільно з командою Інституту серця.

«Кілька годин тому у Львівській лікарні швидкої медичної допомоги успішно завершилась операція з пересадки серця. Це перша така операція у Львові за останні 15 років і третя в Україні. Дякую головному лікарю Олегу Самчуку та всій команді ЛШМД за цей успіх! Дякую команді Інституту серця та Борису Тодурову, які приїхали на допомогу з Києва. І особлива подяка родині донора (чоловік отримав несумісні з життям травми), яка прийняла непросте для себе рішення, що врятувало життя іншій людині», – заявив мер Львова Андрій Садовий.

За словами головного лікаря Олега Самчука, донором став 58-річний львів’янин, який через падіння з висоти зазнав несумісних із життям травм.

«Серце отримав 57-річний житель Коростеня, якого п’ять років тому вразив інфаркт. Його серце втратило пружність і вже не могло качати кров. Іншого виходу, окрім пересадження, чоловік не мав», – додав Самчук.

За повідомленням міської ради, в цій же лікарні провели трансплантацію нирок. Таку операцію тут виконують не вперше.

Операції тривали понад 12 годин. 

У листопаді минулого року в Україні вперше провели трансплантацію нирки у лікарні районного рівня. Операцію зробили у Ковелі Волинської області.

 
…

Керівників територіального управління Державного бюро розслідувань в Хмельницькому, а також слідчих і керівника слідчого підрозділу ДБР відсторонили. Про це 3 липня повідомила пресслужба Бюро.

За повідомленням, співробітників відсторонили з посад в рамках службового розслідування.

Крім того, ДБР заявило про відкриття кримінальних справ за фактами можливого перевищення повноважень та диверсії.

«Також Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, окрім кримінального провадження за фактом перевищення влади або службових повноважень працівниками ДБР та СБУ під час вилучення військового майна (частина 3 стаття 365 Кримінального кодексу України), розпочато кримінальне провадження за фактом можливої диверсії (стаття 113 Кримінального кодексу України)», – йдеться в заяві Бюро.

Читайте також: Зеленський просить оцінити дії ДБР щодо вилучення приладів для ППО у Повітряних сил – ОПУ​

1 липня Державне бюро розслідувань провело огляди військової техніки у кількох військових частинах Повітряних сил Збройних сил України. Слідчі вилучили сім клістронів, але до вечора 2 липня усі повернули.

Командування Повітряних сил Збройних сил України вказувало, що обшуки відбулися в одній із військових частин у Хмельницькому (А2860) та в зенітних ракетних бригадах на Одещині (в/ч А2800) та Херсонщині (в/ч А1836). У ЗСУ наголошували, що відсутність клістронів могла призвести до «небажаних наслідків та суттєво збільшити терміни відновлення бойової техніки, що прикриває повітряний простір та важливі стратегічні об’єкти держави».

Керівництво ДБР ініціювало службове розслідування, під час якого буде надана оцінка правомірності дій працівників бюро. Також ДБР відкрило кримінальне провадження через можливе перевищення влади або службових повноважень працівниками бюро та СБУ під час вилучення військового майна.
…

Голосіївський суд Києва відправив під домашній арешт двох поліцейських, підозрюваних у катуваннях громадян у травні, повідомляє Державне бюро розслідувань 3 липня.

«За рішенням суду, оперуповноважений Кагарлицького відділення поліції, який у ніч з 23 на 24 травня 2020 за вказівкою безпосереднього керівника утримував руки потерпілої у той час, як його керівник надягнув протигаз на жінку та з метою отримання викривальних показів періодично затискав дихальну трубку, обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Правозахисники про катування в Україні: за останні роки краще не стало​

Іншого поліцейського, якого вважають причетним до іншого випадку катувань ще в січні 2020 року, суд взяв під арешт без можливості застави.

ДБР також закликало мешканців Кагарлика повідомляти про «факти протиправних дій правоохоронців».

Напередодні ДБР повідомило про виявлення нових фактів тортур у Кагарлицькому відділенні поліції.

25 травня Державне бюро розслідувань повідомило, що в Київській області затримані двоє поліцейських з Кагарлицького відділення поліції. За попередніми даними слідства, у ніч з 23 на 24 травня оперуповноважний у своєму службовому кабінеті застосував тортури до жінки й кілька разів її зґвалтував.

Крім того, ДБР заявляє, що правоохоронці застосували фізичну силу до чоловіка, який у цей час перебував у приміщенні відділення поліції. Йому теж погрожували зґвалтуванням.

26 травня Голосіївський районний суд Києва заарештував поліцейських без права застави.
…

Керівництво другого за величиною аеропорту України – імені Сікорського в Києві – оголосило про скорочення половини співробітників. Відновлення авіаперельотів після карантину не врятувало міжнародний аеропорт «Київ» від фінансових труднощів. На відміну від «Борисполя», більша частина підприємства перебуває у приватному володінні. Тому за період карантину ніякої підтримки від держави аеропорт не отримав. У той час як підприємство змушене платити чималі податки за землі, доходи аеропорту впали майже до нуля. Його керівництво неодноразово зверталося до влади за допомогою, але відповіді від них наразі не надійшло. У мережі навіть запустили флешмоб «Врятуємо аеропорт«Київ».
…

У пресслужбі футбольного клубу «Металург» (Запоріжжя» повідомли, що у сімох футболітсів команди – підозри на COVID-19.

«Результати ПЛР-тестування, яке було проведено перед виїздом до Львова, показали наявність інфекції. Таким чином матч 22-го туру з «Рухом» перенесено. Команда повертається додому. Дослідження виявили коронавірусну хворобу в семи гравців. По приїзду вся команда і персонал клубу проведуть повторне поглиблене тестування на COVID-19», – йдеться в повідомленні.

У ФК «Металург» зазначили, що попереднє тестування на коронавірус показало негативний результат.

Раніше про випадки COVID-19 і підозри інфікування у гравців повідомляли ФК «Балкани», «Рух» і «Волинь».

В Україні станом на ранок 3 червня коронавірус виявили у 46 763 людей, померли 1 212 пацієнтів, одужали 20 558.

 
…

Міністерство фінансів підписало паспорт бюджетної програми на відновлення фінансування Центру Довженка, повідомив у фейсбуці міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко

«Сума, яку отримає центр – 7,6 мільйона гривень. Тобто ми повністю виділяємо фінансування за всі 10 місяців вимушеного «простою», як наслідок карантину. Відповідно до плану, гроші почнуть заходити протягом одного-двох днів. Одразу ж підписав відповідні накази від нашого міністерства щодо розподілення коштів на Мінфін, Держкіно та Держказначейство», – повідомив Ткаченко.

Він додав, що грощі для центру Довженка дозволять відновити його діяльність в нормальному режимі, а співробітники зможуть повернутися до роботи.

«Далі розпочинаємо переходити до визначення поетапної стратегії виходу центру з фінансової кризи», – додав міністр.

10 червня провів нараду щодо фінансування Центру Довженка і погодився, що закладові потрібно понад 8 мільйонів гривень.

28 травня Центр Довженка повідомив про обшуки і про настання стану неплатоспроможності. Директор Центру Іван Козленко уточнив, що обшуки із заявою про банкрутство установи не пов’язані. Пізніше поліція вказала що йдеться про справу щодо привласнення і розтрати майна. Сам Козленко повідомив, що йде у відставку.

Національний центр Олександра Довженка – найбільший кіноархів України, в якому зберігається понад 6000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно.

Заснований у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики (заснованої в 1948 році).

 
…

Апеляційний суд Києва 3 липня залишив без змін запобіжний захід у вигляді домашнього арешту громадському активісту Сергію Стерненку.

Відповідне рішення винесли судді Валерій Лашевич, Микола Ященко та Іван Рибак після того, як у суді виступили охочі взяти Стерненка на поруки. Серед них – ексголова Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун, лідерка партії «Голос» Кіра Рудик, колишній політв’язень Володимир Балух.

Читайте також: Судові процеси проти опозиції та активістів стали «червоною зоною», в яку зайшла влада – видання (огляд преси)​

«Щоб ви так жили, як ви судите», – прокоментував рішення Стерненко і вийшов з зали суду ще до того, як суддя дочитав текст ухвали.

Виступаючи перед мітингом, який зібрався на його підтримку під судом, Стерненко заявив про намір звертатися до Європейського суду з прав людини.​

26 червня Київський апеляційний суд почав розгляд скарги на запобіжний захід громадському активісту, але увечері оголосив про перерву.

17 червня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив про намір оскаржувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який йому призначив Шевченківський суд за клопотанням прокурора.

Увечері 15 червня суддя Володимир Бугіль задовольнив клопотання прокурорів і обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем прописки на 60 діб. Згодом суд змінив адресу запобіжного заходу активістові Сергієві Стерненку на фактичну адресу його проживання.

 
…

Підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд апеляційної інстанції підтвердив своїм рішенням, що російський уряд зобов’язаний надати житло колишній викладачці Української банківської академії Людмилі Ключинській та її неповнолітній доньці, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

До апеляційної інстанції справа потрапила після аналогічного рішення Гагаринського суду Севастополя 31 січня 2020 року. Житло повинна надати окупаційна російська влада міста. 

Після розпорядження влади міста гуртожиток колишньої Української банківської академії, в якому мешкає Ключинська з іншими колишніми українськими викладачами, було передано у власність Росії. Про мешканців гуртожитка в розпорядженні не йшлося.

Читайте також: Після окупації Криму Росія стає «величезним заповідником фальсифікацій та брехні» – Віталій Портников​

За інформацією кореспондента Крим.Реалії, російські військові стверджують, що наявність колишніх українських викладачів у гуртожитках заважає «ефективно розпоряджатися майном».

Представники департаменту капітального будівництва Севастополія на засідання першої та другої інстанції не з’являлися.

Разом із Ключинською за право на житло борються інші колишні співробітники Української банківської академії – Ольга Огородник і Тетяна Потапська.

6 вересня 2017 року Крим.Реалії повідомляли, що суд відмовив Міноборони Росії і Чорноморському вищому військово-морському ордена Червоної Зірки училищу імені Нахімова у вимозі виселити Ключинську з донькою з гуртожитку.

Читайте також: Кулеба: Україна добивається санкцій проти Росії за залізничний рух Керченським мостом​

Тоді військові вимагали позбавити Ключинську та її малолітню доньку права користування кімнатою в гуртожитку, яку їй надала колишня Українська банківська академія. У позовних вимогах представники Міноборони Росії і Нахімовського училища просили виселити їх «без надання іншого житла». Така норма і формулювання передбачена російським законодавством.

У 014 році після анексії півострова Українська банкова академія в Севастополі вимушено припинила свою роботу. У будівлі гуртожитку залишалися мешкати кілька сімей співробітників.
…

На ліквідацію Вищого господарського, Вищого адміністративного і Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за два роки з державного бюджету витратили 157 мільйонів гривень, але вони і досі існують, а його судді продовжують отримувати заробітну плату. Заплановані витрати і на 2020 рік – майже 73 мільйони. Про це йдеться у розслідуванні «Суддівська корпорація» програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»). 

Згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів» з середини грудня 2017 року в Україні мали бути ліквідованими вищі спеціалізовані суди – зокрема, Вищий господарський, Вищий адміністративний і Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також Верховний суд України. Замість них був створений Верховний суд, у складі якого, в тому числі, – касаційні суди відповідної спеціалізації.

«Водночас вони й досі не ліквідовані, судді у таких судах не здійснюють правосуддя, але продовжують отримувати заробітну плату», – розповідають журналісти. 

На запит «Схем» Вищий господарський суд надав кошторис за останні два роки: з держбюджету на його утримання у 2018-2019 роках було витрачено майже 54 мільйони гривень, а на 2020 рік заплановані витрати у понад 18 мільйонів гривень.

На Вищий адміністративний суд витрати з бюджету за 2018-2019 роки склали майже 63 мільйони гривень, а на цей рік заплановано ще близько 32 мільйонів.

На Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ за два роки – майже 41 мільйон гривень, а на 2020 – ще 22,5 мільйона.

Тобто, загалом на утримання трьох ліквідованих судів з бюджету пішло близько 157 мільйонів гривень, а цього року мають витратити ще понад 70 мільйонів гривень. 

«Суди не можуть бути ліквідовані, поки судді не переведені або не звільнилися за власним бажанням», – пояснила журналістам голова ліквідаційної комісії Вищого господарського, Вищого адміністративного та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Любов Соловйова. 

За її словами, нині у Вищому господарському суді продовжують працювати 13 суддів, серед яких, у тому числі, Артур Ємельянов. 

«У Громадській раді доброчесності його називали «обличчям судової системи часів Януковича». А «Схеми» в 2017-му розповідали, як його родина набула елітного майна по всьому світі», – мовиться у матеріалі.

У ліквідованих Вищому адміністративному і Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишилось по вісімнадцять суддів. 

Оцінює, набирає, рекомендує до переведення і звільнення суддів спеціалізований орган – Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Остаточне рішення ухвалює Вища рада правосуддя.

«Утім, перша ланка щодо переведення суддів – Вища кваліфкомісія суддів – майже 8 місяців не працює. Конкурс для відбору нового складу цієї комісії мала провести Вища рада правосуддя. Але не провела», – розповідають журналісти.

Раніше «Схеми» також виявили, що у справі судді Окружного адмінсуду Павла Вовка троє членів ВРП не взяли самовідвід, хоча у них – можливий конфлікт інтересів. Журналістів також не пускали на засідання ВРП, що медіаюристи назвали «перешкоджанням професійній діяльності».
…

У двох безкоштовних камерах Київського СІЗО зробили ремонт за кошти ув’язнених, які сплачують за перебування у платних камерах
…

У Державному бюро розслідувнь повідомили, що провели санкціоновані дії у кількох військових частинах Повітряних сил Збройних сил України і вилучили прилади військового призначення, які будуть повернуті.

«Слідчі Державного бюро розслідувань у рамках розслідування кримінального провадження, відкритого за матеріалами Головного управління військової контррозвідки СБУ, 1 липня 2020 року провели санкціоновані огляди військової техніки на території кількох військових частин Повітряних сил Збройних сил України.  У ході  слідчих дій було вилучено 7 приладів НВЧ (клістрони). Того ж дня слідчі ДБР повернули 3 прилади  до однієї з військових частин, ще 4 прилади буде повернуто сьогодні», – йдеться в повідомленні.

У відомстві зазначили, що керівництво ДБР ініціювало службове розслідування, під час якого буде надана оцінка правомірності дій працівників бюро.

«Завдяки резонансу, жвавому обговоренню в суспільстві, розумінню керівництва правоохоронних органів, вдалось досягти консенсусу у вирішенні питання повернення вилучених НВЧ приладів (клістронів) до частин зенітних ракетних військ Повітряних сил Збройних сил України», – прокоментувало комендування Повітряних сил.

Командування Повітряних сил Збройних сил України раніше 2 липня повідомило, що напередодні в одній із військових частин у Хмельницькому (А2860) відбулися обшуки із вилученням окремих приладів військового призначення – клістронів та документацію до них. Військові заявили, що в зенітних ракетних бригадах на Одещині (в/ч А2800) та Херсонщині (в/ч А1836) мали місце такі ж «дзеркальні дії». У ЗСУ вказували, що відсутність клістронів може призвести до «небажаних наслідків та суттєво збільшити терміни відновлення бойової техніки, що прикриває повітряний простір та важливі стратегічні об’єкти держави».
…

Другого липня кінотеатри вперше за час карантину запрацювали і почали приймати відвідувачів. Умовами є дистанція і маски у відвідувачів. Квитки продають лише на половину зали і розсаджують глядачів так, щоб навколо були вільні крісла. У Києві діє ще одне обмеження через зростання захворюваності: робота закладів і культурні заходи не можуть продовжуватися після 22:00. Що дивляться у столиці і як себе відчувають глядачі та працівники кінотеатрів у нових умовах – в матеріалі Радіо Свобода.
…

Йдеться про Світлану Бронікову, Тараса Кременя та Святослава Літинського
…