Showing: 76 - 100 of 169 RESULTS
Столиця Шляхта

В МЗС розповіли про перспективи українськомовного обслуговування в Єгипті

У Міністерстві закордонних справ розповіли про перспективи обслуговування туристів у Єгипті українською мовою.

Як повідомили в міністерстві за результатами переговорів із єгипетською стороною, українські туристи в Єгипті можуть очікувати на «цікаві зміни».

В МЗС перелічили їх так:

розширення списку українськомовних каналів у єгипетських готелях;

наявність української мови в аудіогідах у єгипетських музеях;

дублювання написів на інформаційних вказівниках українською мовою.

Крім того, в МЗС анонсують, що розширяться можливості стажування в Єгипті українських студентів, які навчаються на спеціальностях, пов’язаних із туризмом, а також планується укладення двох меморандумів у галузі туризму й культурної спадщини, змісту яких у короткому повідомленні не уточнили.

Попереднього дня, 16 липня, заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар провів у Києві зустріч із єгипетською делегацією на чолі з міністром туризму і старожитностей Арабської Республіки Єгипет Халедом аль-Анані. «У контексті розширення двосторонньої договірно-правової бази сторони домовилися опрацювати проєкти двох меморандумів у сфері туризму та культурно-історичної спадщини. Делегації обговорили можливість організації українських культурних заходів та розширення використання української мови у туристичних регіонах Єгипту», – мовилося, серед іншого, в тому повідомленні.

За даними МЗС України, попереднього, 2019 року Єгипет відвідали понад 1,5 мільйона українців.

Столиця Шляхта

Для армії розробляють новий бронежилет, він не пройшов перші випробування

Нові моделі модульних бронежилетів, що розробляють для української армії на заміну військових «Корсарів», не пройшли перші випробування в Міністерстві оборони України. Журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) також виявили, що нові технічні параметри Міноборони, за якими розробляють бронежилети для майбутніх закупівель, були прописані під конкретного виробника і з того часу нічого не змінилось – про це йдеться у розслідуванні «Бойова (не)готовність?».

У 2016 році в Міноборони вирішили розробити новий модульний бронежилет з урахуванням світового передового досвіду. Він мав замінити бронежилети типу «Корсар», які поставлені на озброєння української армії наказом міністра оборони у 2014 році. Для цього при міністерстві створили робочу групу, до складу якої увійшли посадовці і представники від різних фірм-виробників. Підприємства надали свої кращі зразки для тестування «в полі» – тестового носіння, щоб бійці носили ці вироби і потім залишили власні зауваження.

Протягом 2018 року члени робочої групи створили проміжний документ під назвою «Технічний опис на дослідну партію», де були чітко прописані конструкція майбутнього виробу для армії, балістичні та інші вимоги. В подальшому цей документ мав бути доопрацьований та виписані «Технічні специфікації» на бронежилет, які належали б Міністерству оборони та згідно з якими й проводилися б наступні закупівлі.

Проте в квітні 2019 року в міністерстві визначилися з новими технічними параметрами, за якими розроблятимуть бронежилети для майбутніх закупівель – без напрацювань робочої групи. 

«І вони більше відповідають вимогам та можливостям конкретного виробника – підприємства «Темп-3000», яке виробляє «Корсари» та нині є єдиним постачальником бронежилетів для армії. З того часу зміни в документ не вносилися», – йдеться у розслідуванні.

Читайте також: Після закупівлі «бронежилетів, які прострілюються», у Міноборони не припинили співпрацю з виробником – «Схеми»​

Як стало відомо «Схемам», відтоді відбулися мінімум два перші тестування потенційних нових бронежилетів для армії. І, одне з них, як виявили журналісти, не пройшло вдало.

Згідно з документами, участь у ньому взяли дві компанії – виробник «Темп-3000», який виготовляє «Корсари», та чеська фірма EccentriCITY INVEST s.r.o.

У листі за підписом директора чеської фірми, датованому лютим 2020 року, йдеться про те, що наприкінці 2019 підприємство «Темп-3000» передавало до міністерства партію власних бронежилетів для військових дослідних випробувань. Також бронежилети подавала і чеська фірма. При цьому у листі зазначено, що вони – «підприємства-партнери», які хочуть поєднати зусилля та повторно надіслати бронежилети для тестування.

Вироби чеської EccentriCITY INVEST проходили випробування, але в період квітня-травня 2020 року – це підтвердили журналістам у Міноборони.

Від джерел у відомстві «Схеми» дізналися про результати балістичних випробувань – тобто, стрільб. В документах зазначено, що балістичний пакет – так званий «м’який захист» – чеських виробів «не витримав балістичні випробування»  не відповідає заявленому класу.

Як виявили журналісти у розслідуванні, чеська EccentriCITY INVEST насправді є дилером «Темп-3000» – підприємства, яке фігурує у так званій «справі Марченка» про закупівлю «бронежилетів, які прострілюються». 

Про те, що EccentriCITY INVEST є дилером «Темпа», свідчать дані з кількох контрактів, опубліковані на порталі публічних закупівель Prozorro, а також відповідь Національної поліції на запит журналістів. У відомстві зазначали, що бронежилети, які вони купують в EccentriCITY INVEST, насправді виготовляє «Темп-3000».

У коментарі «Схемам» засновник та керівник «Темпа» Юрій Євтушенко запевнив, що чеська фірма «не просто дилер, а партнер, з яким підприємство йде до НАТО» і який, до того ж, нібито має і власне виробництво.

«Вони беруть не виріб, вони беруть мої технічні умови. Я їм кажу «ви візьмете мої технічні умови… Я не можу продавати вироби… і виготовляти по цим технічним вимогам вироби». Наразі ці фірми оформлюють власну ліцензію і в подальшому не будуть згадувати «Темп-3000», – заявив він.

Читайте також: «Справа Марченка»: «Схеми» опублікували записи з кабінетів Міноборони щодо закупівлі «бронежилетів, які прострілюються»​

На питання про те, де саме виробляють бронежилети, Євтушенко відповів: «на різних фірмах, але за умов нагляду «Темпу». Також він наголошує, що підприємство не брало участі у тестовому носінні після 2018 року.

«Схеми» також виявили причину, через яку, ймовірно, в розробці та випробуваннях потенційних нових бронежилетів для армії не беруть участь інші виробники, окрім «Темпу-3000» та його партнерів. 

У технічних параметрах Міноборони опинилася вимога, яка може дискримінувати інших українських виробників, крім самого «Темпу-3000» – аналізують журналісти. 

Адже серед методів перевірки бронежилетів на міцність – випробування «м’якого захисту» високими температурами – 180 градусів. Цього не боїться матеріал параарамід, з якого виготовляє балістичний пакет «Темп-3000», але не витримає поліетилен, з яким працюють всі інші українські виробники, йдеться у розслідуванні.

Згадку про цю вимогу, «Схеми» також виявили у записах розмов посадовців міноборони, записаних правоохоронцями.

Ще один фрагмент із записаних розмов може свідчити про дискримінаційність цієї вимоги по відношенню до інших виробників бронежилетів знали на найвищому рівні в Міноборони. Про це говорить запис, на якому чоловік, чий голос, схожий на голос тодішнього начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ Дмитра Марченка, говорить з міністром Степаном Полтораком і згадує, що його «попросили» прибрати можливість використання поліетилену для балістичних пакетів.

Дмитро Марченко від інтерв’ю відмовився. Його адвокат повідомив, що генерал буде готовий коментувати цю ситуацію після завершення досудового розслідування. Втім, свою позицію генерал озвучував і раніше. У грудні 2019-го він говорив: «Я впевнений у своїх заступниках як у собі, ніхто не міг прийняти бронежилети, поки не буде сертифікату про якість».

Столиця Шляхта

ДБР підозрює слідчого Нацполіції в незаконному затриманні учасника Революції гідності в 2014-му

Слідчі Державного бюро розслідувань 17 липня повідомили про підозру старшому слідчому Слідчого управління Головного управління Нацполіції через ймовірне правопорушення щодо учасника протестів у Києві в лютому 2014 року. Про таке рішення Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, повідомляє пресслужба Бюро.

За даними слідчих, йдеться про співробітника Нацполіції, який на момент подій був слідчим Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Києві.

 

«За даними досудового розслідування, 18 лютого 2014 року підозрюваний правоохоронець, за відсутності будь-яких доказів вчинення масових заворушень, здійснив службове підроблення та незаконно затримав учасника акцій протесту за вчинення нібито ним масових заворушень в центральній частині міста Києва», – повідомляють у ДБР.

Відтак слідчого підозрюють у незаконному перешкоджанні проведенню зборів, видачі завідомо неправдивих офіційних документів, перевищенні влади та службових повноважень правоохоронця та завідомо незаконному затриманні, вчиненому за попередньою змовою в «інших особистих інтересах».

«Наразі вирішується питання щодо вручення підозрюваному клопотань про застосування запобіжного заходу та відсторонення від посади», – зазначає пресслужба Бюро.

Читайте також: НАБУ обшукує Окружний суд – як заявляють у суді, через «справи Майдану»​

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Столиця Шляхта

НАБУ обшукує Окружний суд – як заявляють у суді, через «справи Майдану»

Національне антикорупційне бюро підтвердило 17 липня, що проводить обшуки в приміщеннях Окружного адміністративного суду Києва та Державної судової адміністрації.

«НАБУ здійснює санкціоновані обшуки в приміщеннях Окружного адміністративного суду міста Києва та Державної судової адміністрації для вилучення предметів, речей та документів, що можуть мати значення для кримінального провадження», – повідомляє пресслужба Бюро.

 

Раніше цього ж дня Окружний адміністративний суд Києва повідомив про слідчо-оперативні дії, які в його приміщеннях здійснюють детективи НАБУ.

«Серед озвучених підстав – розслідування «справ Майдану». Вкотре слідчі дії проводяться з порушенням територіальної підсудності справи – на підставі ухвали суду (цього разу – Ленінського районного суду міста Кіровограда)», – стверджують у суді.

При цьому, за повідомленням, Окружний адміністративний суд продовжує роботу в звичайному режимі.

«Справами Майдану» – загальна назва для кримінальних проваджень, пов’язаних із перешкоджанянм мирним протестам восени-взимку 2013-2014 років.

Читайте також: Справи Майдану: до суду передали обвинувальні акти стосовно двох черкаських суддів

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Столиця Шляхта

Кличко розповів, коли кияни зможуть платити банківськими картками в наземному транспорті

Жителі столиці можуть почати оплачувати проїзд у наземному комунальному транспорті вже восени, припустив міський голова Києва Віталій Кличко. Про це він сказав під час брифінгу 17 липня.

За словами Кличка, технічне обладнання для цього вже готове, але державний банк має сертифікувати валідатори.

«Справа за «Ощадбанком», який, як державний банк, має сертифікувати валідатори, щоб можна було здійснювати оплату банківськими картками Visa та MasterCard. Очікуємо, що до жовтня «Ощадбанк» завершить сертифікацію і пасажири зможуть сплачувати за проїзд у наземному  комунальному транспорті банківськими картками», – заявив мер Києва.

Читайте також: Безконтактні платежі: як коронавірус підштовхнув еволюцію змін способу оплати​

Восени 2019 році київська влада анонсувала перехід на повністю безготівкову оплату проїзду в наземному комунальному транспорті. Втім, наразі він ще фактично не відбувся.

Столиця Шляхта

Після закупівлі «бронежилетів, які прострілюються», у Міноборони не припинили співпрацю з виробником – «Схеми»

У Міністерстві оборони продовжили співпрацювати з компанією-виробником бронежилетів «Темп-3000», яка фігурує у так званій «справі генерала Марченка» щодо закупівлі засобів захисту, «що прострілюються» і яка підозрюється через це у шахрайстві.

Як показав аналіз журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), це підприємство, ховаючись за іншими пов’язаними з ним фірмами, виграє тендери на постачання бронежилетів, зокрема, для Головного управління розвідки, та Держспецтрансслужби, які входять до структури оборонного відомства. Попри наявні докази, у самому «Темпі» стверджують, що не мають до цих компаній жодного відношення – мова лише про «партнерство». Про це йде йдеться у розслідуванні «Бойова (не)готовність?».

У 2019 році ДБР звинуватило чиновників Міноборони «у закупівлі 20 тисяч неякісних бронежилетів» для військових на загальну суму 176 мільйонів гривень. Експертиза слідчих тоді показала, що при намоканні один із його захисних елементів – балістичний пакет – прострілюється. Підозру отримали двоє представників фірми-виробника «Темп-3000», а також п’ятеро військових – посадовців Міноборони, серед яких генерал Дмитро Марченко та його підлеглі. 

Після цього Міноборони внесло компанію «Темп» у свій реєстр порушників: це означало, що вона більше не може перемагати на армійських тендерах.

«Утім, серед тендерів 2020 року можна знайти одразу кілька прикладів, як державні структури продовжують співпрацювати із виробником «Темп», який ховається за іншими фірмами. Виробником, якого підозрюють у шахрайстві», – зазначають журналісти.

На початку весни цього року 13-мільйонний тендер на закупівлю бронежилетів оголосило Головне управління розвідки, що в структурі Міноборони. Один із потенційних учасників торгів заявив, що вимоги з боку замовника «дискримінаційні», бо прописані під конкретного постачальника – фірму «Темп-3000» – і звернувся до Антимонопольного комітету. Поки там розглядали скаргу, Управління розвідки розіслало листи іншим виробникам з питанням, хто міг би поставити партію бронежилетів згідно з заявленими вимогами. 

Тоді зголосилася польська фірма Rmour Solutions – назва якої на одну букву відрізняється від відомої фірми, що займається військовим спорядженням та технікою і має представництва в Америці, Європі та Азії – Аrmour Solutions. Польська ж фірма, за даними учасників цього ринку, є дилером «Темпа». 

Готовність польської фірми взяти участь у тендері стала підставою для Антимонопольного комітету допустити торги. Зрештою її єдиним учасником виявилась зовсім інша компанія – з Чехії – EccentriCITY INVEST s.r.o..Спочатку тендер через відсутність конкурентів не відбувся. Але на початку липня Управління розвідки все-таки уклало угоду з чехами – без торгів.

«Придивившись до чехів, виявилось, що вони не вперше намагаються поставити бронежилети в Міноборони. Завдяки листу, підписаному директором чеської фірми у лютому, з’ясувалось, що і EccentriCITY INVEST, і їхній партнер – «Темп-3000», передавали до міністерства власні бронежилети для нової тестової носки. І що хочуть поєднати зусилля та повторно надіслати бронежилети для тестування», – йдеться у розслідуванні.

Як виявили «Схеми», про пов’язаність чеської та української фірм свідчить і тендер Нацполіції – на закупівлю 1200 бронежилетів. У березні цього року Нацпол уклав угоду з EccentriCITY INVEST, і на липень запланована поставка.

На запит журналістів у Нацполіції уточнили: чеська компанія – це дилер-постачальник, а виробник – «Темп-3000». На підтвердження досвіду аналогічних робіт, йдеться у відповіді Нацполу, чеська фірма надала договір про продаж 20 бронежилетів товариству «Тактик Про» – в минулому відомому як «Богуславський текстиль», який досі залишається виробничими потужностями «Темпу-3000».

Також у листі від EccentriCITY INVEST було зазначено, що для виконання нового замовлення планують залучити співробітників «Темп-3000» – співробітники з такими ж прізвищами працюють в «Тактик Про». 

«Виходить, компанія-дилер «Темпу» нібито продала бронежилети компанії-виробнику продукції «Темп», – аналізують журналісти. 

Журналісти звернули увагу також на ще один тендер, який відбувся на початку червня. Одна з військових частин Держспецтрансслужби – військового формування, підпорядкованого Міноборони – оголосила закупівлю 250 шоломів та бронежилетів «Корсар», які виробляє саме «Темп-3000». Закупівлю виграла фірма «Захисні технології України». 

Це – перейменована «Бавовняно-прядильна фабрика» з Богуслава. У день, коли компанія змінила назву, зі співзасновників та посади директора пішов Юрій Євтушенко, який є засновником «Темп-3000». 

«Тож, виходить, держава готова й надалі допомагати виробнику, якого нині підозрюють у шахрайстві, заробляти великі гроші на закупівлях? Виробнику, чиї бронежилети, схоже, не в повній мірі захищають життя українських бійців на фронті?» – ставлять питання журналісти у розслідуванні.

«Схеми» звернулись за коментарем до «Темп-3000». Засновник фірми Юрій Євтушенко заявив: «На сьогоднішній момент практично ми не беремо участі в тендерах. І ми самі відійшли. Такий наплив, така негативна інформація, що від нас сахаються всі замовники». І додав: «Мене міцно звинуватили в шахрайстві. Ось тоді, тоді я почав шукати собі партнерів. Я однозначно шукаю у напрямку – і «Захисні технології України», і чехів, і поляків. Вони беруть не виріб, вони беруть мої технічні умови. Зараз кожна з цих фірм оформлює свою ліцензію, недовго залишилось, і далі, далі вони «Темп-3000» не будуть згадувати. Фізично виготовляють на різних фірмах, але за умов нагляду «Темп-3000».

Загалом, за підрахунками журналістів, компанія «Темп» за 6 років на державних тендерах заробила понад 3 мільярди гривень. І з них близько 80% — на постачанні бронежилетів. 

Також «Схеми» опублікували нові записи з кабінетів Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ – структури Міноборони – які, вірогідно, мають стосунок до так званої «справи Марченка» та розповіли, як для армії розробляють новий бронежилет, який вже не пройшов перші випробування. 

Столиця Шляхта

«Справа Марченка»: «Схеми» опублікували записи з кабінетів Міноборони щодо закупівлі «бронежилетів, які прострілюються»

Журналісти програми «Схеми» опублікували раніше неоприлюднені записи, які здійснювали правоохоронці, у кабінетах Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ – структури Міністерства оборони. Вони стосуються так званої «справи Марченка» про нібито «закупівлю 20 тисяч неякісних бронежилетів» для військових на 176 мільйонів гривень.

Аналіз записів вказує на те, що закупівлею опікувалося вище керівництво Міністерства оборони, яке могло впливати на військовослужбовців, щоб прискорити прийом виробів. Крім цього, всі військові, які отримали зрештою підозру, усвідомлювали можливі проблеми із закупленими партіями, проте деяких з них, схоже, міг ввести в оману сам виробник. Про це йдеться у розслідуванні «Бойова (не)готовність?» програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).

У 2019 році ДБР звинуватило чиновників Міноборони «у закупівлі 20 тисяч неякісних бронежилетів». Експертиза слідчих тоді показала, що при намоканні один із його захисних елементів – балістичний пакет – прострілюється. Підозру отримали двоє представників фірми-виробника «Темп-3000», а також п’ятеро військових – посадовців Міноборони, серед яких генерал Дмитро Марченко та його підлеглі. На підтвердження своєї версії ДБР тоді опублікували фрагменти аудіозаписів розмов з міністерських кабінетів.

«Схемам» вдалося отримати частину повних записів того періоду, які раніше не оприлюднювались. Розмови, які відбувалися в Головному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ (надалі – ГУРСМЗ) 23 та 24 квітня, свідчать про те, що на співробітників управління міг чинитися тиск щодо скорішого приймання закуплених партій бронежилетів. 

Так, в одному із фрагментів записів чоловік з голосом, схожим на голос начальника Управління контролю якості при Міноборони України Михайла Каморянського, який пізніше отримав підозру у цій справі, говорить про те, як керівництво оборонного відомства переймалося через проведену закупівлю бронежилетів. Це відбувалось в той період, коли переможець тендеру – фірма «Темп-3000» – вже відвантажив перші партії засобів захисту.

«Цілий міністр оборони – йому робити не***, переживати: здасться сьогодні «Темп» чи не здасться. Вони собі там кишені набивають, на***, нашими з вашими руками – а ти ще за цю ху*** пи*** отримуєш» – чутно на аудіозаписах. Пізніше у коментарі «Схемам» він не спростував того, що військовослужбовців тоді просили пришвидшити прийняття бронежилетів.

Також записи дозволили відновити хронологію подій, які розвивались вже після того, як стало публічно відомо, що один із важливих елементів бронежилету – балістичний пакет – при намоканні втрачає свої захисні властивості – і прострілюється. Адже напередодні оголошення закупівлі в лабораторії Міноборони були проведені відповідні випробування.

Аудіозаписи свідчать, що такого ж висновку дійшли і самі військові в межах власних неофіційних випробувань.

Фрагменти розмов свідчать, що військові, за сприяння тодішнього міністра оборони Степана Полторака вирішили неофіційно провести власний експеримент. При цьому, схоже, Дмитро Марченко віддавав вказівки підлеглим та узгоджував з міністром – якщо результат експерименту буде негативний, то озвучувати журналістам його не будуть: «Я б це зробив для себе. Все, я зрозумів, ми тоді зробимо «по-тихому».

На момент цих розмов, аналізують журналісти, в Міністерстві прийняли вже чотири тисячі бронежилетів.

Окремо аудіозаписи також дозволили встановити – бронежилет перевіряли, найімовірніше, саме виробництва компанії «Темп-3000», але з попередніх партій.

Схоже, військові мали власні песимістичні прогнози щодо результатів випробування зразка бронежилету зі складу – м’який захист при намоканні не витримає стрільб. Адже вони, на думку посадовців, не мали би юридичної сили в можливих подальших суперечках з виробником: «Потім цим бити ось так по обличчю «Темпу» чи будь-кого. І розповідати, що ви – лайно. Ви не маєте права за законом. Ви потім тільки програєте», – каже голос, подібний до голосу Почтаренка. На що інший співробітник управління відповідає: «Небезпечно це. Не можна, небезпечно».

Подальші розмови з кабінетів Міноборони свідчать, що і їхні власні дослідження підтвердили, що: балістичний пакет при намоканні прострілюється. Зокрема, в одному із фрагментів, вочевидь, Дмитро Марченко повідомляє про це міністра і заспокоює, що це – «нормальний результат».

Прокоментували події того часу троє з п’ятірки військових-посадовців Міноборони, яким оголошена підозра – Сергій Почтаренко, Михайло Каморянський та Василь Саковець. 

Усі вони утримались від коментарів, чи це їхні голоси на аудіозаписах, , але, водночас, підтвердили – розмови зі схожим змістом мали місце.

Каморянський розповів, що не знав про проблеми із захисним елементом бронежилетів: «Поки не почалось це все, я свято вірив, що тут ніяких проблем бути не може. По-перше, це треба бути, назвемо так, поганою людиною, щоби виробляти саме елементи бронезахисту такі… сумнівної якості, назвемо так, що може призвести до загибелі людей. Це не шкарпетки, не труси, я вибачаюсь, а це дійсно та штука, яка рятує життя військовослужбовців в бою», – заявив Михайло Каморянський – на той момент начальник управління контролю якості.

За словами Каморянського, він, згідно з посадовою інструкцією, звернувся до керівництва постачальника та попросив його провести випробування на зразках з нових партій, які пройшли успішно. 

«Дійсно, компанія «Темп» у червні минулого року тестувала вироби вже з нових партій – тобто тих, які вже могли встигнути обробити спеціальним розчином, який не дає матеріалу намокнути. Відповідь на те, чому результати могли відрізнятися, може полягати у фрагменті аудіозаписів, оприлюднених слідством раніше, де людина з голосом, схожим на голос керівника «Темп-3000» говорить: «Я на тиждень пізніше даю в роботу матеріал, але я його проводжу зараз повністю з водовідштовхуванням. Прийдуть якісь придурки і візьмуть знову мочити з цих партій. Хай мочать, хай сцуть».

Ще один підозрюваний – заступник Марченка Сергій Почтаренко – підтвердив, що «зразок який перевіряли в управлінні, не витримав в повному обсязі випробувань після намокання» та запевнив – як посадовець мав довіряти сертифікатам виробника.

«Є договір між постачальником і лабораторією, яка їх проводить. Нас зазвичай туди не залучають. Я зобов’язаний довіряти тим документам, так, зобов’язаний. Тому що тоді (якщо б провели власну офіційну перевірку – ред.), мабуть мене б звинувачували у перевищенні службових повноважень або зловживанням моїм посадовим становищем», – заявив Почтаренко.

Інший підозрюваний – відсторонений начальник відділу розробки речового майна Василь Саковець проаналізував оприлюднені офіційні дослідження та експертизи слідства щодо вилучених партій «Корсарів» і дійшов висновку: «Якщо скласти три документи в один, то можна прийти до єдиного висновку, що бронежилети поставлялися трьох різних якостей: кращій, дещо гірший і ті, що не відповідають державним стандартам. І були випадки, згідно з цими документами, повне пробиття бронежилета. Тобто був пробитий жорсткий бронеелемент і м’який бронеелемент. Кількість таких бронежилетів треба перевіряти статистично, але в середньому їх може бути біля 10-15% від загальної кількості вилучених у 2019 році».

Дмитро Марченко та його заступниця Ольга Капінус від коментарів відмовились.

«Схеми» також звернулись безпосередньо до засновника «Темп-3000» Юрія Євтушенка. Він заявив, що не вважає себе шахраєм, адже Міністерство оборони і не вимагало, щоб їхній виріб витримував занурення у воду: «Замовник може вимагати – але замовник цього не вимагав. І ось це – дуже важливо. Тому що шахрайство якраз не з мого боку, а зі сторони інших – які вводять в оману і вас, і громадськість. І грають на цьому. І через цю оману люди – військові – несуть відповідальність».

При цьому Євтушенко підтвердив, що така проблема йому давно відома: «Для всіх завжди зрозуміло, що при намоканні він може втрачати свої властивості. При сушці він відновлює ці властивості – це питання було завжди відоме, і для мене воно відоме. Але дуже важливо, що ми його захистили мінімально на «дощування». 

Втім, зазначають журналісти у розслідуванні, експертизи слідчих ДБР показали, що, жилети могли бути незахищеними та подекуди прострілюються навіть після імітації дощу. Юрій Євтушенко на це відповів, що не був присутнім і не бачив результатів.

У так званій «справі Марченко» триває досудове розслідування. За словами попереднього прокурора у справі, його термін спливає 5 серпня. А нові слідчий і прокурор, яких призначили нещодавно, лише починають входити в курс справи.

Столиця Шляхта

Справа Шеремета: суд подовжив арешт Юлії Кузьменко до вересня – адвокат

Печерський районний суд подовжив запобіжний захід підозрюваній у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, волонтерці та лікарці Юлії Кузьменко на два місяці, повідомив зокрема її адвокат Тарас Безпалий 16 липня.

Відтак Кузьменко залишиться в слідчому ізоляторі до 13 вересня.

«Передбачувано. Тримання під вартою до 13 вересня 2020 Юлі Кузьменко. Відсутність мужності, кваліфікації, здорового глузду», – прокоментував він.

 

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. 22 травня поліція повідомила, що завершила досудове слідство.

Читайте також: Справа Шеремета: з Дугарь зняли електронний браслет​

2 липня Національна поліція повідомила, що справа Шеремета готова для передачі до суду.

Антоненко та Кузьменко перебуватимуть під арештом до 23 і 24 липня відповідно. Дугарь у травні відпустили під заставу в 168 тисяч гривень, яку зібрали громадяни.

 

Столиця Шляхта

СБУ провела обшуки в мерії Дніпра через ймовірні оборудки

Служба безпеки України 16 липня провела обшуки й вилучила документи в мерії Дніпра. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердило джерело в міській раді.

За даними з пресцентру обласного управління СБУ, обшуки також провели у службових кабінетах Держгеокадастру в Дніпропетровській області.

Як поінформували в СБУ, слідчі дії повязані з розслідуванням кримінального провадження щодо оборудок із землею, яка належить територіальній громаді Дніпра.

Читайте також: СБУ заявляє про блокування роботи на «псевдоооператорів зв’язку» ОРДЛО в Житомирі та Києві​

За попередньою версію слідства, пів сотні земельних ділянок ринковою вартістю 1,5 мільярда гривень у Дніпрі незаконно перейшли у власність забудовників. Зокрема йдеться про знищення об’єктів культурної спадщини міста, які були розташовані на цих ділянках.

Кримінальне провадження відкрили за статтями 190 (шахрайство) та 364 (зловживання слубовим становищем) Кримінального кодексу України.

У мерії Дніпра у четвер спершу відмовилися офіційно коментувати ситуацію. Увечері пресслужба мерії оприлюднила інформацію про те, що обшуки в мерії були повязані зі справою проти головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області щодо оборудки з продажу землі за підробними документами. У цій справі міськраду Дніпра визнано потерпілою стороною, заявили в мерії.

Столиця Шляхта

В КНУ прокоментували розслідування розтрати коштів, отриманих за Кіотським протоколом

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 16 липня виклав свою версію обставин, які розслідує Національна поліція за фактом ймовірної розтрати коштів, отриманих на термомодернізацію корпусів.

Як заявляють у Центрі комунікації КНУ, через великі теплові втрати температура в зимках в опалюваних приміщеннях може іноді сягати не вище 8 градусів тепла, через що університет «шукає можливості здійсення термомодернізації». Через це, мовляв, заклад п’ять років тому конкурував за фінансування від сторін Кіотського протоколу згідно з Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату.

Відтак КНУ розробив два проєкти ремонту корпусів механіко-математичного факультету по проспекту Глушкова, 4-Е та 4-Д. Сума на ці роботи в 2018 році становила 172 326 гривень.

Читайте також: У Bihus.info заявили, що оскаржать рішення суду про розслідування щодо Гладковського​

«У зв’язку з реорганізацією Міністерства екології та природних ресурсів України, яке виступало розпорядником коштів уряду Королівства Іспанії, виділених за Кіотським протоколом, восени 2019 року виникла затримка у фінансуванні, що викликало призупинення робіт. У кінці 2019 року ремонтні роботи були знову призупинені у зв’язку з відсутністю фінансування з боку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України», – повідомляє університет.​

При цьому, згідно з заявою, питання ремонту щодо термомодернізації «постійно обговорюється» в тому числі з представниками Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів. В червні 2020 року, зокрема, керівництво університету вислухали головного архітектора щодо необхідності коригування проєкту.

Це коригування в КНУ пояснюють зокрема приведенням цін проєкту до рівня 2019 року та виявленою потребою в додаткових роботах. Про зміни також нібито повідомили іспанську сторону, яка фінансувала проєкт.

«Варто зазначити, що університет ніколи не зупиняв робіт з термомодернізації з власної ініціативи, а також не вносив змін до проєктної документації та кошторису, завжди дотримувався і дотримується всіх норм фінансової дисципліни й чинного законодавства, що підтверджено неодноразовими перевірками. Сьогодні безпідставним, необґрунтованим звинуваченням спаплюжена не лише репутація університету, а й імідж нашої держави й довіра до неї міжнародних партнерів», – вважають у КНУ.

Читайте також: «Продовжую займатися Порошенком»: Портнов про скасування прийняття його на роботу до КНУ імені Шевченка​

У вищому навчальному закладі нагадують, що кримінальне провадження ще не є доказом провини, та обіцяють не допустити «дестабілізації ситуації й дискредитації свого іміджу».

«Університет… вживатиме всіх заходів у межах правового поля для захисту своєї честі, гідності та ділової репутації», – підсумовує Центр комунікації КНУ.

14 липня Національна поліція відкрила провадження через розтрату 60 мільйонів гривень, які Київський національний університет імені Тараса Шевченка отримав від уряду Іспанії згідно з «Кіотським протоколом», повідомило Радіо Свобода джерело в правоохоронних органах.

Радіо Свобода надіслало запит до Національної поліції України з питанням, чи є в цьому провадженні підозрювані.

Столиця Шляхта

Журналісти Крим.Реалії стали лауреатами конкурсу «Честь професії»

Журналістки проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Олена Ремовська та Юлія Стець стали лауреатками українського конкурсу «Честь професії».

Ефір Радіо Крим.Реалії «Намагаються вичавити кримських татар»: день масових обшуків і затримань в Криму» переміг у категорії «Краще новинне висвітлення резонансної події».

 

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність», серед них був і громадянський журналіст Руслан Сулейманов. Усього було затримано 24-х активістів за звинуваченням в участі в забороненій в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний – Раїм Айвазов.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Столиця Шляхта

48% українців підтримують визнання діячів УНР борцями за незалежність України – опитування

48% українців підтримують визнання Української Народної Республіки борцями за незалежність України, йдеться в дослідженні фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології.

Негативно до цього ставляться 16%, ще 16% – байдуже. Кожен п’ятий респондент не визначився з відповіддю на це запитання.

Згідно з опитуванням, 34% українців погоджуються із засудженням СРСР як  комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору. Близько 31% не підтримують таке рішення, ще для 15% це байдуже, а 19% не визначилися із своїм ставленням.

Опитування проводили 17-22 квітня методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 2000 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

 

Столиця Шляхта

«Центренерго» заробляє мільярди за рахунок державного «Енергоатому», торгуючи «повітрям» – «Схеми»

Компанія ПАТ «Центренерго» заробляє мільярди гривень на енергетичному ринку за рахунок використання виробничих потужностей атомних електростанцій, чим наносить збитки державному НАЕК «Енергоатом». Від «маніпуляцій» «Центренерго» страждають і інші учасники ринку, в тому числі державне підприємство «Гарантований покупець». Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).

Журналісти встановили, що масштабна схема працює таким чином: «Центренерго» продає за двосторонніми договорами та на «ринку на добу наперед» великий обсяг електроенергії, яку насправді не збирається виробляти. Зокрема, для того щоб гарантовано знайти покупця на цей об’єм, держкомпанія встановлює ціну, яка іноді нижче собівартості виробництва. Така низька ціна дозволяє «Центренерго» продати весь заявлений обсяг, «закривши» велику частину попиту.

Через це – держкомпанія «Енергоатом» та держпідприємство «Гарантований покупець» не можуть продати на «ринку на добу наперед» увесь обсяг електроенергії, яка, на відміну від «Центренерго», буде вироблена у заявленому об’ємі точно, йдеться у розслідуванні.

Коли настає час постачання електроенергії, то оператор ринку – державна НЕК «Укренерго» на підставі оперативних даних бачить ризик великого майбутнього дисбалансу. Але зупинити атомні енергоблоки «Енергоатому» в оперативному режимі неможливо, на відміну від теплових електростанцій «Центренерго». Для того, щоб уникнути розбалансування ринку та запобігти негативним наслідкам, пов’язаним з енергобезпекою, оператор ринку – «Укренерго» просить «Центренерго» не виробляти заявлені раніше об’єми електроенергії. «Центренерго», який і створив цей штучний дисбаланс, – охоче погоджується це зробити, але висуває умову, якщо йому продадуть електроенергію зі знижкою (для забезпечення вже укладених контрактів).

Щоб забезпечити виробіток «Енергоатому», «Укренерго» змушене погодитись на такі дії «Центренерго» та продає їй необхідний обсяг зі знижкою, купуючи цю електроенергію у «Енергоатому» та «Гарантованого покупця».

Таким чином, підкреслюється у розслідуванні, «Центренерго», фактично нічого не роблячи, отримує електроенергію для продажу майже вдвічі дешевше ніж ринкова ціна, а «Енергоатом», який витратив кошти на виробництво, вимушено продає свою електроенергію з дисконтом.

При чому, таке право прописано в правилах енергоринку, затверджених державним регулятором НКРЕКП. До червня закладена в правилах знижка становила майже 50%, з червня її зменшили до 20%.

Масштаби ймовірних оборудок з боку «Центренерго», як виявили «Схеми», обчислюються мільярдами. Згідно з фінансово-господарською діяльністю «Центренерго», яку журналісти отримали від джерел у податковій, держкомпанія почала активно заробляти на цій схемі, починаючи з кінця 2019 року. Так, журналісти виявили, що з жовтня 2019-го до кінця лютого 2020 року «Центренерго» отримало від «Укренерго» майже 1 ГВт*годин електроенергії для балансування на загальну суму 1,06 мільярда гривень.

«Починаючи з березня, масштаби використання цієї схеми з боку «Центренерго» суттєво збільшились», – йдеться в журналістському розслідуванні.

Так, загальний обсяг проданої, але не виробленої «Центренерго» електроенергії за період з 1 березня до 15 травня склав 2,1 ГВт*годин. Ці дані «Схеми» отримали від джерел у Кабінеті міністрів.

Про те, що електроенергія була вироблена «Центренерго» у меншому обсязі, аніж попередньо продана за двосторонніми договорами на ринку, свідчать дані підготовлені ГО Save Dnipro на базі системи SaveEcoBot та німецьким проектом технічної підтримки уряду України Low Carbon Ukraine, який моніторить та аналізує реформу енергоринку.

В «Енергоатомі» підтвердили, що відколи запрацював новий ринок електроенергії, становище держкомпанії стало поступово погіршуватись: «На сьогодні ані «Енергоатом», ані ДП «Гарантований покупець» не можуть продати «на добу наперед» (РДН) весь обсяг виробленої на АЕС електроенергії через перенасиченість».

І додали: «Результат – «Енергоатом» щоденно завершує торги на РДН з небалансами на рівні від 20% до 40% продукції, виставленої на продаж, а «Гарантованому покупцю» вдається реалізувати продукцію АЕС лише в окремі години доби».

Можливість продавати «повітря» і заробляти на цьому – створила саме держава, зокрема регулятор – НКРЕКП, йдеться у матеріалі.

НКРЕКП у відповідь на запит «Схем» повідомили, що неодноразово вживали заходи для того, щоб державні «Гарантований покупець» та «Енергоатом» не зазнавали таких фінансових збитків через ситуацію на балансуючому ринку. В регуляторі визнали, що надлишок електроенергії на ринку міг призвести до «маніпуляцій з продажем обсягів електричної енергії деякими учасниками ринку, зокрема, ТЕС/ТЕЦ». Для того, щоб обмежити такі маніпуляції, 3 червня НКРЕКП ухвалила постанову, відповідно до якої продавати електроенергію можна тільки за умови підтвердження фізичної можливості її виробити.

Згідно з аналізом «Схем», відтоді «Центренерго» продовжило знаходити шляхи для використання цієї схеми, щоправда, купуючи електроенергію зі знижкою у 20%, а не 50%, як раніше.

В «Центренерго» не відповіли на запитання «Схем». Утримались від коментарів і в Фонді держмайна, який володіє 78% акцій «Центренерго».

Після попереднього розслідування «Схем» голова енергетичного комітету Верховної Ради ініціював аудит «Центренерго», який контролюючі органи пообіцяли провести з 20 липня. 

Столиця Шляхта

Кримськотатарський орнамент включили до попереднього списку ЮНЕСКО

Кримськотатарський орнамент «Орьнек» внесений до попереднього списку ЮНЕСКО для можливого включення його до переліку нематеріальної культурної спадщини людства. Про це повідомляється на сайті ЮНЕСКО.

У громадській організації «Алем» повідомили, що засідання, де вирішитися це питання, має відбутися у 2021 році.

«Розробка номінаційного досьє «Орьнек – кримськотатарський орнамент» було довгостроковій ініціативою ГО «Алем». Його подача до переліку НКС стала результатом тісної співпраці з майстрами прикладного мистецтва, а також за сприяння Міністерства культури і інформаційної політики України», – мовиться у повідомленні організації.

 

У 2018 році Міністерство культури України включило кримськотатарський орнамент «Орьнек» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Тоді у відомстві уточнили, що кримськотатарський орнамент і його елементи переважно використовуються у вишивці, на одязі, взутті, головних уборах як декор, на різних видах аксесуарів, в ювелірних прикрасах, на предметах побуту: керамічному і металевому посуді, виробах з деревини, домашньому приладді, в обробці меблів, килимових покриттях. Це важливий елемент самоідентифікації і невід’ємна частина життя кожної кримськотатарської сім’ї.

Столиця Шляхта

Інспектора ювенальної превенції підозрюють у зґвалтуванні неповнолітньої – ДБР

Слідчі територіального угруповання Державного бюро розслідувань у Миколаєві разом із Нацполіцією Одеської області повідомили про підозру співробітнику поліції в зґвалтуванні неповнолітньої дівчини. Про це 15 липня заявила пресслужба ДБР.

Йдеться про інспектора сектору ювенальної превенції Таїровського відділення Київського відділу поліції в Одесі. За даними слідства, подія сталася ще в лютому цього року. У січні мати дівчинки звернулася до поліції через її зникнення після сварки, після чого на неї склали адміністративний протокол, а з дитиною «провели бесіду».

Читайте також: Катування в Кагарлику: суд взяв під варту ще одного поліцейського, іншого відправив під домашній арешт​

«11 лютого підозрюваний, який на той час працював на посаді інспектора сектору ювенальної превенції, змусив неповнолітню поїхати до нього додому, де зґвалтував її, а потім відвіз на місце зупинки громадського транспорту. За кілька днів потерпіла наважилася розповісти про злочин своєму вчителеві, який переконав її звернутися із заявою до правоохоронців», – йдеться в повідомленні.

Зараз правоохоронці вирішують питання про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту.

Столиця Шляхта

Низка ГО, в тому числі StopFake, закликають захистити співзасновницю «Заборони» від тиску

Кілька громадських організацій оприлюднили спільну заяву на захист співзасновниці видання «Заборона» Катерини Сергацкової. Відповідне звернення вони орилюднили 15 липня.

«Ми, організації та медіа, в тому числі – учасники Медіаруху, категорично засуджуємо тиск та погрози життю головній редакторці видання «Заборона» Катерині Сергацковій. Ми також глибоко вражені інформацією про те, що журналістка змушена була покинути Київ внаслідок цього тиску і погроз, в тому числі, з боку праворадикалів, а також масового булінгу в соцмережах», – йдеться в заяві правозахисників та журналістів.

Читайте також: HRW закликала українську владу розслідувати погрози на адресу співзасновниці «Заборони»​

Автори заяви назвали «надзвичайно обурливим» ту обставину, що тиск на Сергацкову почався після того, як її колишній колега оприлюднив допис про неї, розмістивши фото журналістки з її малолітнім сином. Саме цей допис вони вважають поштовхом до цькування Сергацкової.

«Якість журналістських матеріалів та порушення журналістських стандартів мають бути предметом ґрунтовної професійної дискусії, за участі організацій саморегулювання, таких як Комісія журналістської етики, Незалежна медійна рада. Але у жодному разі не може слугувати підставою для закликів до розправи, погроз смертю і не має ставати причиною для переслідування чи припинення роботи журналістів», – стверджують підписанти.

Вони також закликали правоохоронців «втрутитися в ситуацію та захистити журналістку Катерину Сергацкову та її родину».

Заява відкрита для підписання, наразі під нею підписалися сім організацій:

Інститут масової інформації
«Детектор медіа»
StopFake
Центр прав людини Zmina
«Платформа прав людини»
Донецький інститут інформації
Харківська правозахисна група

Напередодні британське видання Independent повідомило, що Катерина Сергацкова залишила Київ та звернулася до поліції через погрози. На уточнююче запитання Радіо Свобода вона повідомила, що «виїхала з Києва, але поки не з України». Також Сергацкова підтвердила, що її адвокат надіслав заяву в поліцію.

3 липня «Заборона» опублікувала статтю про ймовірні зв’язки між лідерами ультраправих та неонацистських груп з керівництвом фактчекінгового проєкту StopFake. У відповідь організація розкритикувала матеріал і назвала його частиною тренду «цькування та залякування від проросійського медіа».

Згодом коментатори в соціальних мережах почали погрожувати Сергацковій через нібито проросійську пропаганду. 11 липня український журналіст зі 130 тисячами підписників опублікував у Facebook фото Сергацкової та її сина, розповів деталі її біографії та припустив, що вона працює на російську розвідку.

У коментарях дописувачі погрожували співзасновниці «Заборони» вбивством та фізичним насиллям, публікували її адресу та фотографію її будинку. Хоча пост згодом видалили, журналіст продовжив висловлюватися на адресу Сергацкової.

У великій кількості дописів згадується, що вона була громадянкою Росії. Український паспорт журналістка отримала у 2015 році.

Столиця Шляхта

Львів’яни попрощалися з Героєм України Тарасом Матвіївим

Натовп людей зібрався біля Гарнізонного храму Петра і Павла у Львові, куди ввечері привезли тіло загиблого Героя України, молодшого лейтенанта 24-ї Королівської бригади імені Данила Галицького, 31-річного Тараса Матвіїва.

 

Український офіцер загинув 10 липня близько 20 години біля села Троїцьке Луганської області.

Рятуючи побратимів, воїн отримав смертельні поранення від міни. Бойовики обстріляли позиції спершу зі стрілецької зброї, а потім з мінометів і артилерії.

«Тарас був багатогранною людиною і скрізь його було багато, все, за що брався, мало результат. Ми підтримували постійно зв’язок. Він писав, що конфлікт на Донбасі в активній фазі. Його смерть дала розуміння багатьом людям того, що війна продовжується. Його загибель торкнулася багатьох людей, тому так багато прийшли попрощатися», – каже Антон Петрівський, доброволець та побратим загиблого.

Панахиду у львівському храмі провів священник УГКЦ Степан Сус. Попрощатися з Матвіївим прийшли його побратими, військовослужбовці, друзі по волонтерській і громадській роботі, однокурсники.

«Його смерть промовляє, що ми просто маємо гідно жити. Шкода, що такі люди гинуть і суспільство цього не цінує», – говорить побратим Тараса Захар Саджаниця.

Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 року року на Волині. Проживав у місті Жидачів на Львівщині, куди тіло загиблого Героя України повезли зі Львова і де його поховають 15 липня.

Батьки втратили єдину дитину.

 

Столиця Шляхта

Черговий обстріл на Донбасі: семеро українських військових поранені – штаб

Семеро українських військовослужбовців отримали поранення через обстріли гібридних російських сил, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил увечері 14 липня.

«На Донеччині поблизу Новомихайлівки, збройні формування Російської Федерації застосували протитанковий ракетний комплекс «Фагот». Шестеро військовослужбовців отримали осколкові поранення. Ще один воїн був поранений внаслідок обстрілу з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї неподалік Водяного», – йдеться в заяві штабу.

 

За повідомленням, всіх поранених евакуювали до лікарень, вони отримують медичну допомогу. Також Об’єднані сили відповіли на вогонь бойовиків.

Раніше протягом дня 14 липня бойовики тричі порушили режим припинення вогню.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 

Столиця Шляхта

Ахтем Сеітаблаєв готує прем’єру вистави «Лісова пісня» кримськотатарською мовою

Український режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв почав роботу над постановкою вистави за драмою-феєрією української поетеси Лесі Українки «Лісова пісня» в перекладі кримськотатарського поета Юнуса Кандимова «Orman tyrkysy».

Сеітаблаєв зазначив, що у 2003 році постановка даного спектаклю під його керівництвом пройшла в Сімферополі.

«І ось тепер ця вистава повернеться у новому унікальному форматі. Ми будуємо її на переосмисленні цього легендарного твору Лесі Українки. Це буде певний симбіоз двох культур – кримськотатарської та української. Шляхом мистецького висловлювання тут поєднаються дві культури, роз’єднані через анексію Криму», – написав Сейтаблаєв у «Фейсбуці».

Як зазначив режисер, постановка спектаклю буде кримськотатарською мовою з використанням музичних імпровізацій на основі кримськотатарської та української музики.

Цей проєкт Сеітаблаєв реалізує з продюсером Юлією Синькевич за підтримки Українського культурного фонду. Незабаром планують оголосити кастинг на головні ролі у виставі.

 

Ахтем Сеітаблаєв відомий своїми режисерськими роботами над фільмами «Хайтарма», «Чужа молитва», «Кіборги» та інші. Останнім часом він працював над створенням стрічки «Номери» за п’єсою Олега Сенцова. В акторському багажі Ахтема ролі в понад 25 фільмах і серіалах. З недавніх – головна роль у фільмі Нарімана Алієва «Додому», який брав участь в одній з програм 72-го Канського міжнародного кінофестивалю і отримала Гран-прі 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

Столиця Шляхта

Денісова заявляє, що Марків не може отримувати медичну допомогу

Ув’язнений в Італії військовий Національної гвардії України Віталій Марків не може отримувати необхідну медичну допомогу через карантинні обмеження, повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

За її словами, суд досі не обрав дату розгляду апеляції у справі Марківа через карантин, запроваджений через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19.

«Через продовження карантинних заходів судом не визначено дату апеляційного засідання, а також відсутня можливість особистого відвідання українця в італійській в’язниці. Ці обмеження не дають змоги Віталію отримувати необхідну медичну допомогу. Звертаюся до Посла Італійської Республіки в Україні пана Давіде Ла Чечіліа, Президента Асамблеї омбудсменів регіонів та автономних провінцій Доктора Андреа Нобілі та Комісара з прав людини Ради Європи з проханням забезпечити права і свободи нашого захисника під час перебування в ув’язненні», – заявила вона.

 

Денісова також вказала на те, що Національна поліція України в травні 2020 року здійснила слідчий експеримент та досліджень стосовно обставин загибелі італійського журналіста Андреа Роккеллі, через яку ув’язнили Марківа. Вона висловила сподівання, що під час розгляду апеляції суд врахує ці відомості.

Марків перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд назвав причетним до умисного вбивства двох іноземних громадян на війні біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Унаслідок того ж інциденту зазнав поранень французький репортер Вільям Руґелон, який був разом із загиблими.

Читайте також: Справа солдата Марківа й України: рік після вироку в Італії​

Суд присяжних міста Павії, який виніс вирок, стверджує, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів із боку Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цих цивільних і передавав інформацію побратимам.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що група репортерів потрапила під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали заяву до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції.

Київ категорично не погоджується з рішенням суду і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ.

Столиця Шляхта

Російська співачка Zivert, яка виступала в Криму, збирається дати концерти в Одесі та Києві

Російська співачка Юлія Зиверт, відома під псевдонімом Zivert, яка раніше виступала в анексованому Криму, планує два концерти в Україні – в Одесі (24 липня) та в Києві (4 серпня). Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Квитки на концерт у Одесі продаються на сайті concert.ua, заявлена вартість – від 1000 гривень.

У Києві концерт планується провести в закладі OSOCOR RESIDENCE, на офіційному сайті якого також продаються квитки. Вартість – від 2 200 гривень.

На питання користувачів про те, чи не заборонять російській співачці в’їзд до України через виступи на анексованому Росією півострові, організатори OSOCOR RESIDENCE зазначили, що вона вже приїздила виступати минулого року.

Про виступи Zivert у Криму повідомяли російські медіа. Афіша її концерту також збереглася на сторінці готелю Yalta Intourist.

13 липня Державна прикордонна служба України заборонила в’їзд до України російському актору, який зіграв одну з головних ролей у знятому зокрема на території окупованого Кримського півострова фільмі «Балканський кордон» (2019 рік), затримали в аеропорту «Бориспіль» у Києві, заборонили в’їзд в Україну на три роки.

У червні Державна прикордонна служба Україна повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода, що від початку 2014 року до 9 червня 2020-го ухвалила 10612 рішень про заборону в’їзду іноземцям в Україну.