October 2020

Керівники й працівники не хочуть повертатися до колишніх способів ведення бізнесу після пандемії, йдеться в дослідженні компанії Microsoft, яке є в розпорядженні Радіо Свобода.

«Дослідження показало, що керівники й працівники не хочуть повертатися до колишніх способів ведення бізнесу після закінчення пандемії. Однак через відмову від роботи в офісі з 9 до 18 багато команд відчувають себе менш згуртованими. В результаті індивідуальна продуктивність працівників зростає, але спостерігається зниження рівня інновацій і креативності», – розповіли в Microsoft.

88% керівників бізнесів очікують більш змішаного робочого графіка в довгостроковій перспективі. Згідно з опитуванням, 95% лідерів кажуть, що інновації та гнучкість – головний пріоритет трансформації.

У 2019 році 56% керівників вважали, що їхні компанії використовують інноваційні продукти і послуги. У 2020 році таких 40%.

61% менеджерів вважає, що вони не навчилися ефективно делегувати повноваження віртуальним командам.

Компанія Microsoft провела опитування серед 9 тисяч співробітників і керівників бізнесу в 15 країнах Європи спільно з KRC Research, Boston Consulting Group і доктором Майклом Парком з Wharton School.

 
…

У Державній міграційній службі повідомили про видалу напередодні та у день голосування на місцевих виборах майже 13 679 ID-карток.

«Для того, щоб громадяни України змогли реалізувати своє виборче право, маючи на руках паспорт, працівники напередодні та у день проведення виборів (24 та 25 жовтня 2020 року) забезпечили видачу вже персоналізованих паспортів, які були доставлені до територіальних органів та підрозділів ДМС», – повідомили в управлінні комунікацій Міграційної служби.

За даними відомства, усього із 2016 року Міграційна служба оформила понад 5,1 мільйона паспортів громадянина України у формі ID-картки.

В Україні 25 жовтня відбулися місцеві вибори. Українці обирали депутатів місцевих рад, селищних, сільських і міських голів. Явка склала близько 37%.

 
…

П’ята частина українців (20%) не проголосувала 25 жовтня на місцевих виборах через стан здоров’я. Про це свідчать передані УНІАН результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг».

Згідно з повідомленням, 20% з тих, хто не голосував на виборах, головною причиною назвали стан здоров’я; 19% не проголосували через те, що не проживають за місцем прописки, 15% – зайняті в день виборів, 14% – не знали, за кого голосувати. Водночас 12% опитаних вказали, що вибори їм нецікаві.

10% респондентів не ходили голосувати через епідемію коронавірусу, вказали соціологи.

25 жовтня група «Рейтинг» провела опитування 9947 респондентів. Помилка репрезентативності – не більше ніж 2,8%. Опитані громадяни віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

В Україні 25 жовтня відбулися місцеві вибори. Українці обирали депутатів місцевих рад, селищних, сільських і міських голів. Явка склала майже 37%.

 
…

В Україні з понеділка, 26 жовтня, починає діяти новий розподіл регіонів, відповідно до темпів поширення коронавірусної хвороби COVID-19. Таке рішення під час позачергового засідання минулого тижня ухвалила Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

До «червоної» зони потрапляють, зокрема, десять обласних центрів:

міста Володимир-Волинський і Нововолинськ, Ківерцівський район Волинської області;
Слов’янський район Донецької області;
міста Бердичів і Коростень, Бердичівський, Коростенський, Лугинський, Любарський, Черняхівський і Чуднівський райони Житомирської області;
Перечинський район Закарпатської області;
місто Івано-Франківськ і Тисменицький район Івано-Франківської області;
міста Бориспіль, Васильків та Обухів, Бориспільський та Обухівський райони Київської області;
міста Лисичанськ, Рубіжне та Сєвєродонецьк, Біловодський, Білокуракинський, Кремінський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський, Попаснянський, Сватівський, Станично-Луганський, Старобільський та Троїцький райони Луганської області;
Сокальський район Львівської області;
місто Миколаїв Миколаївської області;
міста Біляївка, Ізмаїл і Теплодар, Балтський, Березівський, Іванівський, Овідіопольський, Подільський, Савранський та Татарбунарський райони Одеської області;
місто Полтава Полтавської області;
міста Рівне, Вараш, Дубно та Острог, Здолбунівський та Костопільський райони Рівненської області;
міста Суми і Лебедин, Сумський район Сумської області;
міста Тернопіль, Бережани, Кременець та Чортків, Борщівський, Заліщицький, Козівський, Монастириський, Підволочиський, Підгаєцький і Тернопільський райони Тернопільської області;
міста Харків і Люботин, Богодухівський, Золочівський, Лозівський і Первомайський райони Харківської області;
міста Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Нетішин, Славута та Шепетівка, Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Кам’янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старосинявський, Теофіпольський та Ярмолинецький райони Хмельницької області;
міста Золотоноша, Канів та Сміла, Монастирищенський і Смілянський райони Черкаської області;
міста Чернівці та Новодністровськ, Кельменецький, Кіцманський та Хотинський райони Чернівецької області;
міста Чернігів та Ніжин Чернігівської області.

До «помаранчевої» зони входять:

міста Вінниця, Жмеринка, Козятин, Ладижин, Могилів-Подільський і Хмільник, Барський, Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Іллінецький, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Могилів-Подільський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Оратівський, Піщанський, Погребищенський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Хмільницький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський і Ямпільський райони Вінницької області;
міста Луцьк і Ковель, Володимир-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Камінь-Каширський, Ковельський, Локанчинський, Луцький, Любешівський, Любомльський, Маневицький, Ратнівський, Рожищенський, Старовижівський, Турійський та Шацький райони Волинської області;
міста Дніпро, Вільногірськ, Кам’янське, Жовті Води, Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Новомосковськ, Павлоград, Першотравенськ, Покров, Синельникове та Тернівка, Апостолівський, Васильківський, Верхньодніпровський, Дніпровський, Криворізький, Криничанський, Магдалинівський, Межівський, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський, Петриківський, Петропавлівський, Покровський, П’ятихатський, Синельниківський, Солонянський, Софіївський, Томаківський, Царичанський, Широківський та Юр’ївський райони Дніпропетровської області;
міста Авдіївка, Бахмут, Вугледар, Добропілля, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лиман, Мирноград, Маріуполь, Новогродівка, Покровськ, Селидове, Слов’янськ, Соледар та Торецьк, Бахмутський, Великоновосілківський, Волноваський, Добропільський, Костянтинівський, Мангушський, Мар’їнський, Нікольський, Олександрівський, Покровський та Ясинуватський райони Донецької області;
міста Житомир, Малин та Новоград-Волинський, Андрушівський, Баранівський, Брусилівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростишівський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Ружинський та Хорошівський райони Житомирської області;
міста Ужгород, Берегове, Мукачево, Хуст та Чоп, Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршанський, Міжгірський, Мукачівський, Рахівський, Свалявський, Тячівський, Ужгородський та Хустський райони Закарпатської області;
міста Запоріжжя, Бердянськ, Енергодар, Мелітополь та Токмак, Бердянський, Більмацький, Василівський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Кам’янсько-Дніпровський, Мелітопольський, Михайлівський, Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський, Приазовський, Приморський, Розівський, Токмацький, Чернігівський та Якимівський райони Запорізької області;
міста Калуш, Галицький та Косівський райони Івано-Франківської області;
міста Біла Церква, Березань, Ірпінь, Переяслав (Переяслав-Хмельницький) та Фастів, Бородянський, Васильківський, Києво-Святошинський, Миронівський, Переяслав-Хмельницький, Фастівський та Яготинський райони Київської області;
міста Львів, Борислав, Дрогобич, Моршин, Новий Розділ, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград, Бродівський, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Пустомитівський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський та Яворівський райони Львівської області;
міста Вознесенськ, Очаків, Первомайськ та Южноукраїнськ, Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський та Снігурівський райони Миколаївської області;
міста Одеса, Балта, Білгород-Дністровський, Чорноморськ, Подільськ, та Южне, Ананьївський, Арцизький, Білгород-Дністровський, Біляївський, Болградський, Великомихайлівський, Захарівський, Ізмаїльський, Кілійський, Кодимський, Лиманський, Любашівський, Миколаївський, Окнянський, Ренійський, Роздільнянський, Саратський, Тарутинський і Ширяївський райони Одеської області;
міста Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни та Миргород, Великобагачанський, Гадяцький, Глобинський, Гребінківський, Диканський, Зіньківський, Карлівський, Кобеляцький, Козельщинський, Котелевський, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Машівський, Миргородський, Новосанжарський, Оржицький, Пирятинський, Полтавський, Решетилівський, Семенівський, Хорольський, Чорнухинський, Чутівський та Шишацький райони Полтавської області;
Березнівський, Володимирецький, Гощанський, Демидівський, Дубенський, Дубровицький, Зарічненський, Корецький, Млинівський, Острозький, Радивилівський, Рівненський, Рокитнівський та Сарненський райони Рівненської області;
міста Глухів, Конотоп, Охтирка, Ромни та Шостка, Білопільський, Буринський, Великописарівський, Глухівський, Конотопський, Краснопільський, Кролевецький, Лебединський, Липоводолинський, Недригайлівський, Охтирський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Тростянецький, Шосткинський та Ямпільський райони Сумської області;
Бережанський, Бучацький, Гусятинський, Збаразький, Зборівський, Кременецький, Лановецький, Теребовлянський, Чортківський та Шумський райони Тернопільської області;
міста Ізюм, Куп’янськ, Лозова, Первомайський та Чугуїв, Балаклійський, Барвінківський, Близнюківський, Борівський, Валківський, Великобурлуцький, Вовчанський, Дворічанський, Дергачівський, Зачепилівський, Зміївський, Ізюмський, Кегичівський, Коломацький, Красноградський, Краснокутський, Куп’янський, Нововодолазький, Печенізький, Сахновщинський, Харківський, Чугуївський та Шевченківський райони Харківської області;
місто Херсон, Високопільський та Нововоронцовський райони Херсонської області;
місто Старокостянтинів, Білогірський, Віньковецький, Ізяславський, Новоушицький, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький та Шепетівський райони Хмельницької області;
міста Черкаси, Ватутіне та Умань, Городищенський, Драбівський, Жашківський, Звенигородський, Золотоніський, Кам’янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський, Маньківський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський та Шполянський райони Черкаської області;
Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Новоселицький, Путильський, Сокирянський та Сторожинецький райони Чернівецької області;
міста Новгород-Сіверський та Прилуки, Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сновський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський та Чернігівський райони Чернігівської області;
місто Київ.

До «жовтої» зони входять:

міста Болехів, Бурштин, Коломия та Яремче, Богородчанський, Верховинський, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський і Тлумацький райони Івано-Франківської області;
міста Бровари і Буча, Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Броварський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Кагарлицький та Макарівський, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Таращанський та Тетіївський райони Київської області;
міста Кропивницький та Олександрія, Добровеличківський, Долинський, Компаніївський, Кропивницький, Новоархангельський, Новоукраїнський, Олександрійський та Світловодський райони Кіровоградської області;
міста Гола Пристань та Нова Каховка, Бериславський, Білозерський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Верхньорогачицький, Каланчацький, Нижньосірогозький, Новотроїцький, Олешківський та Чаплинський райони Херсонської області.

Епідемічні рівні встановлено на 14 днів.

 
…

Кандидат на посаду Київського міського голови, чинний мер Києва Віталій Кличко заявив, що не має жодних симптомів коронавірусної хвороби, тому у понеділок піде на повторний тест.

«Буду здавати наступний тест і тримаю кулаки за те, що тест буде негативний, щоб це була помилка. Я почуваюся абсолютно нормально, ніяких симптомів у мене немає – ні температури, ні кашлю, нічого іншого, що буває у хворих на COVID-19», – сказав Кличко.

Він додав, що чекає, коли лікарі дадуть «зелене світло» для того, щоб повернутись повноцінно до роботи.

24 жовтня Віталій Кличко повідомив, що захворів на COVID-19, йде на самоізоляцію і працюватиме з дому. 25 жовтня, у день місцевих виборів, він не брав участі в голосуванні.

За даними екзитполів, Кличко і його партія «Удар» перемагають на виборах у Києві, втім не виключений другий тур.
…

В Україні минулої доби, 24 жовтня, виявили 6088 нових випадків COVID-19. Про це свідчать дані Системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО. За добу померли 102 людей, одужали – 1753.

За час епідемії на території України підтвердили 348 498 випадків коронавірусної хвороби, померла 6391 людина, одужали – 141 508.

Число випадків інфікування COVID-19 у світі перевищило 42,5 мільйона, свідчать дані американського університету Джонса Гопкінса. Померли понад мільйон людей, одужали майже 29 мільйонів.
…

У ніч на 25 жовтня, тобто останньої неділі цього місяця, Україна переходить на так званий «зимовий час», тобто повертається зі зсунутого «літнього» на свій звичний поясний час.

О четвертій годині ранку за київським літнім часом стрілки годинників переводяться на одну годину назад.

Зміна часу в Україні відбувається разом із усім Європейським союзом, до якого Україна прагне вступити, і більшістю країн Європи двічі на рік: в останню неділю березня країна переходить на літній час, зсунутий на годину вперед, а кожної останньої неділі жовтня повертається на «зимовий», тобто свій стандартний поясний час.

Як повідомили днями в Кабінеті міністрів України, в разі, якщо в Євросоюзі ухвалять рішення скасувати сезонний перехід часу, то й Україна з метою гармонізації свого законодавства з правом ЄС буде готова розглянути таке саме скасування.

2018 року в ЄС Європейська комісія подала план відмови Євросоюзу від сезонної зміни часу, який також передбачає право країн-членів на свободу вибору, за яким часом вони хочуть жити: «зимовим» чи «літнім». Очікувалося, що останній обов’язковий перехід на «літній» чи «зимовий» час відбудеться в ЄС у 2021 році. Але остаточного рішення про це досі так і не ухвалили. А нинішня коронавірусна пандемія, як вважають, може відкласти це питання на невизначений термін.

Наразі переведення годинників в Україні регламентується постановою Кабінету міністрів від 1996 року.

На порушення цієї постанови, російські чи підконтрольні Росії адміністрації на окупованих територіях України дотримуються «московського часу» російського зразка, без сезонних змін. У період дії в Україні літнього часу він збігається з київським, після повернення України на поясний час він випереджає київський на годину.

На території України літній час уперше з’явився 1916 року – його запровадила Австро-Угорщина, до якої входила західна частина України. 1917 року його запровадив і Тимчасовий уряд Російської республіки, до якої тоді належала інша, більша частина України.

Після низки радянських експериментів із часом літній час стали знову регулярно застосовувати в Україні як на той час частині СРСР із 1981 року.

На початку 1990-х років Україна експериментувала з відмовою від сезонного переходу на літній час, але потім відновила його 1992 року «з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи», і «згідно з рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН».

2011 року Верховна Рада України намагалася скасувати переведення годинників на «зимовий» час, щоб повторити схожий крок Росії, але ця постанова була під тиском громадськості скасована, і Україна зберегла з цього огляду єдність із ЄС.

Уперше перехід на літній час здійснили в кількох європейських країнах 1916 року. Ідея полягала в кращому використанні світлого часу дня, а відтак і економії – в часи Першої світової війни йшлося про заощадження вугілля, в пізніші часи про електроенергію.

Але такої економії практично немає в місцевостях, розташованих ближче до екватора, і в приполярних регіонах – там сезонний час не має економічного сенсу.

Ті, хто підтримує літній час, стверджують, що довші години денного світла влітку допомагають не тільки економити енергію, а й підвищити продуктивність. Супротивники кажуть, що це має короткостроковий негативний вплив на здоров’я людей.

Тим часом Єврокомісія заявляє, що за сучасної структури виробництва і споживання електроенергії часові зміни дають лише мінімальну економію енергії.

Практика щорічної сезонної зміни часу застосовується зараз приблизно в 60 країнах, у першу чергу в Європі, а також у Північній Америці, на всій їхній території чи частково, при цьому дати переходу бувають різні. Тим часом близько 135 країн або ніколи не користувалися сезонним часом, або відмовилися від такої практики.
…

Громадян України, які були заблоковані на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Станиця Луганська» через його закриття на карантин, пропустили на окуповану територію. Про це повідомили Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) самі заблоковані і монітори благодійного фонду «Право на захист».

У БФ «Право на захист» уточнили, що всього пропустили 199 людей із реєстрацією в ОРДЛО.

Люди збиралися на КПВВ від 15 жовтня, коли Україна вдруге за час епідемії закрила блокпост на адмінмежі з окупованою частиною Луганщини. Про це було попереджено 13 жовтня, відтак ті, хто перебував на підконтрольній Києву території і не встиг перетнути адмінмежу до цього терміну, не змогли повернутися додому.

Як повідомляли очевидці, серед заблокованих було багато літніх людей. Ці дні більшість з них знімали ліжкомісця у Станиці Луганській.

«Станиця Луганська» до останнього закриття була єдиним КПВВ, що працював у повноцінному режимі. Інші блокпости були закриті російськими гібридними силами.

Україна також уже закривала пункти пропуску: це було на початку епідемії COVID-19, із квітня до липня. Тоді деякі люди всі три місяці перебували поза домівками на контрольованій Києвом чи окупованій частинах Донбасу.

Зараз уся вільна територія Луганської області стала «червоною» карантинною зоною. Ситуацію із захворюваністю COVID-19 в ОРДЛО українська влада оцінює як повністю неконтрольовану.
…

Український режисер і актор кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв озвучить аудіоверсію книги журналіста Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Про це повідомила директорка і засновниця видавництва Vivat Юлія Орлова.

«Ми та наші партнери АБУК (мобільний застосунок для смартфонів і планшетів, де можна купувати і слухати аудіокниги українською мовою – ред.) почали роботу над записом аудіоадаптації книги «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані. Ви ж пам’ятаєте, що книга на 80% складається з архівних документів. Деякі з них важко сприймати на слух, тому ми адаптуємо аудіоверсію для полегшення сприйняття на слух і дещо скоротимо її. Але будьте певні — найважливіше точно буде озвучено», – підкреслила Орлова на своїй сторінці в фейсбуці.

Дарницький райсуд Києва 19 жовтня ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані і видавництва Vivat про заборону видання і поширення книжки «Справа Василя Стуса» авторства Кіпіані як «недостовірну» і таку, що порушує особисті немайнові права Медведчука «на повагу до честі й гідності, недоторканності й ділової репутації», поки з неї не приберуть кілька згадок про політика.

Це рішення ще не набуло чинності: видавництво збирається оскаржити його, як тільки отримає повний текст судової ухвали. Також про плани оскарження заявляли й адвокати Кіпіані. Рішення можна оскаржити протягом 30 днів із 19 жовтня.

Після повідомлень у ЗМІ про рішення весь іще не розпроданий наклад книжки розкупили онлайн за лічені години. Тому до першого, повністю розкупленого накладу в 19 900 примірників видавництво терміново додруковує ще 15 тисяч.

В Офісі президента України після рішення суду заявили, що його «взяли до відома», і наголосили: «Цензура в Україні прямо і недвозначно заборонена Конституцією. У будь-яких проявах».

У вересні 2019 року Віктор Медведчук заявив, що просить суд заборонити книжку Кіпіані «Справа Василя Стуса», бо та містить «висловлювання, які не відповідають дійсності». Сам журналіст назвав позов тиском на свободу слова.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета і дисидента Василя Стуса на процесі 1980 року. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

Книжка Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року.
…

У Росії офіційно зареєстрували 16 521 новий випадок зараження коронавірусною інфекцією, повідомляється в оперативному штабі. За офіційними даними, за минулу добу померли 296 людей, вилікувалися 11 567 пацієнтів, повідомляє телеканал «Настоящее время», (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»).

Найбільше нових випадків інфікування за минулу добу виявили в Москві (4 453), Санкт-Петербурзі (713), в Московській області (480), в Нижньогородській області (384), в Ростовській області (301) і в Свердловській області (273).

Всього офіційно в Росії від початку епідемії зафіксували 1 497 167 випадків COVID-19, 25 821 людина померла.

«Настоящее время» пише про дефіцит ліків, що призначаються під час коронавірусу, грипові та ГРВІ, в аптеках на території всієї Росії. Продавці ліків говорять, що проблема полягає в новій системі маркування. Люди не можуть купити звичайні дешеві антибіотики та противірусні препарати.

Дев’ять об’єднань фармкомпаній, аптек і дистриб’юторів ліків звернулися до прем’єр-міністра Росії Михайла Мішустіна з проханням в разі збоїв в системі маркування дозволити безперешкодний рух ліків. Лист був опублікований напередодні на сайті Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників. У ньому йдеться про те, що в системі зустрічаються помилки, які «не дозволяють продукції продовжити рух».
…

Кінотеатрам дозволено працювати у «червоній» зоні карантину. Про це 24 жовтня повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України

«Як і в багатьох країнах Європи – тепер і в Україні кінотеатрам дозволено працювати у «червоній» зоні карантину. Відвідувачі тут можуть відчувати себе безпечно – маски, кондиціювання, розсадка через крісло – 50% залу», – йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що відповідне рішення ухвалила Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за ініціативи МКІП та представників мереж кінотеатрів.

Наразі МКІП, мовиться далі, вивчає та аналізує ситуацію щодо подальшої роботи закладів культури в «червоних» зонах – в першу чергу театрів та музеїв.

«Таке рішення не тільки дозволить глядачам отримати «свіжий ковток повітря» від нових фільмів чи вистав, але й дозволить вижити культурним інституціям в період карантину», – пояснюють у міністерстві.

Відповідно до рішення державної комісії з 23 жовтня 2020 року до «червоної» зони потрапили Чернігів, Чернівці, Хмельницький, Харків, Тернопіль, Суми, Рівне, Полтава, Миколаїв, Івано-Франківськ та інші міста та райони України.

За час епідемії на території України підтвердили 337 410 випадків коронавірусної хвороби. Померли 6 289 людей, одужали – 139 755.
…

У Київській міській державній адміністрації розповіли, як організують голосування на місцевих виборах 25 жовтня під час коронавірусної пандемії.

«На вході до виборчих дільниць буде забезпечено температурний скринінг, а також опитування громадян щодо наявності симптомів ГРВІ. Якщо у виборця виявлено підвищення температури понад 37,2 °С, симптоми респіраторних захворювань, то для таких громадян у приміщенні для голосування на кожній із виборчих дільниць облаштували відокремлені кабіни і виборчу скриньку», – повідомив керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний.

За його словами, які наводить пресслужба КМДА, «таким чином ми сприяємо реалізації права кожного мешканця міста на волевиявлення в умовах карантину».

Кияни, які наразі перебувають на самоізоляції, зможуть проголосувати вдома, якщо вчасно подали про це на свою дільницю заяву і довідку про самоізоляцію, додав він.

Як сказав посадовець, у КМДА подбали, щоб усі виборчі дільниці були забезпечені дезінфікувальними засобами і засобами індивідуального захисту. «Усі виборчі дільниці Києва вже їх отримали. На це з міського бюджету було виділено 1 мільйон 300 тисяч гривень», – сказав Загуменний.

При цьому він наголосив, що приходити 25 жовтня на дільницю необхідно в захисній масці чи респіраторі, і при цьому бажано зі своєю ручкою. На вході треба буде пройти згадані температурний скринінг і опитування щодо наявності симптомів респіраторних захворювань. Також треба буде обробити руки антисептиком на вході і виході з виборчої дільниці. Посадовець закликав не брати за можливості з собою дітей, дотримуватися дистанції і мінімізувати час перебування на дільниці.

Дезінфекцію приміщень виборчих дільниць обов’язково мають проводити кожні 4 години. Крім того, на дільницях обладнано місця для збору й утилізації засобів індивідуального захисту і розмітку для дотримання дистанції.

25 жовтня в Україні мають відбутися вибори до місцевих органів влади. Вперше вибори в Україні будуть відбуватися під час дії карантинних заходів, спрямованих на стримування пандемії COVID-19.
…

У Львові, на площі Ринок, львів’яни читали фрагменти з книжки «Справа Василя Стуса», щоб у такий спосіб продемонструвати своє невдоволення судовим рішенням Дарницького районного суду Києва про заборону її видання і поширення за позовом Віктора Медведчука.

«Важливо, щоб не згасала увага до справи, пов’язаної зі Стусом, щоб люди це розуміли», – сказала співорганізаторка акції Анастасія Бакуліна.

Кожен охочий міг підійти до мікрофону і прочитати фрагмент книжки.

«Це суд не просто над книжкою, а над суспільством, тому що це тиск на свободу слова і нашу історію. Віктор Медведчук доклав зусилля, щоб доля Василя Стуса саме так і склалась», – сказала учасниця акції Тетяна.

«Ми вирішили долучитись, бо я була шокована була рішенням суду, тими обвинуваченнями і забороною у XXI столітті правди. Правда завжди перемагає», – сказала ще одна учасниця на ім’я Вікторія.

Акцію у Львові влаштували організації Book forum і онлайн-медіа «Свідомі».

До заходу також приєднались кілька активістів громадської організації «Традиція і порядок», які принесли букет квітів із жалобною стрічкою і напис «ОПЗЖ». Як пояснили Радіо Свобода активісти, вони у такий символічний спосіб хочуть нагадати Вікторові Медведчуку, лідерові проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя», що не варто наступати на правдиві сторінки історії і свободу слова.

Дарницький райсуд Києва 19 жовтня ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані і видавництва Vivat про заборону видання і поширення книжки «Справа Василя Стуса» авторства Кіпіані як «недостовірну» і таку, що порушує особисті немайнові права Медведчука «на повагу до честі й гідності, недоторканності й ділової репутації», поки з неї не приберуть кілька згадок про політика.

Це рішення ще не набуло чинності: видавництво збирається оскаржити його, як тільки отримає повний текст судової ухвали. Також про плани оскарження заявляли й адвокати Кіпіані.

Після повідомлень у засобах інформації про рішення весь іще не розпроданий наклад книжки розкупили онлайн за лічені години. Тому до першого, повністю розкупленого накладу в 19 900 примірників видавництво терміново додруковує ще 15 тисяч.

В Офісі президента України після рішення суду заявили, що його «взяли до відома», і наголосили: «Цензура в Україні прямо і недвозначно заборонена Конституцією. У будь-яких проявах».

У вересні 2019 року Віктор Медведчук заявив, що просить суд заборонити книжку журналіста й історика Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», бо та містить «висловлювання, які не відповідають дійсності». Сам журналіст назвав позов тиском на свободу слова.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета і дисидента Василя Стуса на процесі 1980 року. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

Книжка Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року.
…

Наразі у Київському метрополітені розміщено 53 автоматичних зовнішніх дефібрилятори. Таку інформацію надав Київський метрополітен у відповідь на запит Радіо Свобода.

За повідомленням, від липня 2019 року один із них встановлений в офісі поліції на станції «Лук’янівська», а з квітня 2020 року по одному дефібрилятору встановлено на кожній станції, усього 52 одиниці.

На станціях із двома вестибюлями дефібрилятори є у касі з боку інтенсивнішого пасажиропотоку, уточнили в метрополітені.

У підприємстві повідомляють, що всі пристрої – в робочому стані, і з моменту встановлення ними скористались один раз на станції «Видубичі» для надання домедичної допомоги пасажиру, який перебував у «невідкладному стані».

На запитання Радіо Свобода, чи проходять працівники метрополітену спеціальні тренінги для того, щоби вміти користуватися дефібрилятором і надавати допомогу пасажирам, у підприємтві повідомили таке: наразі діє прописаний для усіх працівників порядок користування пристроями: у разі необхідності слід забрати на касі дефібрилятор, доставити його до постраждалого, викликати працівника поліції, який здійснює чергування на станції, і тоді надати пасажирові невідкладну допомогу.

Дефібрилятори з’явились у Київському метрополітені з ініціативи активістів, зокрема, ініціативи РеаніМетро.

Активісти наполягають на тому, що дефібрилятори повинні бути доступними кожному пасажиру, тож встановлювати їх слід на платформах.

Метрополітен відмовляється це робити, аргументуючи тим, що піклується про цілісність дефібриляторів.
…

Київська міська державна адміністрація виділила майже 2,3 мільйона гривень на закупівлю літератури для столичних бібліотек у 2020 році. Таку інформацію у відповідь на запит Радіо Свобода надав Департамент культури КМДА, у підпорядкуванні якого перебувають три центральні міські бібліотеки, які щорічно комплектують фонди для 139 публічних бібліотек Києва.

У 2019 році міська влада закупила понад 16 тисяч примірників на суму 2,3 мільйони гривень, йдеться у відповіді.

Раніше міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що міністерство рекомендує до прочитання книжку Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» і закупить частину майбутнього накладу для національних бібліотек. 

Дарницький районний суд 19 жовтня ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання і поширення книги «Справа Василя Стуса».

 
…

Серед гостей, які приїхали на святкування весілля пасинка кума президента Росії, народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука журналісти програми «Схеми» зафіксували його близьких соратників – братів Суркісів та однопартійця Тараса Козака, нардепа від «Слуги народу» Андрія Холодова, колишнього «сірого кардинала» Києва Вадима Столара та учасника так званої «бурштинової» перестрілки Володимира Продивуса.

Зйомкам журналістів перешкоджала охорона Медведчука. Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) – «Бал у Медведчука».

Журналісти зазначають, що фіксували автівки гостей, перебуваючи у публічному місці, на в’їзді в столичний ресторан «Маячок» 10 жовтня, де відбувалося святкування, а також аналізували відео з Instagram-сторіз, які викладали гості того дня. Таким чином вони склали список відомих публічних гостей святкування.

«Така, здавалося б, світська подія не потрапила б в об’єктив камери програми журналістських розслідувань, якби не суспільний інтерес, який становлять зв’язки Віктора Медведчука – одного з лідерів проросійського політичного руху в Україні», – йдеться у спецрепортажі.

Серед них «Схеми» зафіксували близьких соратників Віктора Медведчука. Його сусідів-олігархів Ігоря та Григорія Суркісів, який також є народним депутатом від ОПЗЖ. Вони фігурували у розслідуванні «П дав добро» про аферу в енергетиці часів президента Порошенка, Григорій Суркіс свою участь у ній заперечує.

На відео гостей журналісти впізнали депутата від ОПЗЖ Тараса Козака разом із Наталією Лавренюк – його цивільною дружиною та бізнес-партнеркою Оксани Марченко у нафтовому бізнесу в Росії, майно якої народний депутат не вносить до декларації.

На територію ресторанного комплексу, зазначають журналісти, заїжджало авто екс-«регіонала», голови Федерації боксу України і фігуранта «бурштинової стрілянини» на Рівненщині Володимира Продивуса.

На відео гостей потрапив Вадим Столар, відомий за часів Порошенка як «сірий кардинал Києва», а нині – народний депутат від ОПЗЖ та керівник столичної організації цієї політсили. На прохання журналістів про коментар Вадим Столар не відреагував.

На відео гостей журналісти помітили Андрія Холодова – народного депутата від «Слуги Народу». Раніше Холодов уникав запитань про те, які має відносини із Віктором Медведчуком і чи товаришують вони родинами, пояснюючи лише, що його дружина і Оксана Марченко – куми. На питання, що він робив на весіллі пасинка Медведчука, Андрій Холодов «Схемам» не відповів.

Із території ресторану виїжджало авто ексдержсекретаря Міністерства закордонних справ Андрія Заяця. Втім, дипломат заявив журналістам, що саме в той день давав своє авто в користування, не відповівши, кому.

Крім того, журналісти зафіксували, як із території «Маячка» вийшов Сергій Коровченко – ексміністр юстиції Криму, фігурант так званих «плівок Глазьєва» як «людина Медведчука» у супроводі Владислави Молчанової – довіреної особи Юлії Тимошенко на президентських виборах 2019 року. Втім, вони обоє були одягнуті в спортивний одяг. Молчанова пояснила журналістам, що вони з Коровченком приїжджали туди «збирати гриби», Сергій Коровченко теж озвучив цю версію, додавши, що з Віктором Медведчуком не знайомий і не є його людиною. «Схеми» надіслали запитання до ГО «Український вибір», яку очолює Віктор Медведчук. Відповідей поки що не отримали.

 
…

Дружина фігуранта ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір» Вадима Сірука Ганна Богачова повідомила, що її чоловік вперше після етапу з ростовського слідчого ізолятора до башкірської виправної колонії зміг зателефонувати їй із місця утримання. Зокрема, він розповів, що лікується від запалення в нирках, які виникли через вогкість в камерах.

«Потихеньку вирішуються медичні проблеми – запалення в нирках після тривалого перебування в сирих камерах. Взяті аналізи, призначене лікування, видані ліки. Апарату УЗД в колонії немає, і навряд чи вийде зробити обстеження в сторонньої лікарні», – написала Богачева на своїй сторінці ​у Фейсбуці.

Вона додала, що чоловік не міг їй зателефонувати, тому що в колонії був карантин і було складнощі з документами на дзвінок.

Читайте також: Російський суд відхилив апеляцію на подовження арешта активісту Приходьку​

«Ще й штрафний ізолятор 17 діб по прибуттю», – розповіла Богачова.

У четвер, 25 червня, Військовий апеляційний суд міста Власіха у Московській області (Росія) повністю залишив у силі вирок шістьом фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Таким чином, залишилося чинним рішення, яке ухвалив у 2019 році Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону. Згідно з рішенням суду, Муслім Алієв засуджений до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джепаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.

Amnesty International назвала в’язнями совісті всіх фігурантів ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір».

 
…

«До голови Київського осередку «Демсокири», кандидата в депутати Олега Сабадаша на роботу приїхали співробітники поліції…» – Гудименко
…

Захист колишнього президента України Віктора Януковича повідомляє, що заявив відвід всій колегії суддів Київського апеляційного суду, яка розглядає «справу про здачу Криму». Про це передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на адвоката експрезидента Віталія Сердюка. Той звинувачує суддів в упередженості.

«Голова колегії – суддя Юрій Трясун – раніше фігурував у справі про втрату в 2014 році Україною Криму. Він допитувався як свідок Генеральною прокуратурою, оскільки раніше був кримським суддею. Згідно зі статтею 75 Кримінального процесуального кодексу, він категорично не мав права брати участь в якості судді в справі про втрату Криму», – сказав адвокат.

Читайте також: За роки анексії кількість російських військових у Криму збільшилася в 2,5 рази – експерт

Сердюк стверджує, що інший суддя Олександр Журавель «є затятим прихильником Петра Порошенка». Крім того, за словами адвоката Януковича, всі судді колегії вже брали участь у досудовому слідстві у цій справі.

«Це означає, що у них раніше була сформована позиція щодо нашого клієнта», – вважає Сердюк.

Суд поки не оголосив рішення щодо відведення.

24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Читайте також: «Росія нікуди не дінеться від «Кримської платформи»: реакція експертів на нові заяви Зеленського про деокупацію Криму

Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників. 2 жовтня Київський апеляційний су залишив вирок чинним.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.

 
…

«Замовлення надходять постійно, тому зараз ми друкуємо 15000, а там подивимося»
…

Пасажиропотік через українські аеропорти за березень-вересень 2020 року скоротився більш ніж у чотири рази відносно аналогічного періоду минулого року, свідчать зведені дані, що їх Державна авіаційна служба надала на запит Радіо Свобода.

У березні-вересні 2020 року карантинні обмеження суттєво вплинули на кількість осіб, які здійснили переліт – українськими аеропортами скористались 3,6 мільйона пасажирів. Тоді як в аналогічний період минулого року – 15,7 мільйона пасажирів, свідчать дані відомства.

На позачерговому засіданні 13 жовтня уряд України ухвалив рішення про продовження адаптивного карантину до 31 грудня. При цьому, за словами очільника Міністерства охорони здоров’я Максима Степанова, буде посилено деякі обмеження.

Вперше карантин в Україні було запроваджено з 12 березня 2020 року, пізніше його перевели в адаптивний режим.

В Україні минулої доби, 21 жовтня, виявили рекордні 7 053 нових випадки COVID-19. Про це свідчать дані Системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

 
…

В українському автопарку налічується 23,3 тисячі автомобілів, які працюють виключно на електротязі, повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода в асоціації автовиробників України «Укравтопром».

Найпопулярнішими серед українців є такі моделі електрокарів:

NISSAN Leaf – 11731 штук;
TESLA Model S – 1653;
RENAULT Kangoo Z.E. – 1058;
BMW i3 – 1009;
TESLA Model 3 – 926;
FIAT 500e – 781;
VOLKSWAGEN e-Golf – 758;
TESLA Model X – 655;
MERCEDES-BENZ B-Class Electric Drive – 627;
RENAULT Zoe – 626.

Щодо того, скільки в Україні на даний час є зарядних станцій для електромобілів, то такої інформації в «Укравтопромі» не мають.

Цього місяця в Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що в Україні почали видавати «зелені» номери для електромобілів.

«Відтепер електричний транспорт зможе паркуватися на спеціально відведених машиномісцях, матиме безперебійний доступу до зарядних станцій. Також зможе користуватися перевагами дорожніх знаків «Для електромобілів», «Крім електромобілів», «Станція зарядки електромобілів», – заявили у відомстві.

У міністерстві наголосили, що ці номери будуть розпізнаватися навіть камерами, що працюють в чорно-білому режимі.

 
…

Одного з постраждалих забрала карета швидкої допомоги
…

Шевченківський районний суд задовольнив клопотання прокурора і подовжив запобіжний захід фігурантам справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Андрію Антоненку продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на два місяці. Юлія Кузьменко залишається під цілодобовим домашнім арештом, а Яна Дугарь під особистим зобов’язанням та грошовою заставою у 168 тисяч гривень. 

Захист під час засідання запевняв, що нині немає наявних ризиків, які могли би свідчити проти обвинувачених. Натомість прокуратура продовжує наполягати, що Антоненко, Дугарь та Кузьменко можуть тиснути на свідків чи учасників процесу. 

Тим часом під стінами Шевченківського районного суду зібралося кілька сотень людей на підтримку обвинувачених у вбивстві Павла Шеремета. Вони блокують виїзди з території суду.

У середу, 21 жовтня, Шевченківський районний суд Києва продовжив розгляд справи вбивства журналіста Павла Шеремета. 

На засідання впустили лише операторів та фотографів, без кореспондентів, посилаючись на карантинні обмеження та новий рекорд захворювань на COVID-19 в Україні. 

Читайте також: Справа Шеремета: суд відмовився викликати на допит Зеленського, Авакова та Рябошапку

Суд відхилив апеляцію захисників Антоненка на тримання його під вартою 6 жовтня. Також суд відхилив клопотання про взяття на поруки. 

Тоді ж під стінами Київського апеляційного суду сталися сутички із підтримкою обвинувачених. Поліція звинуватила активістів у перекритті руху біля будівлі суду.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

У грудні 2019 року поліція вперше назвала імена підозрюваних у справі: сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.

4 вересня суд почав розгляд провадження по суті.
…

Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством охорони здоров’я України мають намір забезпечити очне навчання учнів 1–4-х класів після канікул, повідомив у своєму телеграм-каналі тимчасовий виконувач обов’язків міністра освіти та науки Сергій Шкарлет.

Що стосується 5–11-х класів, то залежно від епідемічного рівня учні навчатимуться у мішаному або дистанційному форматах.

«Наша позиція: діти мають навчатися в повноформатному режимі. Повторення весняного локдауну – найгірший сценарій, якого ніхто сьогодні не хоче допустити… Залежно від епідемічного кольору регіону дехто розпочне очне навчання, дехто, якщо це буде «червона» зона, залишиться на дистанційному. На жаль», – написав Шкарлет.

«Так, весну освітяни пережили достойно. Хочу подякувати всім учителям, викладачам та батькам, які до цього долучились і гідно пройшли випробування коронавірусом. Сьогодні зроблено ще більше: багато матеріалів напрацьовано і вчителі більшою мірою готові до роботи дистанційно. Інше питання – потрібно враховувати економічну складову й ті обставини, що дітей непросто залишати вдома без нагляду», – додав він.

Раніше уряд рекомендував школам встановити канікули з 15 до 30 жовтня через поширення COVID-19, а у наступний період передбачити можливий перехід на дистанційне і змішане навчання з урахуванням епідеміологічної ситуації.
…