Showing: 176 - 185 of 185 RESULTS
Столиця Шляхта

На трасі, де загинув Скрябін, на шості роковини влаштували автопробіг його пам’яті

На Криворіжжі автопробігом «6 років без Кузьми» вшанували пам’ять відомого українського співака та музиканта Кузьми Скрябіна (Андрія Кузьменка). Захід приурочили до шостих роковин його загибелі в автокатастрофі.

Як розповів Радіо Свобода організатор акції, журналіст і фотограф з Кривого Рогу Микола Чирва, пробіг розпочався у Кривому Розі, а завершився у селі Лозуватка, на місці загибелі артиста.

За словами Чирви, шість років тому 2 лютого він був останнім, хто інтерв’ював Кузьму.

Читайте також: «Я, «Побєда» і Берлін» – у Львові почались зйомки фільму за сюжетом книжки Кузьми Скрябіна

«У мене була нагода записати невелике імпровізоване інтерв’ю, 30 секунд. Воно дуже емоційне і не дуже цензурне. Я спитав його про враження від концерту в Кривому Розі. Ми ще листувалися в повідомленнях. Він обіцяв приїхати ще, але…», – сказав журналіст.

Колону тридцяти легкових автівок цього разу очолювали байкери. Загалом у заході взяли участь близько 80 людей з Кривого Рогу, Дніпра, Харкова та Кіровоградської області.

Вони вшанували пам’ять музиканта хвилиною мовчання, поклали квіти та поставили запалені лампадки до монумента. Священник відслужив панахиду.

Читайте також: Зеленський підписав указ про присвоєння Скрябіну звання Героя України

Раніше в Кривому Розі, біля Палацу молоді і студентів, де відбувся останній концерт Скрябіна, його прихильники заклали сквер. У липні 2015 року, на Дніпропетровщині, поблизу села Лозуватка під Кривим Рогом, де загинув музикант, відкрили пам’ятний знак.

Український співак, лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко, відомий під псевдонімом Кузьма Скрябін, загинув у ДТП на Дніпропетровщині 2 лютого 2015 року.

Столиця Шляхта

Бабак на Харківщині дав свій прогноз на весну

Бабак на ім’я Тимко-третій, відповідно до традиції «дня бабака», дав свій «прогноз» щодо того, якою буде цього року весна.

Коли його дістали з його хатки на біостанції Харківського національного університету імені Каразіна в селі Гайдари Зміївського району Харківської області, він «не побачив своєї тіні» через похмуру погоду. Це має означати ранню весну.

Надія Токарська, яка підтримує традицію «дня бабака» на біостанції, витлумачила цей «прогноз» так: «Весна вже настає. Весна буде рання, але це не означає, що через тиждень-два, а треба трошки почекати. А через шість тижнів буде тепло».

Як жартують працівники біостанції, прогнози бабака точні – але на практиці погода їх не завжди дотримується.

Іще одна жартівлива традиція – «прогноз» бабака на якусь актуальну тему року. Нині Тимкові-третьому запропонували обрати найефективніший спосіб лікування від коронавірусу серед предметів, що символізували спорт (іграшкове спортивне знаряддя), здорове харчування (фрукти), посилення імунітету (сало з часником), вакцину, «політ на Марс» (іграшкова ракета) і витримку (фігурка «почекуна»). Бабак із трьох спроб обрав «спорт» і двічі «витримку».

На біостанції ХНУ «день бабака» влаштовують із 2004 року. До Тимка-третього прогнози про весну давали його батько і дід, Тимки другий і перший.

Прикмета стверджує, що коли бабак, вилізши з хатки, побачить свою тінь (тобто коли цього дня зранку надворі буде сонячно), то весна буде пізньою. Якщо він не побачить власної тіні, тобто буде похмура погода, то це означає швидке настання весни.

Бабаки з біостанції на Харківщині «віщують весну» за американською традицією 2 лютого. Традиція «дня бабака» чи схожа до неї цього дня, на Стрітення Господнє за григоріанським календарем, існує ще в кількох країнах.

Натомість у тих країнах, де християнські свята визначають за юліанським календарем, Стрітення припадає на 15 лютого. У народі цей день іще називають «Зимобором», коли «зима з весною стрічаються та силами міряються, кому ще панувати». І цього дня в Україні свій власний «прогноз весни» дають із 2009 року бабаки Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру – Мишко і дві Марусі. Прогнози харківських і львівських бабаків не завжди збігаються.

Столиця Шляхта

Депутатка від «Голосу» звинуватила представника «За майбутнє» в сексизмі за «дівчинку, якій 32 роки»

Народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун під час виступу у Верховній Раді 2 лютого засудила висловлювання представника депутатської групи «За майбутнє» Сергія Рудика на адресу іншої парламентарки Мар’яни Безуглої («Слуга народу»).

Виступаючи з трибуні в оточенні колег (в тому числі представниць інших фракцій), Совсун зацитувала слова Рудика з виступу минулого тижня.

«Мене дивує, як і кожного в цьому залі, що дівчинка, якій 32 роки, закликає нас проголосувати за один із дуже важливих документів», – сказав тоді Рудик, коментуючи законопроєкт про реформу Служби безпеки України, який представляла Безугла. Потім він згадав депутатку попереднього скликання Ірину Сисоєнко, яка, за його словами, «дупля не різала в медицині».

Читайте також: Сексизм у законі: у парламенті України хочуть дати визначення і призначити покарання

«Давайте скажемо чесно: пан Рудик, безперечно, не вважає, що народні депутати не мають права висловлюватися. Його подив викликає, що говорити може жінка, особливо, якщо їй 32 роки. Дозволю собі нагадати панові Рудику, що жінки в 32 роки можуть мати значно більші досягнення, ніж окремі чоловіки. Так, перші жінки-астронавтки полетіли в космос, коли їм ще не виповнилося 30 років, а Марія Кюрі відкрила новий елемент таблиці Менделєєва, полоній, у 31 рік. Жінки можуть досягати успіху в будь-якому віці. І, що головне, вони мають право говорити на рівних із чоловіками завжди. Якщо їм відмовляють у праві висловитися, якщо їм дорікають їхньою статтю, то це має дуже чітку назву – сексизм. І до сексизму вдаються тоді, коли не вистачає сили аргументів, не вистачає власної компетентності та професіоналізму», – заявила Совсун.

Вона додала, що ігнорування таких випадків означатиме їх легалізацію, а зацитувала кілька прикладів дискримінаційних висловлювань щодо жінок, якими з нею поділилися користувачки соцмереж.

Читайте також: Що нижчий рівень, то більше депутаток. Скільки жінок потрапили до місцевої влади на виборах-2020

«Ми вважаємо, що найбільш адекватною реакцією з боку пана Рудика було б вибачення перед Мар’яною Безуглою, а також перед іншими дівчатами 32 років і не тільки. Якщо у пана Рудика не вистачає власної сміливості на це, ми очікуємо на таке вибачення від групи «За майбутнє», – додала народна депутатка.

Вона також закликала Верховну Раду ухвалити законопроєкт про протидію сексизму та зміни до регламенту, які розробило міжфракційне об’єднанням «Рівні можливості».

Сергій Рудик у репліці зацитував вступ до своєї колонки для «Української правди» 2018 року.

«У державі з 2014 року статус учасниць бойових дій отримали близько 7 тисяч представниць прекрасної половини. Українки воюють на фронті нарівні з чоловіками. На своїх тендітних плечах вони винесли неймовірне навантаження перших років війни, допомагаючи як бійчині, медсестри, волонтерки, дружини та матері», – зокрема йдеться в цьому матеріалі.

Цю цитату Рудик навів як доказ того, що не схильний до сексистських упереджень.

«Я ніколи не виділяв стать як окрему проблему для того, щоб звинувачувати в професіоналізмі чи непрофесіоналізмі. Я завжди апелював до професіоналізму», – заявив він, проте не зміг закінчити виступ через регламент. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відмовився надати йому додатковий час.

У січні 2020 року у Верховній Раді зареєстрували проєкти законів проти сексизму. Перший передбачає законодавче визначення поняття «сексизм» та внесення змін до низки законів, що заборонятимуть прояви цього явища. Другий – запровадження покарань за сексизм. Ці документи подали представники фракції «Слуги народу».

Столиця Шляхта

У Португалії має початися суд у справі про смерть українця

У Португалії має початися судовий процес над трьома працівниками прикордонної поліції, які побили громадянина України і своїми діями довели його до смерті навесні 2020 року.

Спершу це судове засідання планувалося на 20 січня, але його перенесли через хворобу одного з адвокатів сторони захисту.

42-річний українець Ігор Гоменюк був затриманий працівниками Служби у справах іноземців і кордонів (SEF) в аеропорті Лісабону 10 березня 2020 року – за словами його родини, він прибув туди в справах працевлаштування. Через два дні перебування в центрі тимчасового тримання мігрантів Гоменюк помер. За даними судово-медичної експертизи, його тіло було все вкрите слідами побиття. У нього лишилася дружина і двоє дітей.

Як повідомляв голова Спілки українців Португалії Павло Садоха, побитого чоловіка, скутого кайданками, лишили на ніч одного в кімнаті без відеонагляду, де з ним стався приступ епілепсії. Внаслідок цього Гоменюк задихнувся.

Один із обвинувачених заявляв у пресі, що заперечує обвинувачення в убивстві, і складав вину за смерть Гоменюка на стан здоров’я затриманого, відсутність медичної допомоги і дії інших осіб. Двоє інших обвинувачених із засобами інформації не спілкувалися, повідомляє агентство Reuters.

Правозахисники заявляють, що трагедія висвітлила системну культуру жорстокості в SEF. Адвокат удови Гоменюка Жозе Ґашпар Швальбах заявив агентству, що провів уже багато справ проти цієї служби і що його мета – «ліквідувати цю службу і змінити законодавство».

Державні посадовці заперечують таку позицію і заявляють, що йдеться про окремо взяту трагедію, а не про систему. Профспілка працівників SEF заперечує існування в службі культури зловживань.

Міністр внутрішніх справ Португалії Едуарду Кабріта теж виступив на захист SEF. У грудні він обіцяв, що в січні подасть до парламенту план реструктуризації служби, але цього не сталося, пише Reuters.

Прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта в січні схвалив виділення суми в 800 тисяч євро як відшкодування родині Гоменюка.

Португальська прокуратура хоче також притягнути до відповідальності ще цілу низку службовців, яких підозрює в спробах приховати злочин.

Цей випадок спричинив політичний резонанс у Португалії, відставку голови SEF Кріштіни Ґатойнш і вимоги з боку опозиції до реорганізації SEF.

Столиця Шляхта

Бойовики п’ять разів порушии режим тиші на Донбасі – штаб

Гібридні російські сили п’ять разів порушили режим тиші протягом доби 1 лютого, повідомляє штаб Операції Об’єднаних сил.

Зокрема обстріли зафіксували поблизу Авдіївки – з автоматичного станкового ручного протитанкового та підствольного гранатометів.

«Біля населеного пункту Пищевик окупанти вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів, а неподалік Новомихайлівки – зі стрілецької зброї. В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» російсько-окупаційні війська відкривали вогонь з автоматичного станкового та станкового протитанкового гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї поблизу Південного», – заявляє штаб.

Читайте також: «Місцева влада неповноважна»: прифронтове місто залишилось і без виборів, і без адміністрації (рос.)

За даними командування ООС, внаслідок обстрілів ніхто з українских військових не постраждав. З початку доби 2 лютого порушень режиму не зафіксували.

Незаконні збройні угруповання наразі не робили заяв про бойові дії 1 лютого.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

Столиця Шляхта

Зеленський призначив державні стипендії понад 100 діячам культури й мистецтва

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва, повідомила 1 лютого пресслужба голови держави.

За документом, 33 діячі культури і мистецтва отримуватимуть від держави довічні стипендії, 86 – призначили стипендії строком на два роки.

«З набранням чинності указом особам, зазначеним у статті 1 цього документа, яким стипендія вже призначена президентом України на певний строк, надалі виплачується стипендія, передбачена цим указом», – йдеться в указі.

28 січня Зеленський видав указ про заснування стипендій, премій та грантів для відмінників.

Вони передбачають, що найкращі учасники зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) отримуватимуть щомісяця президентську стипендію в розмірі 10 тисяч гривень, переможці всеукраїнських учнівських олімпіад – разову премію у 20 тисяч гривень, а переможці міжнародних олімпіад – 100 тисяч грн.

 

 

Столиця Шляхта

У Києві відзначили Всесвітній день хіджабу

На Хрещатику мусульманки в хіджабах з букетами квітів посеред дня роздавали квіти перехожим дівчатам. Так вони привертали увагу до Всесвітнього дня хіджабу, який мусульмани всього світу відзначають щорічно 1 лютого, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

До акції долучилися і інші міста України.

«Сьогодні 1 лютого увесь світ відзначає день хіджабу, і в цей день мусульманки вирішили порадувати українських жінок і показати, що ми мусульманки нікому не бажаємо зла, ми хочемо добра, ми хочемо підняти їм настрій і подарувати квіти» – розповіла одна з учасниць акції у Києві.

Хіджаб –один із головних атрибутів жіночого одягу в мусульманському світі.

День хіджабу почали відзначати з лютого 2013 року. Ідея створення свята народилася у мусульманки на ім’я Назмі Кхан. Її сім’я переїхала з Бангладешу до Америки, де не відмовилася від своїх релігійних переконань.

Дівчині в хіджабі доводилося терпіти нерозуміння з боку суспільства. Тому вона вирішила розповідати про історію, традиції і правильне носіння хіджабу. Пізніше вона запропонувала створити свято на честь хіджабу, щоб побороти негативні стереотипи про іслам.

Історія носіння хіджабу йде зі Стародавнього Ірану. Згідно з Кораном, хіджаб – це покрив, завіса і захист Всевишнього. Цим пояснюється, навіщо носять хіджаб. Така хустка в мусульманстві символізує покірність і смиренність, адже жінці належить приховувати своє тіло і не виставляти напоказ свою красу – в цьому випадку чистота її душі дозволить потрапити в рай.

Хіджаб зазвичай складається із двох частин. Боне або амірка – головний убір, який допомагає тримати волосся у купі. Ззовні – хустка. Спершу її закріплюють під підборіддям. А потім обкручують навколо голови і так фіксують.

У Києві акція відбулася вчетверте.

Столиця Шляхта

Суд у Гаазі сьогодні продовжить слухання у справі катастрофи MH17

Окружний суд у Гаазі 1 лютого має продовжити слухання у справі про збиття літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» над Донбасом 2014 року. Про це йдеться в анонсі, оприлюдненому днями на сайті суду.

За повідомленням, суд не вважає за необхідне завершити всі процедури розслідування до початку слухання по суті, однак спершу необхідно роз’яснити, які саме процедури досі не закінчені і скільки часу на них треба.

«Суд обговорить, як саме він хоче здійснювати слухання по суті за погодженням із прокуратурою та стороною захисту, до 1 лютого», – йдеться в повідомленні суду.

Засідання має початися о 10 ранку за центрально-європейським часом (11 ранку за Києвом).

Читайте також: ЄСПЛ буде судити Росію за порушення прав людини в Криму

Під час останнього з підготовчих засідань суду 25 листопада суд, зокрема, відмовився розглядати альтернативні версії катастрофи літака рейсу MH17, про що клопотав захист одного з обвинувачених.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук» зі складу Збройних сил Росії, доставленого перед тим із Росії і відразу після збиття вивезеного назад.

Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

Перший кримінальний судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17 – за першими результатами кримінального розслідування, яке веде в Нідерландах міжнародна Спільна слідча група (JIT), – почався 9 березня 2020 року в Окружному суді Гааги.

Обвинувачені – троє громадян Росії: Ігор «Стрєлков» Гіркін, який на момент збиття літака називав себе «міністром оборони» незаконного угруповання «ДНР»; Сергій Дубинський, відомий як «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ»; Олег Пулатов, відомий як «Гюрза» – підполковник запасу повітряно-десантних військ Росії, який на окупованій частині Донбасу отримав «звання полковника» і був тоді заступником Дубинського. Також серед обвинувачених громадянин України Леонід Харченко, відомий як «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

Столиця Шляхта

За добу бойовики стріляли дев’ять разів – штаб ООС

Гібридні російські війська дев’ять разів обстріляли позиції українських військових за добу 31 січня, повідомляє штаб Операції Об’єднаних сил 1 лютого.

Зокрема обстріли зафіксували поруч із Водяним на Приазов’ї – з міномету 120-го калібру, а також автоматичних станкових, станкових протитанкових та підствольних гранатометів, а також великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

За даними штабу, для коригування вогню противник використав безпілотний літальний апарат «КРИЛО», який «вчасно був подавлений засобами радіоелектронної боротьби».

«Неподалік Лебединського збройні формування Російської Федерації здійснили провокаційний обстріл з міномету 82-го калібру, а біля населеного пункту Піски – з автоматичних станкових гранатометів. Поблизу Опитного ворог випустив кілька черг в бік українських позицій зі стрілецької зброї, а в передмісті Авдіївки – ще й з великокаліберного кулемета. Бойових втрат серед наших захисників немає», – йдеться у зведенні.

Читайте також: «Перемир’я» добігає кінця, Росія відштовхує ОРДЛО: тиждень на Донбасі

З початку доби 1 лютого штаб зафіксував один випадок порушення режиму припинення вогню – поблизу Авдіївки з ручного протитанкового та підствольного гранатометів.

Незаконне збройне угруповання «ДНР» напередодні звинуватило Збройні сили України в обстрілі окупованої ним території вранці 31 січня. Аналогічне угруповання «ЛНР» таких заяв не робило.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.