Showing: 26 - 50 of 185 RESULTS
Столиця Шляхта

В Україні почав діяти адаптивний карантин. Що він передбачає

В Україні з 24 лютого почав діяти адаптивний карантин, що триватиме до 30 квітня 2021 року. Він передбачає запровадження рівнів епідеміологічної безпеки: «зелений», «жовтий», «помаранчевий» та «червоний», пояснили раніше у Міністерстві охорони здоров’я.

«Зелений» рівень – той показник, якого Україна повинна досягти, щоб карантинні обмеження скасували або переглянули:

рівень захворюваності на грип та ГРВІ на території не менш як 13 регіонів України не перевищуватиме 50% від епідеміологічного порогу;
коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 методом ПЛР та визначення антигену менше ніж 5%.

«Жовтий» рівень – базовий для усієї країни, поки не вдається досягти «зеленого». Під час цього адаптивного карантину, порівнюючи з попереднім, діятимуть деякі послаблення:

масові заходи дозволено, якщо для однієї людини є чотири квадратних метра або заповненість залу до 50%. Раніше вимагалось п’ять квадратних метрів;
можна відвідувати заклади освіти групами понад 20 людей;
заклади харчування зможуть працювати до 0:00. Наразі дозволено до 23:00;
глядачам дозволять відвідувати матчі командних видів спорту, але заповненість місць має бути до 50%. Саме це пом’якшення почне діяти з 18 лютого.

«Помаранчевий» рівень не передбачає встановлення додаткових карантинних обмежень, а сигналізує про наближення регіону до «червоного» рівня в регіоні, тобто є перевищення по хоч би одному з цих пунктів:

в регіоні зайнято понад 65% ліжок із киснем;
понад 60 госпіталізацій з COVID-19 або з підозрою на захворювання на 100 тисяч населення протягом семи днів;
зростання кількості госпіталізацій в регіоні на понад 50% за тиждень;
менш ніж 300 ПЛР-тестувань та тестів на антиген за 7 днів на 100 тисяч населення. У МОЗ переконані, що кількість тестувань повинна постійно зростати, тож її низькі показники сприймаються як тривожний сигнал;
коефіцієнт виявлених випадків коронавірусу серед протестованих перевищує 20%.

«Червоний» рівень почне діяти, якщо упродовж трьох днів поспіль буде перевищено хоча б два показники з тих, що перелічені для «помаранчевого» рівня.

У разі запровадження «червоного» рівня буде заборонено:

роботу закладів громадського харчування;
роботу розважальних і торгово-розважальних закладів;
роботу непродовольчих ринків, спортзалів, басейнів;
не працюватимуть заклади освіти окрім дитсадків і початкових класів. Для решти запроваджується дистанційне навчання.

Проте навіть у разі запровадження «червоного» рівня працюватимуть банки, АЗС, ветеринарні магазини, аптеки, продовольчі магазини.

Цю зону, за потреби, запроваджуватиме загальнонаціональна комісія з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Наразі, за даними МОЗ, лише дві області, Івано-Франківська та Чернівецька, потрапили до так званої «червоної зони». У «помаранчевій» зоні опинилися Вінницька, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Луганська та Тернопільська області. Київ та решта областей – у «жовтій» зоні.

За час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 1 317 694 людини, одужали – 1 155 422, померли – 25 461.

Столиця Шляхта

Суд скасував видачу ветерана Ленга до США, але адвокат очікує, що ОГП «буде щось із цим робити»

Апеляційний суд 23 лютого скасував екстрадицію американського військового Крейга Ленга до Сполучених Штатів, повідомив його адвокат Дмитро Моргун.

Напередодні на своїй Фесбук-сторінці Моргун повідомив, що «захист триває».

«Ми надалі надаємо правові послуги із захисту його прав і інтересів. Я впевнений, що надалі Генеральна прокуратура (Офіс генерльного прокурора – ред.) щось із цим буде робити. Тому захист триває… Але великий процес, велика робота по цій справі дійсно завершена частково», – уточнив він у коментарі Радіо Свобода.

За словами адвоката, жодних обвинувачень в Україні Ленгу не висунули, щодо нього триває лише екстрадиційна перевірка на два екстрадиційні запити від уряду США.

«До нього чинний запобіжний захід, передбачений ухвалою Вінницького міського суду у вигляді особистого зобов’язання. До якого строку – не пам’ятаю, він пролонгувався нещодавно, мабуть, до квітня», – додав Моргун.

Читайте також: Вирок Стерненку: якими можуть бути політичні наслідки?

Він повідомив, що Ленг подав дві заяви на надання статусу біженця. По першій Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області відмовило, другу, за словами Моргуна, взагалі відмовилося розглядати. Захист ветерана оскаржує ці рішення – першу відмову наразі розглядає Верховний суд.

«По другій заяві ми виграли першу й другу інстанції і зобов’язали міграційну службу розглянути заяву щодо надання йому статусу біженця у вз’язку з подіями в Україні на сході і у зв’язку з розшуком його за нібито готування до збройного конфлікту у Венесуелі. На цю другу заяву міграційна служба подала касацію, яку суд узяв до розгляду. Зараз обидва спори тривають у Касаційному Верховному суді України», – розповів адвокат.

У жовтні 2020 року Печерський районний суд Києва постановив екстрадувати американського військового Крейга Ленга до Сполучених Штатів. Захист оскаржив це рішення.

Правоохоронні органи Сполучених Штатів Америки вимагають екстрадиції Крейґа Ленґа. У Штатах його підозрюють у подвійному вбивстві літньої пари з метою пограбування у Флориді. За словами адвоката, американець відкидає обвинувачення.

У жовтні 2019 року суд у Вінниці заарештував американця. У грудні він просив в українського суду захисту та статусу біженця.

Ленґ – колишній американський військовий. Брав участь у бойових діях в Іраку й Афганістані. В Україну вперше потрапив у 2015-му. Приєднався до праворадикальної організації «Правого сектору». Із добровольцями на фронті він провів понад рік.

У 2016 році, коли з’явилася легальна можливість, Ленґ разом з бійцями «Грузинського легіону» підписав контракт із Збройними силами України й отримав український військовий квиток. Служив на передовій в районі Світлодарської дуги. Через кілька місяців військовий припинив службу в ЗСУ.

Столиця Шляхта

РНБО заявила про спроби хакерів зламати систему документообігу державних органів

Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України зафіксував спроби поширення шкідливих документів через Систему електронної взаємодії органів виконавчої влади, повідомила пресслужба РНБО.

«Метою атаки було масове зараження інформаційних ресурсів державних органів, оскільки саме з використанням цієї системи здійснюється документообіг у більшості органів державної влади. Шкідливі документи містили макрос, який під час відкриття файлів приховано завантажував програму для віддаленого управління комп’ютером. Способи та засоби реалізації цієї кібератаки дають змогу пов’язати її з одним із хакерських шпигунських угруповань із Російської Федерації», – йдеться в повідомленні апарату РНБО.

Повідомляється, що атака належить до так званих supply chain attack і спрямована на ланцюжок постачань, під час якої зловмисники намагаються отримати доступ до цільової організації не безпосередньо, а через вразливості в інструментах і сервісах, які вона використовує.

«Найвідомішими та наймасштабнішими атаками такого типу стали NotPetya, спрямована на пошкодження української інфраструктури у 2017 році, та Solorigate – кібершпигунська операція Російської Федерації 2020-2021 року, яку нині розслідують у США. У цих випадках шкідливий програмний код поширювався через програмне забезпечення (МЕДОК в Україні та продукти Solarwinds у США), скомпрометоване атакуючими», – йдеться в повідомленні.

У РНБО просять у разі виявлення індикаторів атаки відразу повідомляти до Національного координаційного центру кібербезпеки (report@ncscc.gov.ua).

Днями в РНБО вже попереджали про новий механізм кібератак на українську інфраструктуру.

Служба безпеки України повідомила, що в 2020 році нейтралізувала 600 кібератак і кіберінцидентів на інформаційні ресурси органів влади та об’єкти критичної інфраструктури. А в 2021 році розпочала п’ять кримінальних проваджень за фактом незаконного втручання в роботу комп’ютерних мереж.

Столиця Шляхта

В СБУ розповіли, скільки проваджень відкрили за фактом кіберзлочинів у 2021 році

Служба безпеки України у 2021 році розпочала п’ять кримінальних проваджень за фактом незаконного втручання в роботу комп’ютерних мереж. Про це повідомили в СБУ у відповіді на запит Радіо Свобода.

«У цьому році розпочато п’ять кримінальних проваджень за фактами несанкціонованих втручань в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку (стаття 361 Кримінального кодексу України)», – йдеться в повідомленні.

За даними СБУ, у 2021 році спецслужби припинили 69 кібератак, більше половини з них були спрямовані на органи державної влади.

У СБУ додали, що у 2020 році нейтралізували близько 600 кібератак, більше половини з них здійснили на органи державної влади.

Рада національної безпеки і оборони раніше попередила про новий механізм DDoS атак на українську інфраструктуру.

В РНБО зазначили, що джерелом цих скоординованих атак були ІР-адреси, які належать певним російським мережам обміну трафіком. При цьому, зловмисники використовували новий механізм кібератак, який не спостерігався раніше під час подібних інцидентів.

 

Столиця Шляхта

Розслідування катастрофи Ан-26 під Чугуєвом продовжили до трьох місяців – Офіс генпрокурора

Досудове розслідування у межах провадження щодо катастрофи літака Ан-26 поблизу Чугуєва Харківської області продовжили на термін до трьох місяців. Про це повідомили в Офісі генпрокурора у відповіді на запит Радіо Свобода.

«Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020000000000791 від 25 вересня 2020 за підозрою окремих військових службових осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 416 та частиною третьою статті 425 Кримінального кодексу України, тобто у порушенні правил польотів та підготовки до них під час виконання військових навчань, а також недбалому ставленні до служби в умовах особливого періоду, що спричинило авіакатастрофу військового літака Ан-26, продовжено до трьох місяців», – мовиться в повідомленні.

В Офісі генпрокурора додали, що наразі розслідування ще триває.

Ввечері 25 вересня 2020 року літак Повітряних сил ЗСУ Ан-26 впав біля Чугуєва Харківської області за два кілометри від військового аеродрому.

На борту літака 1977 року виробництва було 27 людей – військові льотчики та курсанти університету Повітряних сил імені Кожедуба. Вижив лише один курсант.

ДБР повідомило, що попередньо перевіряє чотири версії авіакатастрофи на Харківщині.

У грудні 2020 року трьом військовим службовим особам, підозрюваним у кримінальному провадженні за фактом катастрофи літака Ан-26 під Харковом, в результаті якої загинуло 26 військовослужбовців, обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Столиця Шляхта

У Дніпрі презентували унікальний міжнаціональний і міжрелігійний календар України

У Дніпрі презентували міжнаціональний і міжрелігійний календар України, розроблений Музеєм Голокосту та Центром вивчення Голокосту «Ткума». Про видання розповів директор музею Ігор Щупак, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, календар на 2021 рік показує українські національні та релігійні свята, а також свята мусульман та юдеїв України, головні пам’ятні дати, зокрема дати національних трагедій.

«Ми випустили цей календар, аби і в свята, і в трагічні дні ми розуміли біль кожного, бо чужого болю не буває», – сказав Щупак.

Як зазначив історик, потреба в розробці виникла серед іншого і через те, що Календар пам’ятних дат на сайті Верховної Ради неповний і з помилками.

«Прикро, але деякі пам’ятні дати там взагалі не згадані, зокрема забули про День пам’яті жертв голодоморів. Деякі дати написані неправильно: ми кажемо про геноцид кримськотатарського народу, а там – трагедія кримськотатарського народу. Трагедій багато, але геноциди – це найстрашніші злочини проти людства», – зазначив Щупак.

Друком вийшла паперова версія календаря, де всі значущі дати позначені кольорами. Відсканувавши QR-код, можна побачити детальні описи подій.

Столиця Шляхта

У 2020 році в Україні зареєстрували майже на 30% менше випадків активного туберкульозу – ЦГЗ

У 2020 році в Україні зареєстрували 17 593 випадки захворювання на активний туберкульоз, включно з рецидивами. Це на 29,8 відсотка нижче, ніж у 2019 році, коли зареєстрували 25 237 випадків, повідомили у Центрі громадського здоров’я.

Зазначається, що у розрахунку на 100 000 населення показник захворюваності знизився із 60,1 до 42,2.

«Захворюваність на туберкульоз серед дітей до 17 років у 2020 році знизилася на 32,1 відсотка. У 2019 році показник захворюваності становив 10,6 на 100 000 населення, а 2020 року – 7,2 на 100 000, або 803 та 540 в абсолютних числах відповідно. Захворюваність на туберкульоз у поєднанні з ВІЛ/СНІДом у 2020 році зменшилася на 35 відсотків – до 2 860 випадків порівняно з 4 398 у 2019 році (відповідно до 6,9 з 10,5 на 100 000 населення)», – мовиться у повідомленні.

У ЦГЗ нагадали, що на сьогодні в Україні туберкульоз є виліковним, а протитуберкульозні препарати надаються під час курсу лікування безкоштовно.

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов у вересні 2020 року заявив, що тариф для лікарень на лікування хворих на туберкульоз зросте втричі. За даними голови МОЗ, в бюджет 2021 року закладено кількість хворих на туберкульоз 43 981 людей.

 

Столиця Шляхта

В Україні 24 лютого буде «контрастна температура», місцями до +15 – синоптик

В Україні 24 лютого буде «контрастна температура»: від денних +15 градусів на заході до нічних -15-17 градусів на сході й півночі, повідомила синоптик Наталка Діденко.

«У західних областях буде найтепліше, протягом дня +7+12 градусів, на Закарпатті та Прикарпатті подекуди до +15 градусів. У східній частині, загалом на Лівобережжі й навіть у південній частині вдень очікується 0-5 градусів морозу, на сході до -7 градусів. На решті території близько нуля, на півдні місцями +1+4 градуси, це скоріше в Криму», – написала Діденко у фейсбуці.

За її словами, хоча над територією України 24 лютого домінуватиме антициклон, атмосферний фронт північного циклону принесе сніг, мокрий сніг і дощ.

«На крайньому заході, у східних областях, у більшості південної частини України – без істотних опадів. На дорогах та тротуарах – ожеледиця, снігова каша. У Києві завтра буде свіжувато, вдень лише близько нуля. Пройде сніг та мокрий сніг, що одразу ускладнить ситуацію на дорогах – обережно», – додала синоптик.

Надалі, за її словами, потепління поступово відновиться.

 

Столиця Шляхта

Нова освітня програма для 5-9 класів передбачає більше годин на вивчення 5 предметів, зокрема української мови

19 лютого у Міносвіти повідомили про затвердження типової освітньої програми для цих класів закладів загальної середньої освіти

Столиця Шляхта

В Україні минулої доби підтвердили 4 182 нових випадки COVID-19 – МОЗ

За попередню добу в Україні виявили 4 182 нових випадки COVID-19, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у фейсбуці.

За добу госпіталізували 1 236 людини. Одужали – 4 351, померли – 153.

В Україні здійснили напередодні 49 600 тестувань, зокрема методом ПЛР – 23 660.

Найбільшу кількість випадків виявили в Івано-Франківській (716), Чернівецькій (468), у Києві (454), Вінницькій (243) та Закарпатській (224) областях.

За час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 1 311 844 людини, одужали – 1 151 777, померли – 25 309.

Столиця Шляхта

До України з Індії прилетів літак із першою партією вакцини від коронавірусу – Степанов

Перша партія вакцини від COVID-19 прибула у вівторок із Індії вантажним літаком до аеропорту «Бориспіль», повідомив очільник Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов.

«Вантажний літак з вакциною Oxford/AstraZeneca (CoviShield) приземлився в Україні. Першу партію в пів мільйона доз отримано. Зараз терміново розмитнюємо вантаж і вакцина відразу поїде в регіони, аби ми почали робити щеплення згідно з першим етапом вакцинації», – заявив Степанов у фейсбуці.

Вакцину Oxford/AstraZeneca, що виробляється на потужностях Serum Institute (Індія) і має локальну (торговельну) назву Covishield, в обсязі 500 тисяч доз особисто супроводив на шляху до України Максим Степанов.

Перед прибуттям партії вакцини стало відомо, що Oxford/AstraZeneca (Covishield) вже офіційно зареєстрована в Україні.

Очікується, що одразу після вивантаження вакцину перевезуть в обласні склади 11 машинами одночасно: 7 областей (Житомирська, Київська, Чернігівська, Черкаська, Полтавська, Вінницька та місто Київ) отримають вакцину в день розвезення, решта – наступного дня. Принаймні таку процедуру раніше описував головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Читайте також: Українців вакцинуватимуть 572 бригади, близько 23 на регіон – Степанов

Раніше голова МОЗ Максим Степанов анонсував, що перший етап вакцинації охопить майже 370 тисяч людей. Вакцину отримають працівники мобільних бригад вакцинації, медичні працівники, лікарі та середній медичний персонал, що працюють у медзакладах і надають допомогу хворим на COVID-19, працівники лабораторій, які проводять дослідження на COVID-19, працівники «екстренки», включаючи водіїв, громадяни, які перебувають у спеціалізованих медзакладах, і працівники таких медзакладів (інтернати, будинки людей літнього віку), військовослужбовці.

За даними МОЗ, Україна отримала інформацію від глобального механізму COVAX про постачання від 2,2 до 3,7 мільйона доз вакцин Oxford/AstraZeneca у першому-другому кварталі 2021 року. Крім того, вакцина буде закуплена за державні кошти напряму у виробників.

На сьогодні від початку пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 1 311 844 людини, одужали – 1 151 777, померли – 25 309.

Столиця Шляхта

300 будинків на день: у КМДА звітують про роботи з очищення дахів від буруль та снігу

У Києві понад 120 покрівельників розчищають дахи будинків від буруль та снігу, залучені близько 30 бригад альпіністів, використовують 12 автовишок, повідомляє у вівторок пресслужба Київміськадміністрації.

«Звертаємось до водіїв: не паркуйте авто біля місць проведення робіт та огороджених місць. Також пішоходів просимо бути обережними, звертати увагу на огородження та не підходити близько до місць, де проводять роботи, або огороджених ділянок. Щодня вдається очищати до 300 будинків, залежно від складності та висотності. Однак у столиці є низка приміщень, які зобов’язані очищати інші обслуговуючі організації, власники чи орендарі, зокрема, приватні установи», – йдеться в повідомленні.

У КМДА кажуть: штраф за неочищені дахи, неприбраний сніг та інші невиконані роботи може скласти 1700 гривень.

Сьогодні у Києві без опадів, на дорогах місцями ожеледиця. Вітер переважно південно-східний, 5-10 м/с. Температура вдень 0-2° морозу.

Столиця Шляхта

Банки надаватимуть держвиконавцям номери рахунків боржників – Мін’юст

Банки зобов’язані надавати держвиконавцям інформацію про номери рахунків та суми коштів боржників. Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції з посиланням на заступника міністра Андрія Гайченка.

«За результатами проведених спільних заходів Міністерства юстиції та Національного банку України, а також досягнутих в ході них домовленостей, Нацбанком внесено зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, які набули чинності 16 лютого 2021», – заявив Гайченко.

За його словами, інформація, яку надаватимуть банки на вимогу виконавців стосовно наявності, стану рахунків боржника відтепер в обов’язковому порядку повинна містити номери рахунків та суми коштів.

«Зазначені зміни не лише значно полегшать та прискорять роботу виконавців, а й стануть підставою для запровадження автоматизації такого процесу», – додав заступник міністра.

Як повідомляло Радіо Свобода, за 10 місяців 2020 року з боржників стягнули п’ять мільярдів гривень аліментних платежів.

 

Столиця Шляхта

Заклади вищої та передвищої освіти самостійно визначатимуть форму навчання під час адаптивного карантину – МОН

Міністерство освіти і науки України рекомендує закладам фахової передвищої та вищої освіти самостійно визначати форму організації освітнього процесу під час адаптивного карантину. Про це заявила пресслужба уряду.

«З метою ефективної та безпечної організації освітнього процесу з 24 лютого Міністерство освіти і науки України рекомендує закладам фахової передвищої та вищої освіти самостійно визначати форму організації освітнього процесу, при цьому враховувати рівень епідемічної небезпеки та надавати перевагу змішаній формі навчання», – йдеться в повідомленні.

У МОН зазначили, що у разі встановлення «червоного» рівня епідемічної небезпеки регіону відвідування закладів здобувачами освіти заборонено.

Відповідно до листа міністерства, проведення очних лекцій у великих групах (потоках) студентів можна вважати масовим освітнім заходом, тому наповненість аудиторій має становити щонайбільше 50 відсотків місць у кожній аудиторії.

У МОН додали, що в разі переходу на очне навчання рекомендовано надавати можливість здобувачам, які перебувають на самоізоляції, виконувати індивідуальний навчальний план із використанням дистанційних технологій.

Як повідомляло Радіо Свобода, уряд ухвалив рішення про повернення до адаптивного карантину з 24 лютого.

Жорсткий карантин буде діяти на Івано-Франківщині через зростання кількості випадків COVID-19.

 

Столиця Шляхта

Уряд ухвалив рішення про індексацію пенсій з 1 березня – Мінсоцполітики

У понеділок, 22 лютого, уряд схвалив постанову про індексацію пенсій на 11 відсотків з першого березня. Про це повідомили у Міністерстві соціальної політики.

«Затверджено показник збільшення розміру пенсій, обчисленого від заробітної плати та страхового стажу кожного пенсіонера на рівні 11 %, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (5 %+17%) /2)», – мовиться у повідомленні міністерства.

Там очікують, що пенсії підвищаться у 8 мільйонів людей.

«Розмір пенсії підвищиться в середньому на 308 гривень. Мінімальний розмір підвищення встановлено на рівні 100 грн», – зазначили у міністерстві.

У повідомленні наголошується, що мінімальна пенсія зросте до 2 200 гривень для тих, хто має тривалий страховий стаж (30 років для жінок та 35 років для чоловіків).