July 2020

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що мінкульт збирається «оновити цифрову спроможність міністерства».

За словами міністра, у відомстві планують створити єдину онлайн платформу, де розмістять усі українські культурні продукти, як то українські вистави чи фільми, для загального доступу. 

«Не існує сайту, на якому можна зайти і подивитися ті прекрасні відео, які я вже бачив, які існують в наших ансамблів, записи театрів тощо. Ми хочемо це створити (онлайн платформу – ред.), щоб тицьнувши одну кнопочку, можна було побачити все те, що має бути надбанням для громадськості. Крім технічного питання, потрібно вирішити ще питання авторських прав, і я сподіваюся, що в недалекому майбутньому такий ресурс буде створений», – сказав Ткаченко. 

За  словами Олександра Ткаченка, на такій платформі також можуть бути розміщені українські фільми, котрі виготовлялися за державні гроші. 

Читати по темі: Український фільм «Мої думки тихі» вийде на HBO Europe – Держкіно

 
…

Голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів отримала позитивні результати тесту на коронавірус. Як повідомив очільник Міністерства культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у фейсбуці, у зв’язку з цим колектив відомства перевели на карантин.

«Мар’яна Олеськів, очільниця Державного агентства розвитку туризму України, отримала позитивні результати тесту на ПЛР. Співробітники та всі, хто був у контакті з пані Олеськів, проходять тестування. Команда ДАРТ переведена на карантинний режим», – йдеться в повідомленні Ткаченка.

Сам Ткаченко заявив, що за останній тиждень не був у прямому контакті з Олеськів, але здав тест та очікує на результати.

Повідомляється, що сама Олеськів почувається добре.

Станом на ранок 23 липня в Україні зареєстровано 61 851 випадків COVID-19. Від початку епідемії 1551 людей померли і 34 тисячі – одужали.
…

Число людей, які в Україні захворіли на COVID-19 за минулу добу, збільшилась на 856, свідчать дані РНБО.

За минулу добу, 22 липня, 828 людей одужали, 17 померли.

Від початку епідемії коронавірус виявили у 61 851 людини, 34 тисячі пацієнтів одужали, 1551 людей померли.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 23 липня зафіксовано понад 15 мільйонів випадків інфікування коронавірусом, померли понад 623 тисячі людей, одужали більш ніж 8,6 мільйона.​
…

Низка норм постанови Кабміну про запобігання поширення епідемії коронавірусу, ухваленої 10 березня і декілька разів доповненої, суперечать українському законодавству та непропорційно обмежують права людини. Про це повідомляє Центр прав людини «Зміна» з посиланням на Асоціацію українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ).

Автори зазначають, що деякі обмеження були непослідовними або не мали сенсу. Як приклад наводять заборону відвідування парків та лісопаркових зон.

«Ці обмеження спричиняють особливе занепокоєння з огляду на те, що вони могли порушувати право на недоторканність житла (вимога про перевірку режиму самоізоляції особи поліцейськими), право на мирні зібрання (обмеження в кількості осіб, які можуть брати участь у мирній акції), право на свободу віросповідання (заборона відвідувати богослужіння на кладовищах), а також порушували принцип правової визначеності», – мовиться у повідомленні.

Правозахисники також вбачають обмеження прав людини у постановах про обов’язкову обсервацію або самоізоляцію через відсутність механізму проведення медичних перевірок у першому випадку, та обмеження права на пересування у другому.

Крім цього, на думку правозахисників, під час карантинних заходів були запроваджені надмірні обмеження в реалізації права на свободу літніх людей, адже, на їхню думку, заборона залишати помешкання людям, старшим за 60 років, має «очевидні ознаки цілодобового домашнього арешту без відповідного судового рішення».

Через загрозу COVID-19 в Україні Кабінет міністрів запровадив карантин з 12 березня. У травні його почали поступово послаблювати, перейшовши до так званого адаптивного карантину, встановленого з 22 травня до 22 червня. Згодом його продовжили до 31 липня.

22 липня Кабінет міністрів на своєму засіданні продовжив адаптивний карантин до 31 серпня.

Конституційний суд України 2 липня почав розгляд справи за конституційним поданням Верховного суду щодо конституційності окремих положень урядової постанови про встановлення карантину для боротьби з COVID-19. Зважаючи на те, що справу розглядають у формі письмового провадження, після виступу судді-доповідача КСУ перейшов до закритої частини слухання для ухвалення рішення.
…

Під стінами Запорізької обласної ради 22 липня відбувся мітинг проти можливості поновлення заняття у школі з 1 вересня у дистанційній формі. На нього прийшло кількадесят городян, які виступають проти такої форми навчання. Деякі з них були із дітьми.

Олена прийшла на акцію разом з сином Ростиславом, який закінчив перший клас. Вона розповіла кореспонденту Радіо Свобода, що була змушена з чоловіком періодично не виходити на роботу, аби мати можливість займатися з дитиною. Жінка також зазначає, що у неї часто виникала необхідність самій пояснювати сину окремі теми занять, які він не зміг зрозуміти під час відеоуроків.

«Відпрошувалися з роботи, не працювали, не виходили, бо треба було сидіти вдома. Погано він сприймав ці відеоуроки, бо вони ще не зібрані у першому класі. Думаю, що в будь-якому віці діти не організовані, бо нема цього контакту з вчителем. У мене нема педагогічної освіти, щоб я йому пояснила, і він все це зрозумів добре. Він у першому класі, і він ще до кінця не зрозумів, чи складно йому. Мені було складно пояснити йому багато тем, тому була неправильна подача інформації, а треба ж щоб воно засвоювалося з першого класу», – розповіла учасниця акції.

До акції протесту долучилися і окремі випускники шкіл, які побоюються, що з 1 вересня навчання в університетах та коледжах також відбуватиметься у дистанційній формі.

«Важко було виконувати домашні завдання. Вчителям не могла пояснити точно, що я намагаюсь їм донести. Зараз хочу вступати і хочу в коледжі знайомитися з дітьми, спілкуватися, бачитися з викладачами, бо дистанційні заняття – це дуже незручно. Через телефон не можеш повністю виразити себе», – розповіла учасниця акції Анна Герман.

Аналогічні акції 22 липня заявлені у Дніпрі, Харкові та Києві.

Від середини березня українські школярі навчалися дистанційно. В інтерв’ю BBC News Україна 7 липня головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що 1 вересня діти підуть у школу, «але як – це вже питання».

14 липня Міністерство охорони здоров’я України повідомило, що розглядає варіант навчання дітей у школах у дві зміни. Згодом міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу повідомив, що в школах поводитимуть температурний скринінг, дітей та вчителів з температурою не пускатимуть до школи, а батьки будуть зобов’язані користуватися масками, коли приходитимуть до школи. Також планується розробити спеціальний порядок роботи шкіл із 1 вересня/
…

Чоловік, який захопив заручників у Луцьку, вийшов з автобусу сам і дав правоохоронцям себе затримати внаслідок переговорного процесу. Таке пояснення озвучив на брифінгу 22 липня голова управління СБУ у Волинській області Павло Данюков.

Він зазначив, що процес переговорів «залишився поза камерами».

«Відео, яке публікувалося в інтернеті, було обмежено тільки автобусом і терористом, ви не бачили, як на відстані з ним велися переговори. Тому що в нас були підозри, що в автобусі залишився вибуховий пристрій. Він так і залишив, згідно з нашими домовленостями, в автобусі сумку з вибуховим пристроєм. Ми мали пересвідчитися, що в нього немає дистанційного приладу керування цим вибуховим пристроєм, тому що заручники залишалися в автобусі. Йому давалися вказівки підняти руки, якщо ви бачили, опустити руки, повернутися, постояти, подивитися. Ми сканували місцевість приладами виявлення небезпеки для заручників. Тільки після цього до нього підійшли співробітники, по-перше, поліції і СБУ», – сказав Данюков.

Читайте також: Чоловік, який захопив заручників у Луцьку, перебуває в ізоляторі тимчасового тримання – поліція​

Правоохоронець додав, що серед тих, хто підійшов до чоловіка, згодом ідентифікованого як Максим Кривош, був заступник голови Національної поліції Євген Коваль та співробітник СБУ, вдягнений у форму медика.

«Тому ця затримка була викликана професійною необхідністю, а не просто що це був театр», – додав він.

На питання, навіщо вже після затримання на місце події підігнали бронетранспортер, голова обласного управління СБУ відповів, що він мав захистити автобус від можливого нападу з «іншого боку».

«Треба було перекрити автобус від можливих посягань з іншого боку, бо ми не знали, чи є спільники на Майдані. Велися деякі розшукові заходи по встановленню спільників, і деякі були затримані», – сказав Данюков.

Читайте також: Заручники в Луцьку звільнені: хронологія подій та все, що відомо про нападника​

Присутній на брифінгу начальник Головного управління Нацполіції у Волинській області Юрій Крошко додав, що «методи роботи не завжди дозволено розкривати».

На відео затримання Кривоша, які ширяться соціальними мережами, видно, що БТР під’їжджає до автобуса вже після того, як правоохоронці затримали самого чоловіка та вивели з автобуса звільнених заручників.

Зранку 21 липня поліція повідомила, що в Луцьку на Театральному майдані чоловік захопив автобус із близько 20 заручниками. При собі він нібито має вибухівку та зброю. Згодом з’ясувалося, що заручників 13.

Близько 22:00 21 липня силовики затримали чоловіка, який годинами утримував заручників у автобусі в Луцьку. У відомстві додали, що ніхто з них не постраждав.
…

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування щодо колишнього начальника Головного управління Національної поліції Одеської області і ще кількох осіб. Про це обидві установи повідомили 22 липня.

Йдеться про ймовірне незаконне заволодіння партією цигарок, які раніше вилучили з незаконного обігу. За версією слідства, ексголова Нацполіції Одещини, його перший заступник і двоє керівників приватних компаній причетні до продажу контрафактних цигарок.

«Слідство встановило, що керівники приватних компаній у змові з екскерівниками Нацполіції Одещини у 2018 році незаконно заволоділи великою партією контрафактної тютюнової продукції, яка мала статус речових доказів у кримінальному провадженні, що розслідували слідчі ГУ НП Одеської області. Після чого випустили її в незаконний обіг. Йдеться про партію обсягом у сім морських контейнерів, вартість яких, за результатами експертизи перевищує 13 мільйонів гривень», – повідомляє пресслужба НАБУ.

Крім того, за повідомленням Бюро, 20 липня колишнім посадовцям Нацполіції вручили оновлені підозри – з урахуванням фактів про недостовірне декларування. За версією слідства, колишній начальник одеської Нацполіції у 2018 році не задекларував право користування квартирою в Києві на 100 квадратних метрів, а також цінні папери дружини на 1 мільйон гривень.

«Його (голови Нацполіції Одеської області – ред.) експерший заступник не вніс до е-декларацій за 2016-2018 роки відомості про нерухомість, яка належить колишній дружині, з якою підозрюваний пов’язаний спільним побутом, а саме – земельну ділянку із розташованими на ній садовими будинками загальною площею понад 400 квадратних метрів на Одещині, квартиру в центрі Одеси площею понад 60 квадратних метрів. Також ним не задекларована інша квартира, також в центрі Одеси, загальною площею понад 290 квадратних метрів, яка належить йому на праві спільної сумісної власності», – зазначають у Бюро.

Відтак екскерівнику та його заступнику висунули обвинувачення не тільки в привласненні та розтраті майна за допомогою службового становища, а й у декларуванні недостовірної інформації.

Читайте також: Суд змінив запобіжний захід ексочільнику поліції Одещини​

Колишнього керівника національної поліції Одеської області Дмитра Головіна, затриманого 25 липня в Одесі, обвинувачують у продажі контрафактних цигарок, які були речовими доказами, повідомили в липні 2019 року. Його колишнього першого заступника Костянтина Гейка за кілька днів після нього.

Згідно із матеріалами слідства, підприємці у змові з екскерівництвом поліції в 2017 році заволоділи сімома контейнерами тютюнових виборів, які проходили як речовий доказ по одному з кримінальних проваджень. Цигарки були вилучені з обігу, їхня ринкова вартість становила, за офіційною інформацією, до 50 мільйонів гривень.

Дмитро Головін очолював Головне управління Національної поліції в Одеській області з листопада 2016 року по квітень 2019-го.
…

Громадський активіст Сергій Стерненко повідомив 22 липня, коли суд розгляне зміну його запобіжного заходу.

«Засідання по зміні мого запобіжного заходу призначили на 27 липня о 10:00 в Шевченківському суді міста Києва», – йдеться в заяві Стерненка в його Телеграм-каналі.

Читайте також: Стерненко заявив, що розслідування нападу на нього зупинили

Він уточнив, що засідання вестиме суддя Андрій Осаулов.

Зараз Сергій Стерненко перебуває під домашнім арештом. 3 липня Апеляційний суд Києва залишив цей запобіжний захід без змін.

 
…

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило у діях народного депутата з фракції «Слуга народу» Андрія Холодова адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, про що був складений та направлений до суду відповідний протокол. Холодов це називає «політичиним тиском».

У НАЗК встановили, що депутат Холодов діяв в умовах «реального конфлікту інтересів», коли відправив офіційне депутатське звернення до директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артема Ситника з вимогою надати інформацію про результати досудового розслідування у кримінальних провадженнях, в яких може фігурувати сам. 

В агентстві зазначають, що такими діями депутат порушив статтю 28 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена адміністративна відповідальність. Про це йдеться у протоколі від 7 липня, складеному на Андрія Холодова, який НАЗК надало у відповідь на запит журналістів «Схем» ( проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Цьому передувало розслідування «Схем», у якому журналісти викрили народного депутата на зв’язку з тютюновим бізнесом, що могло свідчити про лобіювання депутатом інтересів бізнесу, до якого мала стосунок його родина, а саме – так званої «тютюнової правки» №8 до закону №1049. Після публікації матеріалу та звернень депутатів НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем.

«Холодов А.І., будучи народним депутатом, 07.05.2020 вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: реалізовуючи повноваження народного депутата України, звернувся у власних інтересах (…) до Ситника А.С., директора Національного антикорупційного бюро України, з депутатським зверненням», – йдеться в протоколі про адміністративне порушення, який був складений щодо народного депутата Андрія Холодова 9 липня цього року.

За даними Нацагентства, Андрій Холодов просив директора НАБУ надати йому інформацію про стан та результати всіх досудових розслідувань, які стосуються так званої «тютюнової правки»,яка мала збільшити заробітки для роздрібних торговців цигарками, до закону №1049.

У НАЗК вказують на суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями депутата Холодова: «Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема, корисливих цілях. (…) депутатське звернення може стосуватися виключно питань, пов’язаних із депутатською діяльністю – наголошують у Нацагентстві, посилаючись на закон «Про статус народного депутата».

«Зазначеними діями Холодов А.І. вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч. 2 статті 172-7 Кодексу Про адміністративні правопорушення, а саме: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів», йдеться у складеному протоколі НАЗК. 

Ця стаття передбачає накладення штрафу від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У липні в Нацагентстві повідомили, що адмінпротокол стосовно народного депутата направлений до суду. 

Сам Андрій Холодов у поясненнях НАЗК зазначив наступне: «Я виконував обов’язки народного депутата України, а моя зацікавленість полягала лише в тому, щоб НАБУ належним чином виконувало свої зобов’язання перед народом України. Отже, обвинувачення мене у конфлікті інтересів є надуманими та необгрунтованими. Вважаю це політичним тиском».

Окремо, у грудні 2019 року, НАЗК включило Холодова в моніторинг, щоб визначити чи діяв депутат від «Слуги народу» в умовах реального конфлікту інтересів, коли лобіював законодавче нововведення – так звану «тютюнову» правку. Проте, як повідомило НАЗК «Схеми», у цьому випадку «неможливо однозначно встановити наявність реального конфлікту інтересів».

У розслідуванні «Схеми» довели, що народний депутат від «Слуги народу» Андрій Холодов таки пов’язаний із тютюновим бізнесом, а отже, коли він лобіював у Верховній Раді так звану «тютюрнову правку» до закону №1049, яка мала збільшити заробітки для роздрібних торговців цигарками, він вірогідно відстоював свої інтереси.

Холодов публічно продовжує заперечувати, що має якісь інтереси у торгівлі цигарками. Утім, «Схемам» вдалося знайти документальні підтвердження цього зв’язку.

«Родина депутата Холодова має стосунок до повного циклу дистрибуції цигарок – від оптової закупівлі у виробників (через фірму «Сіті Трейдінг Компані»), розповсюдження цих партій у кіоски (власник кіосків – «Київ Маркет Солюшн»), і роздрібного продажу в цих кіосках через дві фірми («Віктрум» та «Інтертабако»)», – йшлося в матеріалі «Схем».

Пізніше в коментарі журналістам депутат повідомив, що кіпрська компанія REINEWEG LTD, на яку заведена мережа столичних кіосків, була продана «іншому власнику» ще в 2018-му, втім, на прямі запитання, кому він продав цей бізнес, Холодов не відповідає.

«Цей бізнес ретельно замаскований за підставними власниками та неіснуючими адресами реєстрації цих фірм, і зрештою виведений на Кіпр. З 2018 року родина Холодова справді переоформила бізнес на іншого засновника, номінального», – зазначали у розслідуванні журналісти.

Після публікації матеріалу «Схем» Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем. Таким чином Андрій Холодов став першим депутатом парламенту 9-го скликання, щодо якого за результатами журналістського розслідування правоохоронці порушили справу.

13 квітня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №1049 без резонансної «тютюнової правки», просуванням якої займався Холодов і через яку весь закон раніше ветував президент Володимир Зеленський. «За» проголосували 279 депутатів.

Протягом більше ніж пів року оцінку несправжнім чекам у тютюнових кіосках, пов’язаних зі «слугою народу» Холодовим, не можуть дати податківці. 

 
…

Роботу станції «Вокзальна» відновили після перевірки, повідомляє київський метрополітен.

«Поліція завершила перевірку станції «Вокзальна». Метрополітен працює у звичайному режимі!» – йдеться в заяві.

Раніше метрополітен повідомив про зачинення цієї станції у зв’язку з перевіркою правоохоронців. Причину перевірки ані метрополітен, ані поліція Києва не повідомили.

Напередодні у Києві знищили пакунок невідомого походження після повідомлення про замінування.

Читайте також: Чоловік, який захопив заручників у Луцьку, перебуває в ізоляторі тимчасового тримання – поліція​

За даними колишньої Генеральної прокуратури України, із січня 2014 року до жовтня 2019-го в Україні зареєстрували 5 765 кримінальних проваджень через неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян.
…

Голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Куций просить Кабінет міністрів визнати ситуацію з танкером Delfi, який затонув біля берегів Одеси, надзвичайною, повідомляє пресслужба ОДА.

Також Куций пропонує уряду уповноважити Адміністрацію морських портів примусово прибрати танкер за спрощеною процедурою.

«Я вважаю, що продовжувати судновласнику терміни ліквідації аварії – не можна. Він мав достатньо часу щоб вирішити цю проблему. Далі має втручатись АМПУ», – цитує голову ОДА пресслужба.

За загальною процедурою, йдеться в повідомленні, необхідно провести конкурс і визначити підрядника для ліквідації танкера, на це може піти щонайменше три місяці. Куций стверджує, що стільки чекати не можна: восени прибрати судно не дозволятиме погода.

Як зазначають у ОДА, власник танкера Delfi двічі відмовлявся передавати права на його підйом державі.

Напередодні Адміністрація морських портів України оприлюднила вимогу до власника танкера Delfi передати їй право на підйом та віддалення судна і оплатити ці роботи.

19 липня Державна екологічна інспекція в Одеській області повідомила, що дві спроби зняти з мілини і поставити на кіль аварійний танкер Delfi біля узбережжя Одеси упродовж 18 липня виявилися безуспішними.

Судно Delfi сіло на мілину поблизу одеського пляжу 22 листопада 2019 року. До цього бункерувальник кілька днів дрейфував акваторією Одеської затоки. Відколи судно сіло на мілину, були повідомлення про те, що з нього витікають нафтопродукти.

На початку липня повідомлялося, що бункерувальник Delfi, який затонув на одеському пляжі, планують поставити на воду та відбуксирувати до порту Чорноморськ орієнтовно упродовж трьох тижнів.
…

Російські гібридні війська дев’ять разів порушили режим припинення вогню в зоні Операції об’єднаних сил 21 липня, внаслідок чого один український військовий помер у лікарні, ще один поранений, повідомляє штаб.

За даними штабу, обстрілів зазнали позиції українських військових поблизу Новотошківського, Кримського, Хутору Вільного.

«У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», по українських захисниках неподалік Гнутового ворог два рази відкривав вогонь з мінометів калібру 82 міліметрів та гранатометів. З великокаліберних кулеметів та гранатометів різних систем агресор двічі обстрілював наші опорні пункти поблизу Павлополя. Також окупанти вели вогонь з озброєння БМП по українських воїнах біля Лебединського, а поруч з Водяним – задіяли станкові протитанкові гранатомети», – йдеться в зведенні.

Крім того, з початку доби в штабі зафіксували чотири обстріли, зокрема біля Майорська, Мар’їнки та Лебединського. За поточну добу, за даними штабу, втрат серед українських військовослужбовців немає.

Незаконне збройне угруповання «ДНР» звинуватило Збройні сили України в обстрілі околиць окупованого Донецька. Аналогічне угруповання «ЛНР» наразі таких заяв не робило.

Читайте також: «Бойовики» з дитинства. Як Україні чинити з випускниками мілітарних навчальних закладів в окупації? (рос.)

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» оприлюднило 21 липня вимогу до власника танкера Delfi, який затонув біля берегів Одеси, а також звернення до капітана порту Одеса.

За повідомленням, АМПУ вимагає у судновланика передати їй право на підйом та віддалення судна за рахунок його власника.

«З боку АМПУ протягом попереднього періоду здійснені вичерпні заходи для найшвидшого вирішення проблеми», – йдеться в повідомленні.

Водночас Адміністрація морських портів вимагає в капітана порту Одеса Державної служби морського та річового транспорту відмовити судновласнику у подовженні терміну на підйом танкера, якщо компанія подасть таке звернення.

«20 липня сплинув граничний термін, відведений капітаном морського порту Одеса судновласнику для підйому та віддалення аварійного танкера. За оцінкою ДП «АМПУ», на сьогодні у підрядної організації, що залучена судновласником, відсутні достатні сили та засоби для успішного завершення зазначеної операції, і справа не у невдалості спроби», – заявляє держпідприємство.

19 липня Державна екологічна інспекція в Одеській області повідомила, що дві спроби зняти з мілини і поставити на кіль аварійний танкер Delfi біля узбережжя Одеси упродовж 18 липня виявилися безуспішними.

Судно Delfi сіло на мілину поблизу одеського пляжу 22 листопада 2019 року. До цього бункерувальник кілька днів дрейфував акваторією Одеської затоки. Відколи судно сіло на мілину, були повідомлення про те, що з нього витікають нафтопродукти.

На початку липня повідомлялося, що бункерувальник Delfi, який затонув на одеському пляжі, планують поставити на воду та відбуксирувати до порту Чорноморськ орієнтовно упродовж трьох тижнів.
…

Двоє українських військовослужбовців зазнали поранення через порушення режиму тиші російськими гібридними військами під Павлополем, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

«Внаслідок обстрілів із автоматичних станкових гранатометів двоє наших воїнів отримали осколкові поранення. Військовослужбовців оперативно доставили до лікувального закладу та надали належну медичну допомогу. У відповідь українські воїни застосували наявні вогневі засоби та дали агресору гідну відсіч. Втрати противника уточнюються», – йдеться в повідомленні.

Раніше 21 липня штаб ООС повідомив про отримання від бойовиків неідентифікованого тіла. У командуванні ООС припускають, що воно належить військовому, який зазнав поранення та не був евакуйований з-під Зайцевого.

У зоні бойових дій на Донбасі за добу 20 липня загинув один український військовий, ще один зазнав поранення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Російські гібридні сили передали українській стороні ще одне тіло загиблого військовослужбовця, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил 21 липня.

Його особу ще не встановили, однак у штабі припускають, що це – військовий, який був поранений під Зайцевим.

«Представники російсько-окупаційних військ передали ще одне тіло полеглого захисника на підконтрольну Уряду України територію. Наразі, особу загиблого не ідентифіковано. Ймовірно, це – третій військовослужбовець, якого до цього часу вважали пораненим після цинічного вбивства морських піхотинців 13 липня поблизу населеного пункту Зайцеве, Донецької області», – йдеться в повідомленні.

Після проведення процедури упізнання та судово-медичної експертизи, додають у штабі, пошукова група «Евакуація-200» доправить загиблого до місця поховання.

13 липня штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили обстріляли гуманітарну групу, марковану білими касками та білими пов’язками на бронежилетах, яка мала евакуювати тіло загиблого командира взводу під селом Зайцеве. В ООС зазначили, що для цієї операції українська сторона отримала гарантії тиші, але в сірій зоні була влаштована засідка. Внаслідок обстрілу військовий медик Микола Ілін загинув, а сержант був поранений. Його так і не вдалося евакуювати.

Тіло командира взводу, за яким ішла група, 15 липня було передане ЗСУ російськими гібридними силами. Загиблий – лейтенант Дмитро Красногрудь.

 
…

Як мінімум чотири підрозділи було спрямовано на порятунок людей в садівництві «Вовче озеро», але дістатися змогла лише одна машина. Про це йдеться у відповіді Головного управління Державної служби з надвичайних ситуацій України в Луганській області на запит Радіо Свобода.

За даними рятувальників, до 13-ї години 17 липня з садівництва сигналів про загоряння до Служби порятунку «101» не надходило, тільки про сильне задимлення.

Читайте також: Наявна система гасіння пожежа нездатна впоратися з такими масштабами – Олег Листопад про пожежі на Луганщині (рос.)

«Отримавши о 13:25 повідомлення від диспетчера, туди попрямувало відділення Державної пожежно-рятувальної частини №12 з пожежі біля села Метьолкине. Але на трасі Сєвєродонецьк-Новоайдар бійці під керуванням Віталія Кищенка на пожежній автоцистерні потрапили у вогняну пастку: верхова пожежа відрізала їм шлях назад. Але вони продовжили рух до місця виклику і побачили на геть задимленому автошляху страшну ДТП: лобове зіткнення двох легковиків з двома постраждалими. Загалом на цьому відрізку дороги виявилося п’ятеро людей, які потребували допомоги. Всіх їх рятувальники вивезли на своєму автомобілі до медичного закладу міста Сєвєродонецьк», – йдеться у відповіді.  

Крім цього, до садівництва було спрямовано ще три підрозділи з різних напрямків. Частина з них дістатися «Вовчого озера» не змогла. Їм довелося зайнятися роботою в іншому місці – вогонь на той момент дістався села Смолянинове.

Одному ж підрозділу вдалося дістатися садівництва. За даними ГУ ДСНС України в Луганській області, трьома розвідгрупами рятувальники провели обстеження кооперативу, сформували автоколону з п’яти легкових автомобілів та евакуювали 16 людей.

Нагадаємо, 17 липня члени садівництва «Вовче озеро», де вогнем було пошкоджено близько 80 будинків, розповідали, що рятувальники не приїхали їм на допомогу, і люди евакуйовувалися хто як міг. У вогні тоді загинули троє членів садівництва.

6 липня в Луганській області спалахнула пожежа. 7 липня вогонь перекинувся на село Смолянинове, а також дачний коператив «Вовче озеро». 13 липня ДСНС повідомила про ліквідацію пожежі.

Жертвами пожежі стали п’ятеро людей, 34 госпіталізували, повністю зруйновані або частково пошкоджені десятки будинків. Також Луганської ОДА повідомляла, що вигоріло близько п’яти тисяч гектарів лісу.
…

Комітет захисту журналістів (CPJ) увечері 20 липня прокоментував виїзд співзасновниці проєкту «Заборона» Катерини Сергацкової з Києва через побоювання за власну безпеку.

В своїй заяві організація закликала Київ забезпечити Сергацковій та її родичам безпеку.

«Українська влада повинна здійснити швидке та прозоре розслідування погроз журналістці Катерині Сергацковій та її родині та притягнути порушників до відповідальності. Безпека Сергацкової та її родині повинні бути захищені, і вона повинна мати можливість продовжувати свою журналістську роботу без побоювань за власне життя та життя своїх близьких», – цитує пресслужба CPJ координаторку програми Комітету по Європі та Центральній Азії Ґульнози Саїд.

Читайте також: Низка ГО, в тому числі StopFake, закликають захистити співзасновницю «Заборони» від тиску​

У Комітеті зазначають, що звернулися до журналіста Романа Скрипіна, який оприлюднив фото Сергацкової з її дитиною, по коментар, на що той відповів, що знайшов світлину у відкритому доступі. 18 липня про це публічно повідомив і сам Скрипін.

CPJ стверджує, що в коментарях до видалених дописів Скрипіна була оприлюднена адреса Сергацкової в Києві.​

14 липня британське видання Independent повідомило, що Катерина Сергацкова залишила Київ та звернулася до поліції через погрози. На уточнююче запитання Радіо Свобода вона повідомила, що «виїхала з Києва, але поки не з України». Також Сергацкова підтвердила, що її адвокат надіслав заяву в поліцію.​

3 липня «Заборона» опублікувала статтю про ймовірні зв’язки між лідерами ультраправих та неонацистських груп з керівництвом фактчекінгового проєкту StopFake. У відповідь організація розкритикувала матеріал і назвала його частиною тренду «цькування та залякування від проросійського медіа».

Читайте також: HRW закликала українську владу розслідувати погрози на адресу співзасновниці «Заборони»​

Згодом коментатори в соціальних мережах почали погрожувати Сергацковій через нібито проросійську пропаганду. 11 липня український журналіст зі 130 тисячами підписників опублікував у Facebook фото Сергацкової та її сина, розповів деталі її біографії та припустив, що вона працює на російську розвідку.

У коментарях дописувачі погрожували співзасновниці «Заборони» вбивством та фізичним насиллям, публікували її адресу та фотографію її будинку. Хоча пост згодом видалили, журналіст продовжив висловлюватися на адресу Сергацкової.

У великій кількості дописів згадується, що вона була громадянкою Росії. Український паспорт журналістка отримала у 2015 році.
…

Українські дипломати в Чехії відстежують історію з підпалом автомобіля українського активіста. Про це 20 липня повідомила Радіо Свобода перша секретарка посольства Тетяна Окопна. 

«Посольство перебуває в контакті з паном Ярославом Чепою. За нашою інформацією, цією справою займаються правоохоронні органи Чеської Республіки, проте робити якісь висновки наразі зарано», – зазначила Окопна.  

Ярослав Чепа належить до організації «Іноземець не раб», що захищає права українських заробітчан у Чехії.

Невідомі підпалили його автівку в Празі 10 липня. Палаюче авто закарпатця зняла на відео сусідка близько 6 години ранку. 

За словами очевидців, машину перед підпалом облили бензином. Рештки пляшки із займистою сумішшю начебто бачили і біля самої автівки. 

Активіст пов’язує інцидент із авто зі своєю діяльністю в громадській організації «Іноземець не раб». 

«Думаю, що комусь заважає моя діяльність… Скоріш за все… Частково так», – сказав Радіо Свобода Ярослав Чепа.

Радіо Свобода також звернулося до чеської поліції, але там відмовилися від коментарів, пославшись на закон про поліцію Чеської Республіки.

У червні активіст Ярослав Чепа заявив, що тримав близько тижня голодування через невиплату коштів українським співгромадянам, які приїхали до Чехії на роботу. Фірма-посередник, яка мала виплачувати кошти своїм підлеглим, тоді заборгувала близько 200 тисяч чеських крон (орієнтовно 236 тисяч гривень). 

Після того, як історію із українцем почали висвітлювати ЗМІ, включно з Радіо Свобода, фірма почала виплачувати кошти.

У Чехії легально працюють 120 тисяч громадян України.
…

В центрі Києва 20 липня відбулося відкриття меморіалу журналісту Павлу Шеремету, який загинув внаслідок вибуху чотири роки тому, повідомляє «Громадське» з місця подій.

Присутні згадували Шеремета і, зокрема, вказували на необхідність знайти причетних до його вбивства.​

Виступаючи на церемонії відкриття, президент Торгово-промислової палати Геннадій Чижиков, який представився як друг Шеремета, згадав його як «людину з великим серцем, для якого чужий біль був його болем».

Читайте також: 4 роки від трагедії: як змінювалися версії про вбивство Шеремета​

«Нам дуже неприємно те, що ми не можемо мамі, яку він дуже любив, Людмилі Станіславівні, його дітям – Миколаю, Єлизаветі, Альоні – і колективу «Української правди» сказати, хто це. Але я впевнений, що цей пам’ятник буде символом, і в тих, хто це зробив, (горітиме земля під ногами – ред.)», – сказав Чижиков.

Також на церемонії виступила головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва. Вона подякувала зокрема автору скульптури Назару Білику та міському голові Віталію Кличку.

«Пам’ятник і Павло – це якісь несумісні поняття, тому що Павло завжди був про життя, про мить, про радість. Звичайно, мені дуже образливо, що за чотири роки ми не знаємо відповіді на питання, хто це зробив. Але я впевнена, що рано чи пізно ми це дізнаємося», – зазначила вона.

Читайте також: «Справа Шеремета»: Антоненку продовжили арешт на два місяці​

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. 2 липня в поліції повідомляли, що «справа Шеремета» готова для передачі до суду.

 
…

Російські гібридні війська 17 разів порушили режим припинення вогню на Донбасі протягом доби 19 липня, повідомляє штаб Операції Об’єднаних сил. При цьому, за повідомленням, бойовики застосовували заборонені Мінськими домовленостями артилерійські системи калібрів 152 і 122 міліметри, міномети калібрів 120 та 82 міліметри, гранатомети, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

«У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», по захисниках Луганського ворог п’ять разів відкривав вогонь, щораз змінюючи калібр на все більший – артилерійські системи 152-го та 122-го калібру, 120-ти та 82-х міліметрів міномети, гранатомети різних систем і великокаліберні кулемети. Артилерійські системи калібру 122 міліметри та 120-ти міліметрових мінометів агресор також застосував неподалік Причепилівки», – йдеться в зведенні.

Крім того, порушення режиму тиші зафіксували поблизу Водяного, Старогнатівки, Лебединського, Талаківки та Авдіївки.

З початку поточної доби в штабі ООС зафіксували два обстріли – в зоні оперативно-тактичного угруповання «Північ», поблизу Миронівського.

За офіційними даними, ніхто з українських військових внаслідок обстрілів напередодні та сьогодні не постраждав.

Незаконне збройне угруповання «ЛНР» заявило про обстріл окупованих ними територій 19 липня. Аналогічне угруповання «ДНР» подібниз заяв наразі не робило.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

У десяти співробітників Бердянської підстанції швидкої медичної допомоги у Запорізькій області підтвердили діагноз COVID-19, у п`ятьох із них відсутні клінічні прояви хвороби, повідомила пресслужба КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги».

«П’ятеро співробітників мають незначні клінічні прояви у вигляді нежитю й субфебрильної температури до 38°. У решти п’яти співробітників клінічних проявів немає. Всі почуваються добре і перебувають під наглядом сімейних лікарів», – йдеться в повідомленні центру у фейсбуці.

Повідомляється, що на підстанції вдалися до додаткових заходів профілактики, а всіх співробітників підстанції повторно обстежать методом ПЛР.

18 липня з’явилися перші повідомлення, що за результатами планового ПЛР-тестування всіх співробітників Бердянської підстанції швидкої допомоги COVID-19 виявили у восьми медпрацівників. За повідомленнями, першим захворів один медпрацівник, пізніше ще семеро його колег.

Станом на ранок 19 липня, від початку епідемії в Україні зафіксовано 58 842 випадків COVID-19, одужали 30 879 людей, 1485 – померли.
…

В Україні за добу 18 липня зафіксовано 731 новий випадок коронавірусної інфекції, 8 людей померли, 354 – одужали, свідчать дані РНБО.

Згідно з повідомленням, від початку епідемії в Україні зафіксовано 58 842 випадків COVID-19, одужали 30 879 людей, 1485 – померли.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 19 липня зафіксовано 14 290 546 випадки інфікування коронавірусом, померли понад 602 тисячі людей, одужали більш ніж 8 мільйонів.

 
…

За минулу добу у Збройних силах України зафіксували 13 випадків захворювання на COVID-19, повідомило командування Медичних сил.

«У Збройних силах України хворіє 140 осіб на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2. Всього за час пандемії одужало – 516 осіб, летальних випадків – 5. На ізоляції (в тому числі самоізоляція) перебуває 296 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 43 особи», – йдеться в повідомленні.

За даними командування, стан здоров’я пацієнтів, у яких хворобу виявили минулої доби, задовільний, у них легкий перебіг захворювання.

Станом на ранок 19 липня, від початку епідемії в Україні зафіксовано 58 842 випадків COVID-19, одужали 30 879 людей, 1485 – померли.
…

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що 19 липня вдень в Карпатах і на Закарпатті очікуються значні дощі, які оцінюють у перший (жовтий) рівень небезпечності.

Згідно з повідомленням, станом на ранок 19 липня на території західних областей підтоплених населених пунктів немає. Водночас до 20 липня на річках Прип’ять та Стохiд у Волинській області буде утримуватись перевищення вiдмiтки затоплення сiльгоспугiдь, присадибних дiлянок в окремих прирiчкових населених пунктах Ратнiвського i Любешiвського районiв.

Також до 20 липня на рiчках басейнiв Сяну, Днiстра (Львiвська, Iвано- Франкiвська обл.) очiкується пiдйом рiвнiв води на 0,2 – 1 метра.

«Можливий вихід води на окремі ділянки річкових заплав, без решти негативних наслідків. При значних дощах можливе формування значного мiсцевого та схилового стоку», – йдеться в повідомленні.

Крім того, на 19 липня у Хмельницькій, Миколаївській, Херсонській, Донецькій областях та в Криму переважатиме надзвичайний рівень пожежної небезпеки, попереджає ДСНС.

Наприкінці червня захід України вразили сильні повені, що завдали значних руйнувань і підтоплень.

За даними Укргідрометцентру, у наступні дві доби в західних областях України пануватимуть дощі з грозами, температура вдень 21-26 тепла. На решті території переважно без опадів, вдень 20 липня на Одещині, Миколаївщині та Кіровоградщині короткочасний дощ, гроза; температура вночі 12-19, вдень 24-29, у південній частині до 32.
…

Крім того, повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації
…