Showing: 19901 - 19925 of 20,584 RESULTS
Столиця Шляхта

2836: Україна показала новий максимум захворюваності на COVID-19 за добу

В Україні за минулу добу виявлено 2836 нових випадків інфікування коронавірусом, що є найбільшою кількістю від початку пандемії. Про це свідчать дані Системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО. Померли за попередню добу 50 людей, одужали 1036 пацієнтів.

Найбільше нових випадків підтвердили у Харківській області (380), в Києві (315) та на Тернопільщині (226).

Загалом станом на 5 вересня в Україні виявили 133 787 випадків коронавірусу, померли 2811 людей, одужали – 61 649.

Столиця Шляхта

Степанов запевнив, що Україна повністю забезпечена вакцинами

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов запевнив, що Україна повністю забезпечена необхідними вакцинами. Про це він сказав під час брифінгу 4 вересня.

«На сьогодні ми забезпечені всіма вакцинами, всіма, підкреслюю. І для нас дуже важливо, щоб не було якихось інших спалахів захворюваності», – наголосив Степанов.

В Україні існує календар профілактичних щеплень, який передбачає обов’язкову вакцинацію проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту.

Крім того, Міністерство охорони здоров’я рекомендує вакцинуватися від вітряної віспи, папіломавірусу, гепатиту, грипу, пневмококової, менінгококової та ротавірусної інфекцій.

 

Раніше Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що В Україні обговорюють відновлення вітчизняного виробництва вакцин. «Ви, мабуть, знаєте, що в Україні було повністю, мабуть, ще в 1990-их роках зруйноване виробництво будь-якої вакцини. Зараз ми неодноразово говорили з президентом країни, щоб ми почали відновлювати виробництво вакцини. Це стосується грипу, це стосується інших вакцин, які ми кожного року використовуємо», – сказав міністр в ефірі програми «Суботнє інтрев’ю».

Степанов вважає, що в Україні є відповідний науковий потенціал.

Столиця Шляхта

В АРМА відповіли на звинувачення «1+1 Media» щодо конкурсу на управління медіа холдингом Курченка

Заступник голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Володимир Павленко прокоментував закиди щодо непрозорості конкурсу на управління «Українським медіа холдингом», які напередодні оприлюднила група «1+1 Media».

За твердженням групи, яка також є учасником конкурсу, АРМА вимагає від претендентів на управління УМХ отримати дозвіл від власника цих активів на управління у вигляді корпоративних прав. Тобто компанія, яка хоче керувати УМХ, повинна погодити свої дії з його власником. У розмові з Радіо Свобода Павленко пояснив, що ця норма напряму прописана в законі про АРМА.

«В чому специфіка цього активу? «Український медіа холдинг» – це 73 юридичні особи, тобто це корпоративні права. Управління корпоративними правами, на відміну від управління нерухомістю чи рухомістю, автомобілями, приміщеннями, має свою специфіку. Ця специфіка виписана в законі про АРМА, частина 7 статті 21. Там написано, що для управління корпоративними правами або акціями управитель повинен отримати попередньо згоду власника», – сказав Павленко.

Читайте також: Малюська розповів, що «Межигір’ям» фактично керують активісти

За словами заступника голови Агенства, цю вимогу АРМА не прописувала окремо в умовах конкурсу, коли проводила його вперше, і ніхто з учасників її не виконав. Він зауважив, що АРМА ініціювала в парламенті законопроєкт, який скасовує обов’язкове узгодження з власниками активів для отримання корпоративних прав. Але наразі ця норма чинна.

«Як здійснювати управління юридичною особою? Треба туди поставити директора свого. Для цього треба ухвалити рішення загальних зборів. Для прийняття рішення загальних зборів про зміну директора, судячи з нашого закону, треба згода власника. Ніхто нічого про це не казав. Враховуючи, що ніхто нічого про це не казав першого разу, ми спеціально включили цю вимогу, коли оголошували конкурс другого разу. Для того, щоб кожен управитель пояснив, що він буде з цим робити, які в нього плани, як він буде отримувати цю згоду», – каже Павленко.

Він також звернув увагу на тезу про те, що АРМА змінило вимоги до ключових конкурсних документів, як стверджують в «1+1 Media». За словами представника Агентства, всі учасники, в тому числі і «1+1 Media», виконали нові вимоги до оформлення документів. Зміни, додає він, полягали переважно в тому, що АРМА розробило положення про порядок відбору управителя.

Читайте також: НАБУ називає «надуманими» підстави, через які ВРП відмовилася відсторонити Вовка і його колег

Ці моменти не є критичними для будь-кого з управителів. Це більше схоже на те, що кожен хоче створити ажіотаж чи наперед всіх у всьому звинуватити. Схоже на спроби маніпулювати нашою думкою через такі повідомлення», – припустив Павленко.

Ще одне твердження «1+1 Media» полягало в тому, що АРМА вимагає в учасників конкурсу надати письмове запевнення в непідконтрольності бенефіціарам «УМХ». Як пояснює представник Агентства, установа і так, незалежно від заяв учасників, перевіряє цей критерій. Він також прокометував заяву про те, що зміни у вимогах нібито лобіює один з учасників – фірма «Видавництво «Український Медіа Дім».

«Я не знаю, як це правильно прокоментувати. Вони (учасники – ред.) всі намагаються щось якось лобіювати, в тому числі використовуючи свої медіа майданчики для того, щоб створити цю шумиху, звинуватити наперед у чомусь… Вони їх використовують всі, кожен по-своєму, але це жодним чином не впливає на нашу діяльність», – стверджує Павленко.

Прийом документів від учасників повторного конкурсу на управління «УМХ» завершився 28 серпня. Павленко не називає точної дати, коли буде відомо ім’я переможця, проте припускає, що результати будуть оголошені наступного тижня або через тиждень.

Кінцевим бенефіціаром «Українським медіа холдингом» (UMH) є Сергій Курченко – підприємець часів президента Віктора Януковича, нині втікач до Росії, якого називали «гаманцем Януковича».

У грудні 2017 року рішенням суду був накладений арешт на цінні папери, корпоративні й інтелектуальні права, а також частину нерухомого майна цього холдингу. У вересні 2019-го суд передав майнові й корпоративні права групи «Український медіа холдинг» в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА).

Столиця Шляхта

ВАКС знову подовжив Гримчаку запобіжний захід

Вищий антикорупційний суд залишив колишнього заступника міністра з питань окупованих територій Юрія Гримчака. Про це рішення суддя заявив на засіданні 3 вересня.

«Суд… постановив клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу (домашнього арешту) Гримчаку Юрію Миколайовичу задовольнити», – заявив він.

Відтак Гримчак залишатиметься під нічним домашнім арештом (з 22 вечора до 6 ранку) до 2 листопада 2020 року включно. Крім того, він повинен утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим Ігорем Овдієнком та свідками у справі, а також службовцями Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури, а також представниками компанії «Катран-К», яка також фігурує в справі.

Читайте також: Антикорупційний суд закрив справу Омеляна про недостовірне декларування

Юрія Гримчака і брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня 2019 року у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Перед затриманням вдома у заступника міністра пройшов обшук. Їм інкримінували злочин за статтею про шахрайство.

15 серпня минулого року Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, «бралися кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд» і «вирішення цивільного позову у Верховному суді». Спочатку у грудні з-під варти звільнили Овдієнка, а пізніше після зменшення втричі застави звільнили і Гримчака – він мав носити електронний браслет, здати закордонний паспорт і перебувати під нічним арештом.

Столиця Шляхта

У масках вовків і суддівських мантіях: активісти вимагали реакції від Зеленського на «плівки Вовка» – фоторепортаж

Активісти Центру протидії корупції, «Автомайдану» та DEJURE обмотали «президента» плівками під звучання записів із ОАСК

Столиця Шляхта

Штаб ООС повідомив про загибель військового під час ліквідації пожежі на Луганщині

Один з військових, які брали участь у протидії пожежі в Луганській області, загинув, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

За повідомленням, загиблий – старшина Артем Бондаренко. Раніше його вважали безвісти зниклим.

«Тіло військовослужбовця знайшли під завалами бліндажа. Як стверджують побратими, в той час, коли вони гасили пожежу, що стрімко наближалася до позицій, Артем займався евакуацією військового майна. Командування Об’єднаних сил висловлює глибокі співчуття рідним та близьким загиблого воїна», – повідомляє штаб.

Раніше 3 вересня міністр оборони Андрій Таран повідомив на брифінгу, що один з військових зник безвісти.

Як повідомила ДСНС, 2 вересня внаслідок надзвичайної пожежної небезпеки на території Луганської області зафіксували 24 загоряння сухої трави на площі близько 1 тисячі 200 гектарів. Станом на 7-му годину 3 вересня ліквідовано 16 пожеж. Двоє військових отримали опіки.

Столиця Шляхта

У ООН повідомили про кількість жертв бойових дій на Донбасі

Управління верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода порахувало загальне число жертв бойових дій на Донбасі з 14 квітня 2014-го до 31 липня 2020 року.

«УВКПЛ оцінює загальну кількість жертв (жертвами ООН називає і загиблих, і поранених – ред.), пов’язаних з конфліктом в Україні (з 14 квітня 2014 року до 31 липня 2020 року), у 42 000-44 000: 13 100–13 300 убитих (не менше ніж 3 367 цивільних осіб, у тому числі 298 загиблих на борту рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» 17 липня 2014 року; приблизно 4 150 українських військових і приблизно 5 700 членів озброєних угруповань); і 29 500–33 500 поранених (7 000–9 000 цивільних осіб, 9 700–10 700 українських військовослужбовців і 12 700-13 700 членів збройних формувань)», – повідомили в Управлінні верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

За даними ООН, за весь період конфлікту жертви серед цивільних осіб становлять близько 25–26 відсотків від загальної кількості пов’язаних з конфліктом смертей. Така ж статистика з пораненнями.

«Однак слід зазначити, що ця пропорція істотно змінилася з роками: з 33–34 відсотків у 2014 році (один мирний житель убитий на двох українських солдатів або членів збройних формувань) до 4–5 відсотків у 2019–2020 роках: один випадок загибелі мирного жителя… на 20–22 загиблих українських військових або членів збройних угруповань у результаті обстрілів, вогню зі стрілецької зброї і інцидентів, пов’язаних з мінами», – повідомили у ООН.

Як зазначили в ООН, до статистики смертей військових віднесли і випадки, не пов’язані безпосередньо з воєнними діями, зокрема загиблих внаслідок ДТП у зоні бойових дій, необережного поводження зі зброєю, хвороби під час служби, вбивств та самогубств. Ці випадки складають близько 30 відсотків від загальної кількості.

Повідомляється також, що у 2019–2020 роках до 40 відсотків смертей військових у зоні конфлікту були наслідком хвороб, вбивств, самогубств, дорожніх інцидентів та інших причин, не пов’язаних з боями.

Бойові дії на сході України розпочалися після того, як Росія незаконно анексувала Крим, а підтримані нею проросійські бойовики почали захоплювати державні установи та штурмувати військові частини на Донбасі.

Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. На Росію ЄС, США й інші країни наклали економічні й політичні санкції.

Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати «хіба що російські добровольці».

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу українські військові не повідомляють про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.

Столиця Шляхта

Фільм «Номери» за п’єсою Сенцова вийде в прокат у листопаді

Фільм «Номери» за однойменною п’єсою колишнього політв’язнів Кремля, українського режисера Олега Сенцова виходить у широкий прокат 19 листопада. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Текст п’єси «Номери», яка лежить в основі фільму, був написаний Олегом Сенцовим ще до ув’язнення, у 2011 році. У 2018 році був поставлений спектакль, над яким працювала режисер-постановник Тамара Трунова.

Над фільмом «Номери» працював тандем двох режисерів – Олега Сенцова, який під час роботи над фільмом перебував у російській колонії, і Ахтема Сеітаблаєва, який допомагав втілювати задум на знімальному майданчику разом з продюсером фільму Ганною Паленчук. Робочий процес Сенцов та Сеітаблаєв обговорювали у листах, яких, за словами Поленчук, було більше сотні.

Прем’єра фільму відбулася у рамках спеціальної програми 70-го Берлінського кінофестивалю у лютому цього року.

Картина є копродукцією України (435 FILMS) та Польщі (Apple Film Production) за підтримки Міністерства культури України та Польського інституту кіно.

Столиця Шляхта

Літо в Києві стало другим найспекотнішим з 1881 року – обсерваторія

Київське літо 2020 року стало другим найспекотнішим з 1881 року, повідомила Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.

Середня температура повітря становила 21,7 градуса, що на три градуси перевищило кліматичну норму.

«Найхолодніше було на початку календарного літа – 2 та 3 червня, коли температура під ранок опустилась до 5,5 градуса, а найспекотнішим виявилось 20 серпня, коли температура після полудня піднялась до 34,1 градуса. Днів зі спекою, яка перевищила 30 градусів було 25, причому майже порівну в кожний місяць. За літо встановлено шість температурних рекордів», – заявили в обсерваторії.

Кількість опадів за літо на проспекті Науки становила 55% кліматичної норми. Воно увійшло в десятку найсухіших у Києві з 1891 року.

Столиця Шляхта

У Чехії відкрився Центр гуманітарної допомоги Україні – відео

У Празі відкрився новий Центр гуманітарної допомоги Україні. Його організатори – чеські та українські волонтери, які шостий рік возять на Донбас ліки для воїнів, одяг, іграшки та шкільне приладдя для дітей. Планується, що Центр виконуватиме не лише гуманітарну функцію, але й інформаційну, адже російська агресія в Україні вже давно зійшла з перших шпальт та телевізійних новин, а російська пропаганда успішно і цілеспрямовано працює, ускладнюючи волонтерам роботу на підтримку України.

Столиця Шляхта

Кліматологи назвали найтепліший день літа 2020 року в Києві

Середньомісячна температура повітря в Києві на 2,8 градуса була вищою за кліматичну норму, повідомила Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського. Вона становила 21,4 градуса. Найспекотнішим днем літа стало 20 серпня.

«Найхолодніше у Києві було 15 серпня, коли мінімальна температура під ранок опустилась до 11 градусів, а найспекотніше – 20 числа, коли максимальна температура після полудня піднялась до 34,1 градуса і виявилась найвищою за нинішнє літо. У серпні було 9 днів з температурою вище 30 градусів», – заявили в обсерваторії

Опадів у столиці на проспекті Науки випало лише 31 мм, що склало 45% кліматичної норми.

Столиця Шляхта

У 13 років в армію. Як військовий ліцей вперше набирає на навчання дівчат (відео)

1 вересня 2020 року у навчально-оздоровчому комплексі Київського військового ліцею імені Івана Богуна, де навчаються учні 8 та 9 класу, було особливим. Адже вперше за його історію там навчатимуться дівчата. Їм всього по 12-13 років, але вони вже знають, ким хочуть бути у майбутньому. Утім перше вересня новоспечені ліцеїсти провели не лише у формі, а й у масках та без батьків. Через карантинні обмеження рідні спостерігали за урочистостями через онлайн трансляцію.

Столиця Шляхта

Маріїнський палац у Києві з 4 вересня відкривають для екскурсій – Мінкультури

Церемоніальна резиденція президента України, яка розміщується в Маріїнському палаці в центрі Києва, стане доступною для екскурсій з 4 вересня, повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

Згідно з повідомленням, відвідати палац можна буде в п’ятницю, суботу та неділю, з 10:00 до 17:00. Екскурсія триватиме 45 хвилин і коштуватиме 150 гривень (для пільгових категорій громадян – 75 гривень). Безкоштовними екскурсії будуть для дітей до семи років.

Для цього необхідно попередньо забронювати дату та час свого візиту на сайті m-palace.com.ua, а безпосередньо перед початком екскурсії – купити квиток.

Повідомляється, що щочетверга доступ до палацу матимуть тільки організовані групи школярів.

Під час екскурсії палацом можна буде ознайомитися з експозицією картин і подарунків президентів України, церемоніальною залою і залою для переговорів.

«Цей палац має довгу та складну історію. Але це також частина української історії. І я вважаю, правильно відкрити двері палацу для всіх людей, всіх українців, щоб кожен зміг торкнутися сторінок цієї історії: інколи драматичних, а інколи – визначних», – цитує слова президента України Володимира Зеленського його Офіс.

Маріїнський палац у Києві є пам’яткою палацової архітектури стилю бароко і внесений до реєстру пам’яток національного культурного надбання. Палац був на реставрації з 2003-го до 2017 року.

Столиця Шляхта

У Freedom House закликали владу України реагувати на погрози насильства на ґрунті ненависті

Правозахисна організація Freedom House закликали правоохоронні органи України реагувати на відкриті погрози насильства на ґрунті ненависті. Відповідна заява з’явилася на сайті організації як реакція на інциденти в Харківській області та в Одесі 29 і 30 серпня.

«Недавні напади на мирних прихильників прав людини ЛГБТ, а також ромів, є невідкладним нагадуванням про те, що до погроз насильства на ґрунті ненависті повинна серйозно ставитися державна влада, яка несе відповідальність за запобігання такого насильства і реагування на нього», – заявив директор представництва Freedom House в Україні Метью Шааф.

Він заявив, що обом інцидентам передували «численні погрози насильства в соціальних мережах та в інших місцях».

«Той факт, що напади мали місце в присутності правоохоронних органів, які не були готові впоратися зі стрімким наростанням погроз, підкреслює той факт, що винні в насильстві на ґрунті ненависті, як і раніше, залишаються безкарними в Україні. Особи, відповідальні за напади в Харкові і Одесі, повинні бути притягнуті до відповідальності, відповідно до чинного законодавства, а уповноважені органи мусять вжити рішучих дій щодо вдосконалення правової бази України для запобігання насильству на ґрунті ненависті та реагування на нього, відповідно до міжнародних стандартів захисту прав людини», – додав він.

29 серпня Суспільне повідомило, що кількасот жителів селища Андріївка Харківської області закидали яйцями і камінням будинок, у якому живуть роми. Вимогою учасників акції протесту було виселення всіх осіб ромської національності через, як вони заявили, «погіршення криміногенної ситуації в селі». 19 серпня в бійці буцімто з ромами постраждав місцевий житель. Жінки з ромських сімей заявили, що ніхто з ромів до бійок не причетний. Повідомлялося, що поліція вивезла ромські сім’ї подалі від епіцентру конфлікту.

30 серпня видання «Думська» повідомило, що в Одесі закінчилося бійкою проведення «Маршу рівності». За повідомленнями, побилися представники ЛГБТ-спільноти та члени праворадикальної організації «Традиція і порядок». У поліції відзначили, що в «результаті неправомірних дій до медичного закладу доставили двох поліцейських», всього були затримані більш ніж десяток осіб.

31 серпня поліція уточнила, що затримала 17-річного хлопця, якого підозрюють у травмуваанні поліцейського на Думській площі в Одесі, де планувалася акція ЛГБТ-спільноти в рамках фестивалю квір-культури «ОдессаПрайд-2020». До адміністративної відповідальності притягнули 12 осіб. Ще 3 неповнолітніх після взяття пояснень передали батькам. За даними поліції, по медичну допомогу до лікарів з попереднім діагнозом «хімічний опік очей, обличчя та шиї першого ступеня» звернулася 24-річна учасниця акції.

Столиця Шляхта

Теніс: українська тенісистка Леся Цуренко знялася з Відкритого чемпіонату США

Українська тенісистка Леся Цуренко, яка 31 серпня мала зіграти на Відкритому чемпіонаті США (US Open), знялася зі змагань, повідомляє «Тенісний портал України». Цуренко мала зіграти з американкою Медісон Бренгл. Про причину відмови вступати у боротьбу наразі невідомо.

Раніше цього місяця Цуренко знялася з турніру в Празі через проблеми з лівим ребром.

Місце українки в основній сітці зайняла Аріна Родіонова з Австралії.

Тим часом, українка Ангеліна Калініна, яка відкрила ігровий день у Нью-Йорку, поступилася лідеру посіву, чеській тенісистці Кароліні Плішковій: 4:6, 0:6. А от Марта Костюк успішно дебютувала в основній сітці турніру в США, здолавши росіянку Дар’ю Касаткіну 6:1, 6:2.

Також на турнірі виступають Катерина Бондаренко, Катаріна Завацька, Даяна Ястремська і Катерина Козлова.

Перша ракетка України та п’ятий номер світового рейтингу Еліна Світоліна не братиме участь у першому від початку пандемії коронавірусу турнірі серії «Великого слему».

Не поїхали до США і перша та друга ракетки світу – австралійка Ешлі Барті та румунка Сімона Халеп. З топ-10 у Нью-Йорку також відсутні – канадка Б’янка Андреєску (6 ракетка світу), голландка Кікі Бертенс (7), швейцарка Белінда Бенчіч (10).

Столиця Шляхта

Захист журналіста Ткача ініціював передачу справи про можливе прослуховування до СБУ

Захист журналіста-розслідувача програми «Схеми» Михайла Ткача подав клопотання до прокуратури з проханням передати кримінальне провадження про ймовірне прослуховування або спроби його встановити в помешканні журналіста до Служби безпеки України.

Клопотання про це до Київської місцевої прокуратури № 10 подав адвокат журналіста Анатолій Попов. Адвокат наголошує на неефективності проведення розслідування слідчими Національної поліції України. До того ж кримінальна стаття, за якою відкрите провадження («незаконне використання засобів отримання інформації»), – це підслідність Служби безпеки України, а тому передача справи у СБУ може прискорити слідство, пояснив Анатолій Попов у коментарі Радіо Свобода.

«По-перше, стаття 359, частина 1, за якою відкрите провадження, не належить до підслідності поліції взагалі. Тобто це підслідність СБУ, куди поліції було доцільно не тільки звертатися по допомогу для проведення перевірки із застосуванням спеціальної техніки, але й повністю якомога швидше передати матеріали справи. По-друге, у нас склалось враження, що у поліції немає великого прагнення дати відповіді на всі запитання в рамках розслідування. А через несвоєчасні дії вже могла бути втрачена частина речових доказів», – зазначив адвокат Попов у коментарі Радіо Свобода.

У клопотанні йдеться про те, що станом на 31 серпня додаткового огляду місця події із використанням спеціального обладнання, яким можуть бути виявлені приховані засоби негласного зняття інформації (прослуховування), не проведено, що прямо вказує на неефективність досудового розслідування.

За словами адвоката, слідчий – начальник сектору дізнання відділу поліції № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві, старший лейтенант поліції Сергій Хоморецький обіцяв, що спецогляд проведуть ввечері 8 серпня. Згодом перевірку перенесли на наступний день, втім, 9 серпня слідчий у справі повідомив, що у структурі Міністерства внутрішніх справ немає потрібного обладнання, тому «вирішується питання про залучення Служби безпеки України».

У подальшому слідчі повідомили, що було зроблено два запити до Служби безпеки України про залучення її фахівців із метою проведення додаткового огляду місця події із використанням спеціальної техніки, якою можуть бути виявлені приховані засоби негласного зняття інформації (прослуховування), з метою належного збору доказів у справі. «Проте від Служби безпеки України на зазначені запити надійшли формальні відмови, а своїми силами орган досудового слідства Національної поліції України провести зазначений вид слідчої дії неспроможний», – мовиться в клопотанні.

«У Служби безпеки в розслідуванні справ за цією статтею є значно більше досвіду, засобів і можливостей, які допомогли б з’ясувати, хто насправді і з якою метою намагався отримати інформацію щодо журналіста», – зазначає адвокат Попов у коментарі Радіо Свобода.

17 серпня головна редакторка Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова зустрілася з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим і керівництвом Національної поліції через підпал автомобіля водія програми журналістських розслідувань «Схеми» Бориса Мазура і через можливе прослуховування журналіста програми Михайла Ткача.

Після цієї зустрічі заступник директора Департаменту комунікації МВС Ярослав Тракало на своїй сторінці у мережі Facebook відзначив, що розслідування справ щодо журналістів буде максимально об’єктивним і відкритим для суспільства. «Виконавці і, головне, замовники мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Слідство триває», – мовиться у повідомленні. Також він підкреслив, що будь-які форми тиску на засоби масової інформації є неприпустимими.

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою негласного стеження (тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ із різних під’їздів). Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

11 серпня програми Ткач подав скаргу на бездіяльність слідчих Національної поліції України, які не провели перевірку місця подій спеціальним обладнанням для виявлення прослуховувального обладнання і слідів його встановлення чи зняття, а під час огляду приміщення користувались лише «підручними засобами».

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці і відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача і виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, ймовірно, свідчать саме про спроби встановити прихований пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи мова йде про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; і про те, хто може за цим стояти.

Поліція розпочала два кримінальні провадження через ситуацію з Михайлом Ткачем (за статтями про порушення недоторканності приватного життя і про незаконний обіг та використання прихованих записувальних пристроїв).

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інциденти, які могли сприяти створенню загрозливого середовища для журналістів в Україні.

Журналісти низки видань і представники руху «Медіа за усвідомлений вибір» 8 серпня оприлюднили відкриту заяву, в якій відзначили, що «схвильовані втручанням у роботу свого колеги журналіста-розслідувача програми «Схеми: корупція в деталях» Михайла Ткача», і виступили з вимогою розслідувати ймовірне прослуховування його оселі.

Столиця Шляхта

Школи та СOVID: як у Європі відновлюють роботу навчальних закладів (відео)

Уряди країн Європи готуються знову відновити роботу шкіл у найближчі дні до нового навчального року: експерти галузі охорони здоров’я кажуть, що для дітей життєво важливо відновити освіту. Більшість учнів не відвідували школу протягом шести місяців після того, як у березні були введені карантинні заходи для стримування пандемії коронавірусної хвороби. За повідомленням Генрі Ріджвелла, деякі профспілки вчителів висловили стурбованість з приводу безпеки персоналу, оскільки рівень інфікування у Європі продовжує зростати.

Столиця Шляхта

У МОН розповіли про алгоритм дій, якщо в учня чи працівника школи підозра або підтверджено COVID-19

Міністерство освіти і науки України розробило алгоритм для директорів шкіл, як діяти у випадку підозри або підтвердженої хвороби COVID-19 в учня або працівника школи.

«Якщо в учня виявлено ознаки гострого респіраторного захворювання, його необхідно ізолювати у спеціальному приміщенні школи й невідкладно зв’язатись із батьками, а якщо COVID-19 підтвердився, клас такого учня направляється на самоізоляцію і переходить на дистанційне навчання», – повідомило Міносвіти 31 серпня.

Крім того, вказується, що, якщо дитина налякана, працівник закладу, який супроводжує таку дитину, має заспокоїти її та залишатись із нею в окремому приміщенні, яке добре провітрюється, не знімати маску і дотримуватись дистанції.

«Медичний працівник або уповноважена особа телефонує батькам або сімейному лікарю, за потреби викликає швидку допомогу та відправляє дитину додому з її батьками або представниками. Крім того, медичний працівник або уповноважена особа має надіслати екстрене повідомлення про підозру на захворювання до лабораторного центру, зареєструвати випадок, в подальшому співпрацювати з епідеміологами й допомогти визначити коло контактних осіб», – йдеться в повідомленні.

За даними Міносвіти, якщо захворювання підтвердилось і в контактних осіб хворого учня, директор школи може ухвалити рішення «про перехід на дистанційне навчання кількох класів або всієї школи залежно від кількості підтверджених випадків».

«Важливо не розголошувати імені хворого учня або того, в кого підозрюють COVID-19 – це питання лікарської таємниці та убезпечення від можливого булінгу і стигматизації через коронавірусну хворобу. Якщо на COVID-19 захворів учитель або працівник закладу освіти, працівники, які перебували в контакті з хворою особою, не виходять на роботу та невідкладно звертаються за медичною допомогою», – повідомили у МОН.

Читайте також: МОЗ надало рекомендації щодо навчання за умов COVID-19

Т.в.о. міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет заявив, що  директори шкіл мають створити умови для соціального дистанціювання та уникнення скупчень, а також обладнати місця для обробки рук антисептиком та збору використаних масок і рукавичок.

Раніше влада повідомила, що навчання в українських школах, за винятком місцевостей у «червоній зоні», розпочнеться 1 вересня. Для цього були розробоені спеціальні рекомендації, зокрема враховані маршрути учнів та графік допуску до навчальних закладів.

 

Столиця Шляхта

«До школи у масках» – як в Чехії готуються до 1 вересня – відео

До нового навчального року активно готуються у Європі. У більшості країн діти до шкіл першого вересня все ж підуть. Зокрема у Чехії, яка однією з перших країни Європи вводила карантин та виходила з нього – вже майже готові до відновлення навчання, яке було призупинене ще у березні. Щоправда навчання буде відбуватися із певними обмеженнями. Якими саме та чи не бояться батьки відправляти своїх дітей до школи розкажуть кореспонденти Радіо Свобода.

Столиця Шляхта

У Києві відбувається гранд-концерт «Зірки світової опери»

На Софійській площі в Києві відбувається гранд-концерт «Зірки світової опери».

У події беруть участь Людмила Монастриська, Ольга Кульчинська, Валентина Плужнікова, Валентин Дитюк, Андрій Бондаренко, Євген Орлов. Диригент – Віктор Плоскіна. Скрипка – Богдана Півненко.

 

Під час концерту лунає світова класика: Моцарт, Доніцетті, Гуно, Масканьї, Верді, Россіні, Бізе, Оффенбах, Лисенко та Скорик.

Столиця Шляхта

В Україні за добу виявили понад дві тисячі нових хворих на COVID-19 – РНБО

За минулу добу, 29 серпня, в Україні виявили 2096 нових хворих на COVID-19, 35 людей померли, 596 пацієнтів одужали, свідчать дані РНБО.

Загалом кількість інфікованих в Україні становить 119 074 особи, померли від початку пандемії 2 527 людей, одужали 56 734 пацієнти тисяч.

Кабінет міністрів 26 серпня продовжив адаптивний карантин в Україні до 31 жовтня 2020 року, посиливши деякі обмеження.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 майже досягла 25 мільйонів, померли понад 842 тисячі людей, одужали 16,4 мільйона пацієнтів.

Столиця Шляхта

Степанов розповів про гроші з «коронавірусного фонду»

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, чому частина грошей з Фонду боротьби з COVID-19 пішла на «Велике будівництво», так: «Це рішення Верховної Ради». 

І додав стосовно витрачених з цього фонду грошей на медицину: «Це було 2,9 мільярда на засоби індивідуального захисту і на наші лабораторні центри. Це 5,3 мільярда, які пішли по «Великому будівництву» саме на забезпечення лікарень відповідною медичною технікою. Те, що ми закуповуємо. Це комп’ютерні томографи, ангіографи і решта обладнання. Це 15,8 мільярда, які були додатково передбачені саме на процес лікування, на підвищену зарплату. Звичайно, це кошти, які у тому числі в нас зараз йдуть на підвищення зарплати, починаючи з 1 вересня, теж ми використовували кошти, які були у «ковідному» фонді».

Крім того, міністр охорони здоров’я додав: «Можу і далі говорити, що нам треба додатково, додатково і додатково кошти на систему охорони здоров’я, усвідомлюючи, що той стан, в якому знаходяться наші лікарні… Бо 29 років, коли ніхто нічого не робив. Я маю на увазі глобально. І ми тільки зараз почали цей шлях».

 

18 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Для фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом уряд створив окремий фонд розміром у майже 65 мільярдів гривень. Фонд боротьби з COVID-19 наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проєктів. Частину фінансування також забрали з фонду регіонального розвитку, фонду енергоефективності, Верховного та Конституційного судів тощо.

На початку червня стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менше половини. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.

В Україні від початку пандемії захворіли на COVID-19 119 074 особи, померли 2 527 людей, одужали 56 734 пацієнти тисяч.

 

 

Столиця Шляхта

В Україні завтра спека до +33 градусів

В Україні у неділю, 30 серпня, очікується спека до +33 градусів. Про це свідчать дані Укргідрометцентру.

Вночі прохолодніше буде на сході – +11…13, у центрі – +14…16, на решті території – +16…19, на півдні місцями до +21 градуса.

Вдень у всіх регіонах країни буде спекотно – +30…33. Опадів синоптики не прогнозують.

У Києві вночі очікується +16…18, вдень – +30…32.

 

Столиця Шляхта

Підозрюваного в підпалі авто «Схем» арештували на 2 місяці з можливістю вийти під заставу

У п’ятницю, 28 серпня, Броварський міськрайонний суд обрав підозрюваному у причетності до підпалу автомобіля програми журналістських розслідувань «Схеми» запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб з можливістю внести заставу у розмірі 175 650 грн. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода з місця подій.

Броварська прокуратура клопотала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без можливості вийти під заставу. Прокурори вказували, що підозрюваний родом із Луганщини, а тому може переховуватися від слідства на непідконтрольних Києву територіях області.

У цілях слідства сторона обвинувачення попросила не називати імені і прізвища підозрюваного.

Захисники під час судового засідання заперечили будь-які ризики, наведені прокуратурою, водночас не були проти запобіжного заходу. Утім, вони просили домашній арешт.

При цьому адвокат потерпілої сторони – водія програми «Схеми» Бориса Мазура, який є власником підпаленого автомобіля – також наполягав на триманні під вартою без можливості вийти під заставу.

Під час засідання підозрюваний відмовився свідчити проти себе у залі суду.

Після годинного перебування у нарадчій кімнаті суддя Ганна Білик визначила запобіжний захід у вигляді на 60 діб з можливістю внести заставу у розмірі 175 650 грн.

Раніше поліція повідомила, що затримали двох осіб, які ймовірно причетні до підпалу автомобіля. У МВС уточнили, що один із затриманих – житель Луганської області, інший – киянин. Ще дві особи оголошено в розшук.

«Ми бачимо великий ризик для подальшого розслідування. Призначена судом застава порівняно невелика, і її можуть швидко внести або родичі підозрюваного, або ті, кому вигідне його швидке звільнення з-під варти. Оскільки він лише підозрюваний у підпалі, і може дати свідчення на організаторів, або й замовників. Натомість, якщо він вийде на свободу і буде переховуватись від слідства – це значно зашкодить ефективності подальшого розслідування. Як ми знаємо, інших два підозрюваних вже переховуються від слідства», – коментує рішення суду адвокатка Бориса Мазура, юристка ІРРП Оксана Максименюк.

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший»), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Поліція через підпал автомобіля розпочала кримінальне провадження за статтею про умисне знищення або пошкодження майна. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання».

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу якнайшвидше розслідувати інцидент.

Крім того, провести ретельне і прозоре розслідування підпалу автомобіля закликав Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ), правозахисна організація Freedom House, Міжнародна та Європейська федерації журналістів, низка українських політиків та дипломатів, зокрема посольства США в Україні.