October 2020

21 жовтня Шевченківський районний суд Києва продовжив розгляд справи вбивства журналіста Павла Шеремета
…

Росія утримує 76 громадян України «за політичними мотивами», повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода.

За даними відомства, загальна кількість засуджених та затриманих українців у Росії становить близько 6800.

Станом на початок літа в українських слідчих ізоляторах та тюрмах перебували понад 300 росіян.

Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода також інформувало, що станом на 1 жовтня загалом за кордоном затримані 11 968 громадян України. Ще 6 202 українці засуджені за вчинення різного роду злочинів.
…

Станом на 1 жовтня за кордоном затримані 11 968 українців, повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода.

6 202 українці засуджені за кордоном за вчинення різного роду злочинів.

За даними ООН, у 2017 році у світі було 5,9 мільйона мігрантів з України. Організація Об’єднаних Націй включає до числа емігрантів усіх людей, які народилися у певній країні, але не живуть у ній. Наприклад, у Росії після розпаду СРСР залишилися три мільйони українців.

Дещо вищі цифри наводила у 2016 році Міжнародна організація з міграції. Вона з посиланням на переписи зарубіжних держав нарахувала за межами України близько 8,2 мільйона осіб українського походження.

У серпні 2019 року Міністерство соціальної політики повідомило, що близько 3,2 мільйона українців працює за кордоном на постійній основі, а в окремий період – від 7 до 9 мільйонів людей.
…

Напередодні один із судів ухвалив рішення за позовом Віктора Медведчука
…

Працівниці Одеської обласної бібліотеки для юнацтва імені Володимира Маяковського разом зі скульптором Андрієм Любовим провели флешмоб про важливість читання. Публічне читання української літератури пройшло перед будівлею Київської районної адміністрації, де встановлений арт-об’єкт Любова «П’єдестал».

«Наша акція присвячена тому, як корисно і цікаво читати. Як читання робить наше життя більш цікавим, насиченим і яскравішим. Будемо читати», – заявила в коментарі Радіо Свобода бібліотекарка Лариса Олійник. Вона сиділа в кріслі-гойдалці на п’єдесталі із книгою віршів Оксани Забужко.

Ініціатор акції Любов розповів Радіо Свобода, що ідея провести флешмоб спала йому на думку, коли він пояснював власному 10-річному сину, чому читати – це цікаво. «П’єдестал» був установлений перед адміністрацією в грудні 2019 року і задумувався саме як арт-об’єкт для перформансів – на ньому та біля нього можна часто побачити молодь, каже Любов.

«Книга розвиває образне мислення, на відміну від телебачення, яке дає нам готову картинку. Книга – це купа вражень і можливостей. В нашому Київському районі багато бібліотек. Діти сьогодні переключилися на серіали, на комп’ютерні ігри, і це спроба донести, що книга може бути цікавішою», – заявив Любов.

П’єдестал прикрасили українською та світовою літературою в українських перекладах – Забужко, Гемінґвей, Екзюпері, Бондар та інші. Як розповіла директорка бібліотеки Олена Чоловська, такі флешмоби можуть привернути увагу до їхньої та інших бібліотек.

«Є такий вислів – людина це те, що вона їсть. Їжа потрібна і для нашого розвитку, для наших емоцій. Тому напис на цьому об’єкті «Це Я» – символічна. Це я, наповнений книжками», – заявила Чоловська.

Олійник прочитала вголос кілька віршів Забужко, разом із іншими колегами пояснила кільком перехожим смисл акції та запросила дітей, які цікавилися книжками на «П’єдесталі», до бібліотеки.
…

Центр обліку безпритульних осіб у Києві взяв на облік 280 безхатченків із початку 2020 року. Йдеться лише про реєстрацію тих безпритульних, хто особисто звертається по допомогу, повідомив Департамент соціальної політики виконавчого органу КМДА на запит Радіо Свобода.

Протягом 2019 року взято на облік 488 бездомних осіб, знято з обліку 93 особи. На кінець минулого року на обліку перебували 3412 осіб, додають у відомстві.

У департаменті КМДА додали, що в Києві працює низка інших закладів соціального захисту, що надають послуги безпритульним. Зокрема, будинок соціального піклування з відділенням нічного перебування та соціального готелю, що організовує тимчасове проживання осіб, які опинились в екстремальній ситуації та потребують психологічної, соціальної, медичної та побутової допомоги. Також це Київський міський центр комплексного обслуговування бездомних осіб, що сприяє поверненню безхатченків до самостійного життя. Крім того, це вищезгаданий Центр обліку безпритульних осіб. Він реєструє, надає реєстрацію місця проживання, допомагає відновлювати документи.

У зимовий період з 1 грудня до 1 квітня у Києві відбувається соціальне патрулювання виїзної бригади, до складу якої входить соціальний працівник, водій та кухар. Також створюється міський оперативний штаб допомоги безпритульним.

Інформація про пункти обігріву, які працюватимуть у зимовий період 2020-2021, з’явиться згодом, повідомили у Департаменті соціальної політики виконавчого органу КМДА.

Загальної статистики по кількості безхатченків у Києві немає.
…

Україна в ніч на неділю, 25 жовтня, повертається на свій стандартний поясний час, неформально відомий також як «зимовий час».

Це означає переведення годинників на годину назад. Перехід відбудеться о четвертій ранку за київським часом, коли знову настане третя година.

Зміна часу в Україні відбувається разом з усім Європейським союзом і більшістю країн Європи двічі на рік: в останню неділю березня країна переходить на літній час, а кожної останньої неділі жовтня повертається на «зимовий», тобто свій стандартний поясний час.

Переведення годинників в Україні регламентується постановою Кабміну від 1996 року.

На порушення цієї постанови, російські чи підконтрольні Росії адміністрації на окупованих територіях України дотримуються «московського часу» російського зразка, без сезонних змін. У період дії в Україні літнього часу він збігається з київським, після повернення України на поясний час він випереджає київський на годину.

У 2018 році Європейська комісія представила план відмови Європейського союзу від сезонної зміни часу, який передбачав право країн-членів на свободу вибору – за яким часом вони хочуть жити – «зимовим» чи «літнім». 

Очікувалося, що останній обов’язковий перехід на «літній» чи «зимовий» час відбудеться в ЄС у 2021 році. Згодом цю ідею підтримав і Європейський парламент. Але остаточного рішення про це досі не ухвалили.

25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори.
…

Після виключення Вітольда Фокіна з Тристоронньої контактної групи до її складу можна було б призначити когось із параламентарів. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив народний депутат від «Слуги народу» та заступник голови парламентського комітету з питань організації державної влади Олександр Качура.

«Я думаю, що все-таки нам потрібно, щоб там було більше парламентарів. Тому що в ТКГ делегати часто про щось домовляються, але вони забувають, що згідно з Мінськими домовленостями парламент України ухвалює закони про особливості місцевого самоврядування та про ведення виборів… Тому я впевнений, щоб саме депутати від різних політичних фракцій входили до делегації ТКГ… І потім, коли вони повернуться в Україну після всіх цих перемовин, вони повинні будуть переконати параламент, що потрібно внести необхідні зміни в законодавство і чому», – вважає народний депутат.

При цьому Качура додає, що особисто йому, як члену профільного парламентського комітету, з яком зустрічався Фокін, не сподобалася його фраза про те, що «на Донбасі немає присутності Російької Федерації».

«Я не погоджуюсь точно з тезою, яку озвучив пан Фокін, вона точно мені різала вухо, це теза про те, що якщо навіть суто юридично подумати: ну як це немає, якщо в Мінських домовленостях сторона – Російська Федерація. Як можна було про це сказати? Я думаю, що ця теза і стала ключовою в ухваленні рішення президентом України щодо звільнення Фокіна», – говорить Качура.

Президент Володимир Зеленський призначив Вітольда Фокіна першим заступником голови української делегації в ТКГ у серпні цього року, а 30 вересня звільнив через висловлювання останнього щодо Донбасу.
…

У перші дев’ять місяців 2020 року Державна міграційна служба України визнала біженцями 17 громадян Росії, повідомила ДМС у відповідь на запит Радіо Свобода.

Ще 20 росіян визнали такими, які потребують додаткового захисту.

При цьому впродовж усього 2019 року Міграційна служба визнала біженцями дев’ятьох росіян, ще 19 – особами, які потребують додаткового захисту.

Станом на 1 жовтня в Україні офіційно зареєстровані 1276 біженців та 878 осіб, які потребують додаткового захисту. Основними країнами походження шукачів захисту в Україні є Афганістан, Нігерія, Росія, Сирія, Камеру, Таджикистан, Сомалі, Демократична Республіка Конго, Гана, Бангладеш, Узбекистан, Ємен, Гвінея, Єгипет та Кот-д’Івуар.
Згідно з українським законодавством, біженець – це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань
Особа, яка потребує додаткового захисту, не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року, але потребує захисту, оскільки змушена була прибути в Україну внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження.
…

Повнометражний фільм «Із зав’язаними очима» (назва для міжнародного прокату Blindfold) українського режисера Тараса Дроня переміг на Варшавському кінофестивалі.

Цей ігровий дебют був визнаний найкращим фільмом конкурсу перших і других фільмів (Конкурсу 1–2) Варшавського кінофестивалю, де й відбулася світова прем’єра стрічки.

Картина була визнана найкращою серед 15 інших, представлених у цій категорії.

«Ми дякуємо всім, хто вірив і не вірив у наш проєкт. Це великий крок як для нас самих, так і всього українського кіно. У Варшаві відбулося чотири покази нашої картини. Q&A після показу тривав понад 30 хвилин, і навіть після його закінчення глядачі не хотіли відпускати авторів. Тому завершували бесіду вже поза межами глядацького залу. Ми дякуємо як глядачам, так і членам журі, які відзначили нашу картину», – заявили режисер Тарас Дронь і продюсерка Валерія Сочивець.

Режисер отримав приз журі і грошову премію в розмірі 10 000 злотих (нині це понад 73 тисячі гривень).

Варшавський кінофестиваль цього року відбувається в офлайн-форматі з 9 до 18 жовтня.

Події фільму «Із зав’язаними очима» розгортаються в сучасній Україні після закінчення війни, повідомляють його автори. Головна героїня Юля – молода спортсменка «боїв без правил» (мішаних одноборств, ММА), яка втратила свого нареченого на війні. Дівчина залишає спорт і починає нові стосунки, щоб звільнити себе від ролі вдови героя війни, яку нав’язує їй суспільство.

Стрічка вироблена компанією «Сучасне українське кіно» за підтримки Міністерства культури України, Львівської обласної адміністрації, Давидівської сільської об’єднаної територіальної громади, Львівської міської ради та копродюсера Олександра Берби, власника інвестиційної компанії Asgard. Проєкт фільму «Із зав’язаними очима» раніше переміг на конкурсі кінопроєктів Boat Meeting Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» у 2019 році і отримав головний приз пітчингу Work in Progress CoCo Cottbus на міжнародному кінофестивалі в Коттбусі (Німеччина).
…

Кількість зареєстрованих в Україні шлюбів за час дії карантину в 2020 році зменшилася майже на третину порівняно з таким же періодом 2019 року, свідчать дані, які на запит Радіо Свобода надало Міністерство юстиції.

Так, у період з 12 березня до 10 жовтня 2019 року кількість складених актових записів про шлюб склала 145 855, а в цей же період 2020-го – 107 069.

Поменшало також і розлучень. У період з 12 березня до 10 жовтня 2019 року кількість складених актових записів про розірвання шлюбу склала 21 904, а в цей же період 2020-го – 16 475.

На позачерговому засіданні 13 жовтня уряд України ухвалив рішення про продовження адаптивного карантину до 31 грудня.

При цьому, за словами очільника Міністерства охорони здоров’я Максима Степанова, буде посилено деякі обмеження.

Вперше карантин в Україні було запроваджено з 12 березня, пізніше його перевели в адаптивний режим.

Загалом за час пандемії в Україні зафіксували понад 293,5 тисячі випадків COVID-19. 

 
…

Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти набуває чинності 16 жовтня, повідомляє Міністерство освіти і науки України. Воно розширює можливості для дистанційного навчання учнів – як за дистанційною формою здобуття освіти, так і при використанні технологій дистанційного навчання в інших формах здобуття освіти.

«Дистанційне навчання є перспективною сферою розвитку освіти в умовах її цифровізації. Водночас таке навчання у разі потреби дозволяє забезпечити індивідуальну освітню траєкторію здобувача освіти, а також неперервність освітнього процесу у випадках надзвичайних обставин, які об’єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти», – заявив т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет. 

За даними МОН, дистанційна форма здобуття освіти залишається виключно добровільною і потребує подання відповідної заяви про зарахування/переведення від батьків. Але відтепер для навчання за дистанційною формою учням не потрібно мати високий рівень навчання (10-12 балів) – таку можливість має будь-який учень для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

У документі також врегульовано можливість організації змішаного навчання. Заклад освіти може визначити такий режим роботи, за якого учні почергово відвідують заклад освіти для очних занять, решту часу навчаючись дистанційно.

Положення передбачає, що обов’язково мають враховуватися інтереси учнів під час дистанційного навчання:

організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну і змістовну взаємодію вчителів з учнями;
під час дистанційного навчання мають створюватися умови для забезпечення повноцінної участі в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами з обов’язковим урахуванням індивідуальної програми розвитку;
заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також за потреби надання їм підтримки в освітньому процесі;
для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин, заклад забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів – телефонного, поштового зв’язку;
організація освітнього процесу обов’язково здійснюється з дотриманням вимог щодо захисту персональних даних, а також санітарних правил і норм щодо формування розкладу навчальних занять, вправ для очей і постави, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, часу для виконання домашніх завдань. 

Для забезпечення прав педпрацівників у положенні вказано, що організація дистанційного навчання має здійснюватися у межах їхнього робочого часу.

У межах своєї автономії заклад освіти самостійно визначатиме механізм моніторингу і контролю якості дистанційного навчання в закладі освіти, кажуть у МОН. Спосіб, у який керівник закладу здійснюватиме контроль за виконанням освітніх програм учнями та педпрацівниками, схвалюватиме педрада.

Раніше уряд рекомендував школам встановити канікули з 15 до 30 жовтня через поширення COVID-19, а у наступний період передбачити можливий перехід на дистанційне і змішане навчання з урахуванням епідеміологічної ситуації.

 
…

Проект фільму українського режисера з Криму Олега Сенцова «Носоріг» отримав фінансову підтримку від фонду Eurimages на суму 270 тисяч євро. Про це повідомив сам Сенцов.

«Дякую усім причетним до вступу України в цю важливу європейську кіноінституцію, а також тим, хто працював, щоб наш фільм був там гідно представлений», – написав Сенцов у фейсбуці.

Eurimages – європейський фонд підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт, створений при Раді Європи e 1988 році. Фонд займається допомогою в створенні копродукції, підтримкою кінотеатрального показу, частковою компенсацією витрат на переклад фільмів у цифровий формат, а також сприяє дистрибуції картин.

Зйомки фільму «Носоріг» Олега Сенцова стартували наприкінці вересня.

Раніше Рада з державної підтримки кінематографії схвалила надання 25 мільйонів гривень фінансування з державного бюджету для зйомок фільму.

У листопаді 2019 року Сенцов заявляв про намір знімати по фільму щороку. Тоді він зазначив, що стрічка «Носоріг» – кримінальна драма.
…

Вперше за 140 років цьогорічне свято Покрови (14 жовтня) завершило метеорологічне літо, повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.

«За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, 15 жовтня до Києва завітала метеорологічна осінь. Середньодобова температура повітря опустилася нижче від +15 градусів і становила +12,3°С. За прогнозами Українського гідрометцентру, температура повітря і надалі буде знижуватися», – йдеться в повідомленні.

До цього найпізніше метеорологічна осінь приходила до столиці України 7 жовтня – у 1999 році, додали метеорологи.

Цьогорічне метеорологічне літо, яке розпочалось 5 червня і закінчилось 14 жовтня, загалом тривало 132 дні, йдеться в повідомленні. Найдовше літо було в 2012 році – воно тривало 166 днів. 

 
…

Яворівський пиріг та яворівська іграшка, як і український борщ, можуть невдовзі потрапити у Національний перелік нематеріальної культурної спадщини. Це питання буде на порядку денному найближчого засідання експертної ради, повідомили на запит Радіо Свобода у Міністерстві культури та інформаційної політики.

На запитання Радіо Свобода, чому експертна рада на попередньому засіданні не рекомендувала до нацпереліку яворівський пиріг та іграшку, МКІП заявило: «Звернення щодо внесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Яворівського пирога та унікальної Яворівської іграшки надійшли до МКІП напередодні засідання експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП. Дане питання буде винесено на наступне засідання експертної ради, після опрацювання наданих матеріалів».

6 жовтня експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП рекомендувала внести до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини п’ять елементів: 

культуру приготування українського борщу»
технологію створення клембівської сорочки «з квіткою»
великоднє гуляння «Водити Володара» в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області
борщівська народна вишивка
карпатське ліжникарство.

«Ми надіслали звернення вчасно. Єдине, що фахівець, яка розробляла попередній документ перед засіданням експертної ради, допустила якісь технічні помилки. Ми це обговорили, провели нараду, поправили і все. Ми їх надіслали в МКІП і вони обіцяли, що їх розглянуть», – пояснила Радіо Свобода керівниця департаменту культури, нваціональностей та релігії Львівської обласної державної адміністрації Ірина Гаврилюк.

Коли саме має відбутися засідання щодо внесення елементів до нематеріальної спадщини, міністерство не інформує.

Яворівський район на Львівщині славиться своєю дерев’яною іграшкою понад 400 років. Забавка характерна своєю формами і кольорами – жовтий колір, елементи фарбують червоним і зеленим, а ще роблять вкраплення білою фарбою. Ці дитячі іграшки – екологічні, цікаві для дітей і можуть бути елементом інтер’єру.

Яворівський пиріг теж отримав назву від місцевості на Львівщині. Основні складники – гречка і картопля, смажена цибуля, тісто дріжджове. Є 12 способів подачі пирога – з борщем білим на житній заквасці, грибною юшкою, сметаною, кислим молоком.

Львівська обласна адміністрація і група фахівців ще у липні ініціювала надання яворівським пирогу й іграшці статусу нематеріальної культурної спадщини України.

 
…

Перевізники масово беруть з жителів окупованої території Донбасу плату за нібито хабар українським прикордонникам на українсько-російському кордоні. Про це проєкту Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) повідомили кілька перевізників та місцеві жителі.

Людям, які домовляються про маршрут з ОРДЛО (окуповані райони Донецької та Луганської областей) на підконтрольну територію через Росію, пропонують здійснити таку поїздку без сплати штрафу на українсько-російському кордоні за 3000-3500 гривень. Журналісти перевірили це, зв’язавшись із перевізниками.

«Без штрафів і ізоляції, це включено», «3000-3500, без штрафу», – повідомили співрозмовники, що рекламують свої послуги для жителів ОРДЛО.

Читайте також: Якби Зеленському потрібно було опитування, він міг би замовити його у соціологів – Березовець (рос.)

При цьому двоє інших співрозмовників – жителька окупованого Донецька та переселенець – підтвердили, що користувалися такою послугою. Проїзд без штрафу також пропонують перевізники безпосередньо перед українським кордоном: ця послуга коштує 500 гривень, повідомила донеччанка, яку не оштрафували.

«Я знаю людей, які не користувалися «послугою» перевізника, і вони платили штраф. Ми не платили», – говорить співрозмовниця.

Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко у коментарі зазначив, що конкретно про діяльність таких перевізників йому невідомо, але у 2020 році ДПСУ виявила чотири сотні випадків хабарництва серед співробітників служби. Він закликав повідомляти про такі випадки на гарячу лінію.

«Ми активно боремося з фактами корупції, якщо такі є. Неодноразово наші співробітники притягалися до відповідальності за спроби отримати неправомірну вигоду. Спроби переправити через кордон – це незаконна діяльність, але мені невідомі випадки, про які ви розповідаєте», – зазначив Демченко.

Читайте також: В окупованому Луганську виник дефіцит ліків – російські найманці закликають припинити паніку

Громадяни України з окупованих територій дістаються на вільну територію через Росію, оскільки контрольні пункти в’їзду та виїзду з боку бойовиків ОРДЛО закриті. Це незаконно та тягне за собою адміністративний штраф від 1700 до 5100 гривень, оскільки, щоб в’їхати таким чином в Україну, люди перетинають неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону.

На сайті президента зареєстрована петиція про тимчасове скасування цих штрафів, оскільки іншого способу виїхати з окупованої території українці не мають. 

На період з 15 до 31 жовтня КПВВ у Станиці Луганській закрила і Україна через карантин.

 
…

Апеляційний військовий суд міста Власиха в Росії відхили апеляціні скарги адвокатів на подовження терміну тримання під вартою проукраїнському активісту з анексованого Криму Олегу Приходьку, повідомляє об’єднання «Кримська солідарність». Про це організації повідомив адвокат Приходька Назім Шейхмамбетов.

Як розповів адвокат, протягом судового засідання Олег Приходько заявив відвід всьому складу суду. У своїх доводах кримчанин послався на четверту Женевську конвенцію, вимагаючи застосовувати щодо нього норми міжнародного права.

Однак судова колегія вирішила, що приводів для відводу немає.

Читайте також: Полозов буде захисником Іслямова у справі, яку проти нього порушили в анексованому Криму

Російський суд в Ростові-на-Дону 7 вересня продовжив арешт Приходька на три місяці.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська Федеральна служба безпеки звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Читайте також: ЄС назвав «насильницькою інтеграцією» призов кримчан у російську армію

А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.

Активіст усі звинувачення відкидає.
…

Російські гібридні війська шість разів порушили режим припинення вогню в зоні бойових дій на Донбасі протягом доби 15 жовтня, повідомив штаб Операції об’єднаних сил.

Зокрема, на Приазов’ї в порушення домовленостей українські військові задокументували проліт безпілотного літального апарату бойовиків, який перетнув лінію розмежування. Українські військові подавили безпілотник засобами радіоелектронної боротьби.

Читайте також: Без штрафів і без ізоляції. Скільки платять «окуповані» українці, щоб вибратися з ОРДЛО? (рос.)

«Проголошений режим припинення вогню російсько-окупаційні війська порушили неподалік Причепилівки. На цій ділянці противник застосував автоматичний станковий гранатомет та стрілецьку зброю. Окрім того, вогонь із гранатометів різних систем та стрілецької зброї ворог двічі відкривав поблизу Авдіївки та двічі – у районі Новотошківського», – йдеться в зведенні.

За даними штабу, внаслідок пострілів ніхто з українських військових не постраждав.

Підконтрольне Росії угруповання «ДНР» заявляє про обстріл українськими військовими окупованої ним території. Аналогічне угруповання «ЛНР» таких заяв не робило.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Курсант Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба В’ячеслав Золочевський планує продовжити навчання після повернення з лікарні. Про це повідомляє інформаційне агентство Міністерства оборони «АрміяІнформ».

За повідомленням, начальник ХНУПС Олександр Турінський передав хлопцю медаль «За військову службу Україні», якою його 6 жовтня нагородив президент Володимир Зеленський.

Читайте також: На Львівщині поховали курсанта Віталія Вільхового, який помер від опіків після падіння Ан-26

«Я зробив свій вибір і вирішив продовжити навчання в університеті за обраним фахом. У мене попереду кілька тижнів реабілітації, після чого я наздоганятиму навчальну програму», – сказав Золочевський в коментарі «АрміїІнформ».

Він подякував лікарям і всім, хто переймався його здоров’ям та підтримував його родину.

Читайте також: Встановлена причина нештатної роботи одного з двигунів «Ан-26» – Уруський

В’ячеслав Золочевський – єдиний вцілілий в авіакатастрофі військового літака Ан-26 поблизу Чугуєва 25 вересня. 

Ввечері 25 вересня літак Повітряних сил ЗСУ Ан-26 впав біля Чугуєва Харківської області за два кілометри від військового аеродрому. На борту літака 1977 року виробництва було 27 осіб – військові льотчики та курсанти університету Повітряних сил імені Кожедуба. 25 із них загинули на місці, ще один помер згодом у лікарні.

ДБР повідомило, що попередньо перевіряє чотири версії авіакатастрофи на Харківщині.

 
…

Станом на 1 жовтня в Україні офіційно зареєстровані 1276 біженців та 878 осіб, які потребують додаткового захисту, повідомила Державна міграційна служба у відповідь на запит Радіо Свобода.

Основними країнами походження шукачів захисту в Україні є Афганістан, Нігерія, Росія, Сирія, Камеру, Таджикистан, Сомалі, Демократична Республіка Конго, Гана, Бангладеш, Узбекистан, Ємен, Гвінея, Єгипет та Кот-д’Івуар.

Станом на 1 березня 2019 року на обліку територіальних органів Державної міграційної служби перебували 1799 біженців та 768 осіб, що потребують додаткового захисту.
Згідно з українським законодавством, біженець – це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань
Особа, яка потребує додаткового захисту, не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року, але потребує захисту, оскільки змушена була прибути в Україну внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження.
…

Національна поліція України і поліція Києва заявили про спокійний перебіг акцій до Дня захисника України в столиці, де вони були наймасовіші.

Як заявили голова Нацполіції Ігор Клименко і керівник київської поліції Андрій Крищенко, жодних правопорушень у перебігу цих заходів не виявлено, порушень громадського порядку не допущено.

У перебігу низки заходів у Києві несли службу в посиленому режимі поліцейські і нацгвардійці, а також працівники ДСНС, було залучено майже 1000 правоохоронців, зокрема з поліції діалогу, вибухотехнічної й кінологічної служб.

Головним заходом у Києві цього дня був «Марш УПА», який після мітингу біля пам’ятника Шевченкові в парку імені Тараса Шевченка, що біля Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, пройшов центральними вулицями до будівлі офісу президента України на Банковій. Цього року маршеві дали назву «Бій колаборантам».

Біля офісу президента учасники акції висловили свої вимоги до влади. Це, зокрема, ухвалення закону про захист української держави від «колаборантів», який мав би законодавчо закріпити поняття «колаборант», а також звільнення з посади генерального прокурора Ірини Венедіктової, яка, за твердженням учасників, не має «ні морального права, ні професійної компетенції», щоб перебувати на цій посаді.

Також серед вимог було «припинити переслідувати українських патріотів і людей, які захищають Україну», і «нарешті розпочати реальну боротьбу з п’ятою проросійською колоною всередині країни», а, крім того, ініціювати позбавлення ліцензії телеканалів, які учасники вважають проросійськими, тощо.

Представники української влади наразі не коментували вимоги учасників акції.

Схожі акції відбулися і в низці інших міст України.

14 жовтня в Україні відзначають державне свято, День захисника України, – а також день Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва і 78-у річницю створення Української повстанської армії (УПА), на честь якої був названий нинішній марш у Києві.

Організаторами й учасниками акції в Києві стала низка правих і ультраправих організацій: «Національний корпус», ВО «Свобода», «Правий сектор», «Рух опору капітуляції».

Партія «Національний корпус» і її напіввоєнізоване крило «Національні дружини» належать до так званого «Азовського руху», який започаткувала частина радикально налаштованих колишніх бійців нинішнього окремого загону спеціального призначення Національної гвардії «Азов». Лідером партії є колишній депутат парламенту і екскомандир «Азову» Андрій Білецький.

Навесні 2019 року в доповіді Державного департаменту США щодо прав людини «Національний корпус» був визнаний «групою ненависті», яка «вчиняла довільні затримання людей із очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювала напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) і ЛГБТ-спільноти».

Всеукраїнське об’єднання «Свобода» створене в результаті об’єднання активістів націоналістичних громадських організацій: «Варта Руху», «Студентське братство», ОУМ «Спадщина», «Українські ветерани Афганістану». 13 жовтня 1991 року відбувся установчий з’їзд, який проголосив створення Соціал-національної партії України. У 2004 році політична сила була перейменована у ВО «Свобода». Її очолює Олег Тягнибок.

Рух «Правий сектор» складається з однойменної партії, воєнізованого Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», який брав участь у боях проти російських гібридних сил на сході України, і організації «Права молодь». Він створений на початку подій Євромайдану 28 листопада 2013 року як спілка правих організацій і окремих активістів.

«Рух опору капітуляції» був створений улітку 2019 року як позапартійне утворення з участю інтелектуалів та громадських діячів. Лідери Руху заявляють про правоцентристьку ідеологію, виступають проти російського впливу і втілення політичної частини мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу.
…

В Одесі на День захисника України відкрили перший меморіал пам’яті загиблих на Донбасі бійців – їх у регіоні поховано понад 150. Його відкрили з ініціативи речника Одеської єпархії Сергія Братчука, ідею підтримали єпископ Одеський і Балтський Православної церкви України Павло (Юристий) і настоятель одеського собору Різдва Христового протоієрей Теодор (Оробець). Організаційну роботу і значну частину фінансування забезпечило комунальне підприємство «Одеський обласний центр допомоги ветеранам війни» і його керівник, полковник Михайло Вершигора.

Меморіал зроблено у вигляді дошки із фотографіями й іменами загиблих. Її закріплено на зовнішній стіні собору, планується також зробити підсвітку і додатково прикрасити дошку релігійною символікою. За словами Братчука, в цьому і є унікальність меморіалу – він закріплений на стіні священної будівлі і присвячений саме тим, хто народився в Одесі і Одеській області.

Як розповів Радіо Свобода начальник одеського обласного відділу Міністерства у справах ветеранів Микола Сторожук, в Одеській області поховано 163 людини, які загинули під час війни на Донбасі. Всього ж через фронт пройшло близько 14,5 тисяч уродженців регіону.

«Із 26 районів Одеської області офіційні меморіали є вже в 20 (йдеться про старий адміністративний поділ, до недавньої реформи місцевого самоврядування, нині в Одеській області сім районів – ред.). А в Одесі офіційного немає поки – це ініціатива церкви і волонтерів», – каже Сторожук. Є тільки пам’ятний камінь поблизу будівлі обласної державної адміністрації.

У коментарі Радіо Свобода учасник бойових дій, колишній військовослужбовець 42-го батальйону Дмитро Колцун зазначив, що відкриття меморіалу учасникам АТО/ООС в Одесі залишається серйозною проблемою.

«Багато років міська, обласна й інші влади роблять вигляд, що ніхто з Одеси не пішов добровільно захищати Україну, ба більше загинув на фронті. Влада грає в гру під назвою «ми придумаємо пам’ятник», потім починають перегравати це. Завдяки церкві ми вперше сьогодні бачимо реальне таке публічне вшанування, і, я думаю, це вдарить по мізках керівникам міста і області, і ми нарешті побачимо в Одесі нормальний меморіал пам’яті героїв АТО», – заявив Колцун. Колишній журналіст пішов на фронт у 2014 році і відслужив понад рік, брав участь у боях поблизу Дебальцевого.

На відміну навіть від селища Доброслав в Одесі немає меморіалу, каже учасник бойових дій, колишній сержант 59-ї бригади Сергій Гуцалюк. Зараз він очолює Південне представництво Інституту національної пам’яті.

«Сьогодні в Доброславі відкрили ще один меморіал на честь героїв 28-ї бригади (вона базується поблизу Одеси – ред.). Міська влада, до речі, досі відмовляє в наданні одній із вулиць Одеси назви на честь 28-ї бригади. Я хоча служив в іншій, але для мене це неприємно», – наголосив він.

Відкриття такого меморіалу на церкві дуже тішить матір загиблого бійця Світлану Кирилову. Її син служив у полку «Азов» і загинув у лютому 2015 року поблизу селища Широкине – прикрив товариша під час обстрілу. Світлана зараз виховує його сина – цього року юнак уже втупив до вишу.

Відкрити офіційний меморіал не виходить усі ці роки, каже Світлана Кирилова. Вона очолює громадську організацію «Серця матерів Одещини», чиї представники багато років б’ються за ідею відкрити державний офіційний меморіал. Втім, поки марно, тому вона радіє церковній ініціативі.

«Така величезна подяка за цей меморіал від родин загиблих, від матерів. Усе, що залишилось від наших дітей, – це пам’ять. Ми тільки вчора їздили на відкриття ще одного меморіалу в Тарутине (Одеська область), в інших райцентрах зробили, а в Одесі – ні. На покладанні квітів на каміння біля адміністрації я сьогодні сказала: це останній раз. Якщо до наступного року не почнеться створення меморіалу, ми більше не будемо ходити на ці офіційні заходи», – заявила Кирилова. Вранці вона разом із ветеранами, представниками влади і друзями загиблих вшановували пам’ять бійців біля офіційного каменя.

В Одесі вже є один меморіал на честь загиблих із портретами й іменами, але він стоїть на закритій території – у військовій гавані Одеського порту. Там вшановано бійців Військово-морських сил України, які загинули на Донбасі з 2014 року по сьогодні.
…

У Львові ветерани Збройних сил України провели марш на честь захисників України. До них долучились родини тих, хто поклав життя за українську державу, волонтери, ті, хто підтримав ініціативу.

Марш розпочався від пам’ятника провідникові ОУН Степанові Бандері і пройшов до пам’ятника українському поетові, художнику Тарасові Шевченку.

Мати українського воїна Тараса Матвіїва Валентина прочитала вірш сина. Його життя обірвалось 10 липня 2020 року, коли він урятував двох побратимів.

Один із організаторів маршу, захисник України Артур Кирєєв зауважив Радіо Свобода, що головний сигнал ходи – перемога за нами.

«Сьогодні кожен має вийти з дому і подякувати хлопцям за мирне небо. Ми у військовий госпіталь завезли подарунки хлопцям, щоб їх мотивувати до одужання. Цей марш не політичний, але я незадоволений політикою в Україні. У єдності наша сила – це ми показуємо сьогодні ворогові», – каже ветеран АТО Артур Кирєєв.

Жодних політичних гасел під час маршу не було, їх заборонили приносити організатори заходу. Відтак політики на ходу майже не прийшли, за винятком кількох.

«Сьогодні свято захисників, щоб нагадати собі і українцям, що без воїнів не буде України і захисників треба поважати і про них пам’ятати. Україна була і буде, і ми зробимо все, щоб вона була незалежна, не дамо забути пам’ять про загиблих», – сказав танкіст Анатолій Самброс.

Марші з нагоди Дня захисника України відбувалися і в інших містах, зокрема в Києві.
…

У Музеї АТО в Дніпрі на День захисника України презентували виставку «Нью-Йорк – Іловайськ: вибір», присвячену Маркіянові Паславському – американцеві українського походження, який пішов добровольцем на фронт і загинув у боях за Іловайськ 2014 року.

Як розповів науковий співробітник Київського музею української діаспори Назар Розлуцький, Маркіян Паславський народився в родині українських емігрантів у США. Закінчив Вест-Пойнт – військову академію Збройних сил США, став офіцером американської армії, служив у Туреччині. Пізніше успішно займався бізнес-консультуванням. На початку 1990-х переїхав до України, брав участь у Помаранчевій революції і Революції гідності. Після анексії Криму Паславський вирішив стати добровольцем і відмовився від громадянства США на користь українського. Участь у бойових діях на сході України брав у складі батальйону «Донбас».

Експозиція презентує сотню світлин і десятки особистих речей добровольця. Серед експонатів – вест-пойнтівський військовий мундир Паславського, улюблені книжки, а також фото самого бійця.

«Це комплексний проєкт, який демонструє не просто постать Паславського, а єдність українців – «материка», як ми називаємо Україну як батьківщину, і українців діаспори, українського та американського народів. Він демонструє вибір людини – вибір Марка Паславського, який пішов на фронт, бо захотів бути українцем», – сказав Назар Розлуцький.

Бойовий побратим Маркіяна, Віталій Фоменко з Дніпра, розповідає: досі пам’ятає посмішку Маркіяна.

«Ми виїжджали з Марком і в Мар’їнку, несли службу в Кураховому – у пансіонаті й школі. Щоранку ми з ним віталися, перемовлялись кількома словами. З нього лився такий позитив, така енергетика добра, яка заряджала», – розповів Віталій Фоменко.

Виставку «Нью-Йорк – Іловайськ: вибір» підготували разом столичні музеї – Музей української діаспори і Музей Революції гідності. Її вже показували в Києві й Тернополі – на батьківщині предків бійця.

Виставка працюватиме в Дніпрі до 29 листопада. Далі її планують показувати в інших містах, а також за кордоном.

 
…

У Києві, в Будинку кіно, на День захисника України відкрилася фотовиставка кореспондента Радіо Свобода Андрія Дубчака «Коли клятви підписано кров’ю».

Виставка присвячена в першу чергу подіям, пов’язаним із російсько-українською війною на Донбасі.

«Усього 13 світлин, якими спробував передати назву виставки. Так… Зараз ми живемо у непевні часи. Так. Багато хто зневірений. Так. Могло бути і краще. Реально ж могло! Але ми маємо свободу думки, свободу висловлювання, свободу вибору. І за ці наче прості, але важливі речі заплачено життям та кров’ю десятків тисяч добровольців, військових, цивільних, дітей. Загрози від Росії та від внутрішніх колаборантів нікуди не зникли. Навпаки, ці загрози сьогодні ще більші і ще підступніші. Але ж маємо стояти! Маємо йти лише вперед! Бо ми є одні з тих, хто живе у час, «КОЛИ КЛЯТВИ ПІДПИСАНО КРОВ’Ю», – написав Андрій Дубчак у соцмережах.

Андрій Дубчак працює на Радіо Свобода з лютого 2003 року. Він неодноразово ставав лауреатом чи фіналістом різних фотоконкурсів, в Україні і за кордоном проводяться виставки його робіт. У 2014 році став лауреатом престижного міжнародного конкурсу Lovie Awards за перемогу в номінації «інтернет-радіо». Журі визнало найкращим відео, яке він зняв із верхівки «ялинки» на київському Майдані під час народного віча 8 грудня 2013 року.

Нинішня виставка працює в Будинку кіно в Києві (вул. Саксаганського, 6) із 14 жовтня до 4 листопада щодня з 12:00 до 20:00. Вхід вільний (на умовах дотримання карантинних заходів).
…